Ангел, який живе на даху
Казкові повісті, у яких дитина зустрічається з казковими істотами, відомі й знані. Серед них є й чарівні ельфи, які допомагають помандрувати в часі (як у книжці «Пак із Пекового пагорба» Р. Кіплінґа), накласти чари («П’ятеро дітей та ельф» Е. Несбіт) і загалом вирішити свої повсякденні дитячі проблеми, позбутися комплексів («Карлсон, який живе на даху» А. Ліндґрен, «Бухтик з тихого затону» В. Рутківського тощо). Але – у книжці Зірки Мензатюк такою чарівною істотою постає… янгол.
Ангел Золоте Волосся – таке довге ім’я виникло недаремно, так названо ангела, зображеного на одній зі старокиївських ікон. У час, коли було створену ту ікону, і відносить Ангел дівчинку-героїню. Окрім загального месиджу про природу щастя, юні читачі дізнаються і про особливості іконопису та побудови храмів у давні часи – помітно, що цей опис особливо захоплював авторку.
«Ангел Золоте Волосся – таке довге ім’я виникло недаремно, так названо ангела, зображеного на одній зі старокиївських ікон. У час, коли було створену ту ікону, і відносить Ангел дівчинку-героїню»
Утім, «ангельська» тематика книжки – далеко не першорядна, навіть попри оформлення (до слова – на палітурці прегарна картина Катерини Штанко). В основі сюжету лежить історія школярки з небагатої (чи просто бідної), але люблячої родини, яку спіткало лихо – каліцтво меншого синочка. Головна героїня Галя, потрапивши в екстремальну ситуацію, згодом робить багато відкриттів. Приміром, розуміє, що братик-шибайголова – це краще, ніж братик-інвалід. Або ж дізнається, що однокласниці не такі вже й погані, хоча й хвалькуваті. А хлопчиськові, який її постійно дражнить, дівчинка, як виявилося, просто подобається.
Приємно, що ці відкриття трапляються нібито й без прямого впливу Ангела, але якось ніби за його незримої присутності, яка анітрохи не напружує. Це особливо важливо тому, що герой із Ангела вийшов ніякий – надто правильний, надто сумирний і блаженний. На думку спадає Ангел із книжки Еви-Марії Люнд «Викрадач Ангелів» – тамтешній ангел справді класична чарівна істота – зухвала, кумедна та ще й любить марципани. Тож і добре, що свого Ангела Зірка Мензатюк лишила «за лаштунками».
Мова книжки жива й барвиста. Де потрібно – кумедний і реалістичний сленг та жаргонізми, де потрібно – трохи урочистий, але все ж розмовний стиль. Помітно, що авторка добре почувається у всіх використаних лексичних пластах.
Останнє питання, яке хотілося би з’ясувати – чи не злякає виразна релігійна презентація книжки малих читачів? Сподіваюся, що ні, адже в основі лежить сюжет про дитину, яка долає скруту, утілений гармонійно, цікаво і жваво. Крім того, може статися, що на ангельську тематику купляться якісь надміру релігійні батьки, подарувавши таким чином своїй дитині замість чергової варіації на Біблійні мотиви цікаву книжку про її однолітка.
