All posts by БараБука

Давидюк Богдана

Художниця, ілюстраторка, дизайнерка. Народилася 1988 року в м. Рівне. «Усе моє дитинство проходило між Рівним і “мальовничим Прикарпаттям”, де я літувала у бабусі й дідуся, місцевого “майстра на всі руки”, – ділиться спогадами Богдана. – Дідусь малював мені тварин одною пластичною лінією, а я думала собі: “О, я так ніколи не зможу!”. На півдорозі між моїми опорними точками був Львів. Одного року я там зупинилася, щоб почати своє навчання, і вже з того часу мешкаю тут».

Закінчила Львівську національну академію мистецтв, кафедру монументального живопису та Коледж декоративно ужиткового мистецтва. Була учасницею воркшопів із ілюстрації та плакату. Була стипендіаткою програми «Gaude Polonia» у Варшавській академії мистецтв.

У роботі використовує як цифру, так і «живі матеріали» – олівець та акварель. Працює з плакатом, стріт-артом та створює мурали. Учасниця виставок та інших арт-проєктів.

Починала свій шлях ілюстрації з підліткового журналу «100 талантів». У 2015 році проілюструвала книжку Олени Мацьків «Їжачок» для видавництва «Свічадо». Відтоді оформлювала книжки для дорослих, також видання для підлітків.

Співпрацювала з видавництвом «Дискурсус» у проєкті «Глина. Українознавчі воркбуки». Оформлювала дитячу книжку «Посиденьки зі святими» від видавництва «Свічадо».

«Ілюстрація дитячої літератури – це для мене цікавий місточок між іноді дуже дорослими ситуаціями і тим, як саме це побачить дитина. Таке балансування, – розповіла БараБуці художниця. – Бо тепер саме в ілюстраціях дорослих текстів я починаю пригадувати, які малюнки і які книжки я розглядала дитиною і до якої естетики тепер підсвідомо тяжію. Дитяча книга вдома виховує смаки дітей і часто показує смаки батьків, але також і формує смаки дітей – це замкнене коло. Хочеться, щоб якісної візуальної книги, зокрема дитячої, ставало більше».

Портфоліо ілюстратори можна переглянути тут, сторінка в інстаграмі. Окремий проєкт в інстаграмі – Lemon-ne-лице.

Карп’юк Василь

Поет, прозаїк та видавець. Народився і виріс у селі Брустури, що на Гуцульщині (Івано-Франківська обл.). Нині мешкає в Києві.

Освіту здобув у Прикарпатському національному університет ім. В. Стефаника.

«Писати почав в одинадцять років. Якось повертався зі школи й написав вірш про журавлів, які відлітали в теплі краї. Відтоді й почалося», – каже Василь.

У 2010 році побачила світ перша книжка «Мотлох», до якої увійшли вибрані вірші та оповідання. 2011 року – збірка віршів «Brustury» а 2017-го – «Глінтвейн дорогою на Говерлу». У 2016 році була видана книжка есеїстики «Ще літо, але вже все зрозуміло».

У 2014-му вийшла книжка віршів для дітей «За руку з черепахою». А 2020 року автор видав першу дитячу пригодницьку книжку із карпатського міфологічного циклу «Олекса Довбуш. Таємниця Сили».

Лауреат літературної премії «Смолоскип» та міжнародної українсько-німецької премії ім. О. Гончара. Книжка «Brustury» відзначена івано-франківською міською премією ім. Івана Франка та Літературною премією «Князь роси» імені Тараса Мельничука. Книжка «Олекса Довбуш. Таємниця Сили» потрапила в короткий список рейтингу «Книжка року 2020» та до списку найкращих книжок 2020 року за версією ПЕН.

Подкаст «ПереФарбований лис»

З’явився новий подкаст про українську літературу – «ПереФарбований лис» від освітянки Валентини Мержиєвської та психологині Марії Діденко. Розмови точитимуться навколо текстів зі шкільної програми з укрліт і стануть у пригоді всім тим, хто складатиме ЗНО.

«Ідея цього подкасту народилась з однієї розмови про українську літературу. Не так про сучасні твори, як про класичні, що вивчають в школі. І про всі ті стереотипи, які рояться навколо укрліт: про тужливі і безрадісні твори, про змалювання безвиході і злиденного життя. Здоровий глузд підказував, що це може бути дуже поверхневий погляд, тож у нас виникло бажання розібратись, що ж пішло не так. Можливо вся справа у невідповідності творів віку читачів, можливо – у неактуальній подачі або нестачі контексту, – йдеться на сторінці подкасту у фейсбуці. – Тож ми вирішили перечитати твори зі шкільного курсу, і подивитись на них свіжим поглядом. Оскільки над нами вже не висить ЗНО, немає потреби догодити вчительці чи вгадати, що ж хотів сказати автор, ми маємо свободу читати ці твори на власний розсуд».

За словами ведучих подкасту, вони шукатимуть мотивацію персонажів, аналізуватимуть їхні поведінкові стратегії (які є вдалими, а які варто змінити), розглядатимуть сюжети з позиції сьогодення – як змінилися в наш час умови життя чи етичні норми, і які поведінкові сценарії досі актуальні.

«Мені хочеться показати вчителям, дорослим та власне підліткам, як можна інакше, – розповідає психологиня Марія Діденко. – Часто класична українська література складно сприймається в курсі шкільної програми. Перед запуском подкасту я зробила опитування і виявилось, що купа творів так і залишається “дивними”, “нудними” чи навіть “трешовими”. Класно показувати, що за кожним сюжетом стоять реальні життєві вибори героїв, історичний контекст та певні психологічні сценарії. Це дає  поштовх до рефлексії: а що би я зробив/ла у такій ситуації? наскільки позиція героя мені близька? що зумовило таку поведінку персонажів? Навичка глибоко аналізувати твори під таким кутом круто прокачує: ми з Валею помітили, наскільки яскраво відкриваються твори, коли читаєш їх у зрілому віці і з багажем життєвого досвіду та знань. Сподіваюсь, що наш подкаст дасть поштовх справді перечитати, переосмислити і пережити класику, бо вона міцно переплетена з нашою культурою та ідентичністю».

Перший випуск уже доступний на всіх платформах. Його присвячено казці «Фарбований лис» Івана Франка – творові, з якого виникла назва подкасту.

«Так склалося, що українська література ніколи не була моїм улюбленим предметом під час навчання у школі. Але ось уже 10 років, як ми з однодумцями створюємо БеркоШко – альтернативну школу для дітей. І це дуже надихає переосмислювати й освітні підходи, і зміст освіти, – ділиться Валентина Мержиєвська. – Спершу в БеркоШко я викладала досліди, потім математику, йогу, анатомію, поступово прийшов час міфології, античної філософії… тепер ось – література. До викладання ще не дійшло, проте зацікавило. Незважаючи на те, що ми розглядаємо твори зі шкільної програми, цей подкаст орієнтований на дорослих. Хочеться вірити, що він зможе порушити питання не лише вивчення літератури, а й взаємодії людей у суспільстві, і пошуку гармонійних форм поведінки».

Шукайте подкаст на платформах:

SoundCloud: https://bit.ly/3sQFtiV

Google Podcast: https://bit.ly/3dSav5S

Apple Podcast: https://bitly.su/qr3aeav8

Youtube: https://youtu.be/SNB1QVJFQkI

Spotify: https://bitly.su/0w24ZTPP

Велосипеди, вітри, пара, математика і ботаніка: пізнавальні новинки для дітей і підлітків

БараБука щиро радіє появі кожної книжки, у якій захопливі знання подано в цікавій для читачів формі. На щастя, видавці не припиняють тішити читачів різноманітним нонфікшеном. Цього разу в огляд потрапили п’ять дитячо-підліткових та одне доросле видання, яке, втім, цілком може підкорити серця юних книгодрузяк. Тож якщо ви бажаєте дізнатися більше про рух та еволюцію деяких транспортних засобів, або прагнете здивувати друзів зненацькими знаннями з математики чи ботаніки – мерщій обирати собі книжку до смаку!


4+


Пригоди Крутелика, або Звідки приїхав перший велосипед

Татуся Бо. Пригоди Крутелика, або Звідки приїхав перший велосипед / Ілюстрації: Світлана Балух. – Харків: Віват, 2021. – 46 с.

Рано чи пізно в житті майже кожної дитини з’являється перший велосипед. Мишкові його подарували на день народження. Хлопчиковій радості не було меж, і він із татом іде в парк випробовувати нового двоколісного друга. Під час прогулянки тато розповідає безліч цікавезних фактів, зокрема історію винайдення велосипедів, починаючи аж від появи колеса в часи прадавньої Месапотамії і до прогресу, який спричинився завдяки ньому. Виявляється, що велосипед не відразу набув сучасної форми, він постійно змінювався і вдосконалювався. Так Мишко, а разом і читач, довідується, якими були колеса (великі і маленькі, з гумовою камерою і без), сидіння (дерев’яні, шкіряні, з м’яким наповненням), а також інші деталі і пристрої. Всі ці зміни і багаторічний прогрес майстерно зобразила художниця Світлана Балух. Її малюнки дають можливість яскраво й точно уявити все різноманіття, а часом дивакуватість форм перших велосипедів і яких зусиль вартувало, аби на них кататися. Окрім історичних фактів, письменниця Татуся Бо також заклала важливу інформацію про правила їзди на велосипеді, про необхідність одягати шолом, захисні рукавички, налокітники та наколінники. Звісно, в історії з Мишком трапляється пригода – він таки падає з велосипеда, але і цей епізод авторка змогла перетворити на цікаву розмову з татом про те, як влаштовано велосипед.


7+


Куди і звідки

Романа Романишин, Андрій Лесів. Куди і звідки. – Львів: ВСЛ, 2020. – 64 с.
Фото: agrafkastudio.com

З творчою майстернею «Аґрафка» читачі вже встигли побачити й почути багато цікавого, тепер же настав час вирушати в дорогу. Наприкінці 2020-го зіркові ілюстратори Романа Романишин та Андрій Лесів презентували новий графічний нонфікшн «Куди і звідки».

Пішки й верхи на конях та верблюдах, на бричках і велосипедах, човнами й пароплавами, літаками й ракетами ось уже 400000 років людство впевнено рухається нашою планетою. Люди досліджують і завойовують, пірнають і злітають, подорожують і зупиняються тільки для того, щоб прокласти нові маршрути. А поряд із людиною в невпинному русі тварини й птахи, комахи й рослини. І це все незліченне товариство мчить, летить, біжить, пливе, підхоплене вітром, морськими течіями, супроводжуване Сонцем і зорями. Авторам вдалося вхопити цей неймовірний рух і наповнити ним кожну сторінку динамічної та довершеної візуально книги.

У цьому нетривіальному виданні читач знайде все, що символізує рух і напрямок, історичні довідки, цікавий фактаж і фірмовий стиль, за який так люблять «Аґрафку» у всьому світі.

Секрети вітру

Галина Шмідт, Галина Манів. Секрети вітру / Ілюстрації: Арсен Джанік’ян. – Київ: Рідна мова, 2020. – 72 с.

На канікулах хлопчик Макс знаходить нових друзів – професора-винахідника пана Віктора і його онучку Аліну. Разом вони готуються запускати повітряного змія й обговорюють важливі теми довкілля. Водночас професор дає Максові слушні поради й ділиться цікавою інформацією про вітер. Думаєте, це звичайне явище? Тоді ви дуже помиляєтеся. Адже вітер таки має багато секретів. Книжка дає відповіді на численні запитання, зокрема: чому і як дме вітер? Який у нього характер? Які імена має вітер? Чи можна з ним подружитися? Прикметно, що окрім згадок про світові мусони, пасати й морські бризи, окремі розділи книжки присвячено власне Україні та місцевим вітряним особливостям. Варто також виокремити практичну частину книжки. Вона містить покрокові інструкції з виготовлення «вітряних аксесуарів»: повітряного змія, рози вітрів, флюгера.

Друга частина книжки знайомить читачів з новими героями: Максовою бабусею, її сусідкою Валерією Григорівною, диспетчером електростанції паном Миколою, злодюжкою Родіоном, а головне – з Мобі-Елом, високотехнологічною машиною зі штучним розумом та емоційним інтелектом. Цей винахід професора Віктора виявляється дуже милим і в певний момент потребує допомоги друзів. Події розгортаються довкола теми екології та свідомого використання природних ресурсів. Загалом видання комбінує глибинні знанні з географії, історії, екології та навіть енергетики. Яскраві ілюстрації вдало відтворюють не лише героїв, а й ключові елементи оповіді, такі як вітряки, турбіни й різноманітні схематичні зображення.


11+


Сила пари. Історія парових двигунів

Петро Яценко. Сила пари. Історія парових двигунів / Ілюстрації: Ілля Угнівенко. – Київ: Портал, 2020. – 120 с.

Парові трактори та генератори атомних станцій, вишуканий шик «Титаніка» та враження Тараса Шевченка про першу його мандрівку на пароплаві. Усе це — в «Силі пари» Петра Яценка. Ця книжка зацікавить не лише читачів, захоплених історією та/чи інженерією, а й усіх поціновувачів гарно написаної пізнавальної літератури.

Петро Яценко — письменник із інженерною освітою, тож у тексті книжки гарний літературний стиль поєднується з оригінальним авторським баченням теми. Чого варті лиш заголовки розділів: оповідь про винаходи інженерів Стародавнього світу, які передували винайденню парового двигуна, називається «Закипання». А розділ про історію парових машин на теренах України має промовисту назву «Воли на пенсії».

Також у книжці читаки-підлітки знайдуть цікаві історичні відомості про парову техніку на війні, найбільші катастрофи парових двигунів, їхнє забуття та віднайдення у ХХІ столітті. Ілюстрації Іллі Угнівенка додають виданню парового ретро-шарму.

Трикутник Зевса

Андрій Бачинський. Трикутник Зевса / Ілюстрації: Маргарита Вінклер. – Львів: ВСЛ, 2020. – 192 с.

«Навіщо мені вчити ці формули?! Де вони мені знадобляться у житті?» – з покоління в покоління обурюються школярі над підручниками з математики. Якщо поблизу вас чуються такі вигуки від учнів 5–7 класів, запропонуйте їм відволіктися від науки та почитати книжку про літо, море й закордонну подорож… де не обійшлося без математичної практики.

«Трикутник Зевса» – це нонфікшн у формі пригодницької повісті. Андрій Бачинський спробував показати читачам, що математика – це не чиста теорія, а цілком практична дисципліна, знання якої допоможуть і диск кинути, і вітрило заштопати, і храм збудувати. Теодор вирушає зі своїми батьками відпочивати на Крит, і все було б чудово, якби не сувора викладачка, яка призначила йому переатестацію з геометрії. Тож відпочинок затьмарено зубрінням формул. Але підлітки завжди знайдуть собі пригоди, і часом навіть більші, ніж можуть уявити. Так Тео через часовий розрив опиняється в Давній Греції часів розквіту наук. Бажаючи повернутися у свій час, хлопець має подолати чималу кількість перепон. Разом із тим Тео з’ясовує, що знання математики за плечима не носити – на його щастя те, що давні греки лише встановили шляхом непростих обчислень, зараз знає кожен, хто готується здавати ДПА.

Історія має динамічний розвиток, утім, через цю динаміку деякі сюжетні лінії прописані надто пунктирно, а певні ходи є геть недостовірними. Та якщо не бути надто прискіпливими до літературної складової, то «Трикутник Зевса» загалом досягає своєї мети – до кінця видання справді переглядається значення геометрії в житті.


15+


Фрукти проти овочів

Олексій Коваленко. Фрукти проти овочів. Чому кавун – не ягода, а томат – це фрукт. – Київ: Віхола, 2020. – 224 с.

Дуже дотепна книжка про ботаніку. Ведучий відомого ютуб-каналу «Довколоботаніка» та блогу «Ботанік у кедах» Олексій Коваленко розкриває на сторінках видання всю правду про овочі, фрукти та інші продукти щоденного вжитку. Автор руйнує чимало міфів про їжу та змінює погляди на науку як таку. Кумедні ілюстрації у вигляді фотоколажів та легка манера викладу інформації приваблюють із перших сторінок. Щоправда, гумор у книжці більше апелює до покоління батьків, тому книжку класно читати разом із дітьми. Зрештою, видання не позиціонує себе як дитяче, проте дізнатися, що гречка – це горішок, картопля – енергетик, а інжир містить м’ясо, хочеться не лише дорослим. Наукова складова книжки передбачає «дозоване» читання, тому не розраховуйте проковтнути книжку за один вечір. Осмислення непересічних фактів чи спростувань таки потребує неквапливості. Книжка демонструє особливий нонфікшен – науковий і кумедний водночас. От якби її ще почали вивчати на шкільних уроках біології, то навчання покращилося б у рази.

Дитяча книга, що рятує життя

У «Видавництві Старого Лева» вийшла дитяча книга Наталії Ясіновської «Любов, дідусь і помідори». Це історія про сучасну підлітку, читачі якої долучаться до порятунку життів: 10 гривень від вартості кожного примірника буде перераховано до благодійного фонду «Таблеточки» для допомоги онкохворим дітям в Україні. Видання з обкладинкою Катерини Сад та ілюстраціями-коміксами Вані Unicorn уже з’явилося у продажі.

Зворушлива, серйозна і водночас легка та весела книга розповідає історію тринадцятирічної Олесі. Дівчина живе звичайним життям підлітки, але в один момент усе змінюється, коли її дідусь раптово захворіває на рак… Олеся лишається наодинці зі своїми переживаннями. Аж поки новий учитель не пропонує вести шкільний блог, куди дівчина звіряє свої почуття….

«Мені хотілося написати світлу історію про непросту ситуацію, адже важливо, щоб книжки відображали життя. А наше життя – це не завжди карколомні пригоди й веселощі. Трапляється, найближчі люди тяжко хворіють, от і в моєї героїні Олесі дідусь захворів на рак. Кілька років тому з раком боровся мій тато, і хоч зараз він не такий міцний, як до хвороби, він все ж переміг. Як і Олесин дідусь. Історія про біль, переживання, сумні думки й безсилля від того, що ти не можеш нічого змінити – це і моя історія також, – розповідає про книгу авторка Наталія Ясіновська. – І все ж “Любов, дідусь і помідори” – не сумна, а світла, часом і весела книжка, бо ж як можна сумувати, коли поруч такі колоритні однокласники, які й урок зірвати можуть, і комікс намалювати?! До речі, комікси за одного з персонажів справді малював підліток, Ваня Unicorn. І я вважаю, що це круто, бо все по-справжньому».

Справжніми у цій книзі є не лише історія та порушені в ній проблеми, а й допомога тим, хто її потребує. Герої повісті організовують у школі благодійний літературний вечір. Зібрані з квитків та продажу печива й сувенірів гроші вони передають у фонд «Таблеточки», щоб допомогти дітям, хворим на рак. Книжкові персонажі розуміють, що допомагати іншим легко і потрібно. А завдяки читачам їхня ініціатива стане реальністю кожен, хто придбає книгу, також приєднається до доброї справи. Адже фонд «Таблеточки» існує не тільки як книжковий герой. Він справжній! І допомогти онкохворим дітям разом із ним також можна по-справжньому.

«Минулий рік показав нам, що взаємодопомога надважлива та є справжньою суперсилою. Суперсилою, якою володіє абсолютно кожен. Адже кожен з нас може бути чиєюсь опорою та надією, – ділиться директорка зі стратегічних партнерств фонду «Таблеточки» Світлана Пугач. – Книга Наталії Ясіновської “Любов, дідусь і помідори” – це важлива книга про важливі речі. Про те, що допомагати – це просто. На власному прикладі це доводять головні герої книги, діти, які об’єднуються для підтримки тих, хто цього дуже потребує. Для нашого фонду це особлива книга, адже, по-перше, 10 гривень з кожної проданої книги перераховуються для допомоги дітям з онкологією. А по-друге, “Таблеточки” згадуються у самій книзі! Дуже дякуємо “Видавництву Старого Лева” і всім, хто купуватиме і читатиме книгу, за ваші щирі добрі справи і за те, що надихаєте на них інших».

«Таблеточки» — благодійний фонд, який вже 10 років допомагає онкохворим дітям в Україні. Фонд працює в чотирьох напрямках: адресна допомога сім’ям, системна допомога дитячим онковідділенням, захист прав дітей і професійний розвиток медичного персоналу. Щомісяця під опікою фонду 500 сімей і 21 онковідділення по всій Україні. За час роботи фонду більше 5000 сімей отримали адресну допомогу.