Український ПЕН, у співпраці з Book Aid International, PEN International, English PEN, видавництвом Pineapple Lane та гуманітарною Новою Поштою, передав бібліотекам України 27 тисяч книжок. З них понад 12 тисяч — призначені для дітей і підлітків. Це, зокрема, унікальні двомовні видання, надруковані видавництвом Pineapple Lane за підтримки IT-компанії HP UK Inc Ltd.
Як розповіла координаторка співпраці з Book Aid International та ініціаторка партнерства з Pineapple Lane, членкиня українського ПЕН у Лондоні Ольга Муха, цей масштабний проєкт виріс із маленької ініціативи English PEN на минулорічному Лондонському книжковому ярмарку — зібрати донації книжок, які видавці просто не хочуть везти додому. Та завдяки знайомству очільниці українського ПЕН Тетяни Терен із Book Aid International та подальшій співпраці, яку Ольга «підхопила» на місці, вдалося вибудувати перспективні партнерські стосунки між організаціями. Як результат: торік восени в Україну прибув перший транш книжок із Британії — загалом близько 25 тисяч примірників англомовних видань для українських бібліотек.
«Цього року завдяки тому, що в рамках London Book Fair нам вдалося залучити до партнерства компанію HP UK Inc Ltd та видавництво Pineapple Lane, які профінансували й допомогли втілити цей проєкт, ми отримали двомовні книжки українських авторів для дітей від наймолодших до віку 10+ років, чудово перекладені та ілюстровані, а також грант на закупівлю видань безпосередньо в українських видавництв», – розповідає Ольга Муха.
Вона підкреслює, що у фокусі як книжок, які надсилаються через Book Aid International, так і тих, які видані або придбані за грантові кошти, саме дитяча та підліткова література. Якщо говорити про закупівлю українських видань, то частково це твори українських авторів, а частково — переклади британських письменників, зокрема серії про Гаррі Поттера Джоан Роулінг, книжок Роальда Дала, які однаково обожнюють юні читачі як в Україні, так і в Британії.
«З огляду на це, ми думаємо про те, щоб розширити співпрацю і в іншу сторону: щоб двомовні книжки українських авторів направити не тільки в українські бібліотеки, а й у британські школи, вибудовуючи таким чином для місцевих дітей місток між Британією й Україною й нашою літературою. Тим паче, що коли йдеться про українські дитячі видання, британські колеги зауважують незвичний для них дизайн, цікаву роботу ілюстраторів. Для них це такий зовсім свіжий подих. Тож я вірю, що в цього партнерства є насправді велике майбутнє», — каже Ольга.
Уже вдруге за цей рік Київ приймає літературний фестиваль «Книжкова Країна», що відбувається на ВДНГ. Свято почнеться 26 жовтня й триватиме до кінця вихідних. Організатори традиційно підготували для дітей окрему насичену програму, в якій знайшлося місце й літературним зустрічам із автор(к)ами зі шкільної програми й не тільки, презентаціям книжкових новинок, фанатським тусівкам любителів коміксів, родинним читанням, вікторинам за мотивами книжок і ще багато всього. Повну програму заходів дивіться тут.
БараБука чекатиме на учнів та учениць початкових класів 29 вересня (неділя) о 12:00 у павільйоні №2 на літературній вікторині з «Книжкове смакування, або Рецепти радості».
Запрошуємо разом з дитячими письменниками шукати в книжках рецепти приємних дрібничок, які приносять у наше життя втіху. Смачні страви, яскраві спогади, омріяні подорожі, солодкаві аромати, джаз або дзвінка ранкова тиша. В чому знаходять смак життя персонажі дитячих книжок, письменники та письменниці, читачі… У кожного свій рецепт радості, а який рецепт у тебе? Найактивніші учасники вікторини отримають подарунки, які вмить зроблять їх щасливішими: запрошення для відвідування Оранжереї, Музею науки та Парку гойдалок на ВДНГ.
«З мистецтвом розвивається естетичне відчуття та смак, що особливо важливо в сьогоденні, де світ переповнений яскравими картинками, часом якісними, але в більшості випадків геть навпаки,» – говорить Марія Білінська, авторка книги «Казка про чорний квадрат». Її книжка стала однією з переможниць конкурсу від Книжкового Арсеналу у номінації «Найкращий книжковий дизайн», а також була відзначена конкурсом «3х3 InternationalIllustrationAnnualNo.20» і потрапила у їхній щорічний каталог. Сьогодні ми поговоримо з Марією Білінською про те, як сучасним батькам відкрити для дітей світ мистецтва.
— Навіщо говорити з дітьми про мистецтво?
— Знайомство дітей із мистецтвом працює таким самим чином, як і читання книжок. У випадку читання це допомагає дітям розширити їхній словниковий запас та кругозір, висловлювати свої думки та аналізувати. З мистецтвом розвивається естетичне відчуття та смак, що особливо важливо в сьогоденні, де світ переповнений яскравими картинками, часом якісними, але в більшості випадків геть навпаки. Через мистецтво діти спостерігають різноманітні поєднання кольорів та форм, пізнають культури та історію (тут дуже класно заходить мистецтво стародавнього Єгипту, бо окрім мистецтва ще є мумії).
Розмови про мистецтво – це не лише «лекції» в музеї, а й якісна, естетична книга чи іграшка, адже це речі, з якими дитина пізнає світ.
— Чи завжди мистецтво приносить користь?
— Практично завжди. Однак варто пам‘ятати, що часом мистецтво може травмувати дитину, якщо виставка чи тематика музею не відповідає її віку. Зокрема, сучасне мистецтво може експонувати твори, які ілюструють еротику, насильство, дивних створінь, надто голосний аудіо ряд тощо. Краще ознайомитися з програмою галереї чи виставки заздалегідь, перевіряти, чи є вікові обмеження на експозиції.
Якось до галереї сучасного мистецтва прийшла екскурсія зі школи з дітьми-підлітками. На деяких роботах експозиції були зображені людські геніталії, і непідготовлені заздалегідь відповідною розмовою діти істерично сміялись. Звісно, на решту виставки фокусу у дітей уже не було.
Чи був цей похід корисним? Очевидно, ні, але проблема не в дітях, і не в самій виставці – а в комунікації з ними до початку перегляду робіт.
Важливо проговорити з дітьми тематику та можливі сюжети робіт, якщо, скажімо, ви ідете на виставку присвячену війні, геноциду чи іншим трагічним подіям. Мене особисто в дитинстві лякав пам‘ятник жертвам Голодомору в моєму рідному місті. Але «монстр» не такий страшний, якщо про нього детально поговорити, що я й рекомендую робити перед відвідинами специфічної тематики виставки, вистави чи навіть фільму.
— Які кроки батьки можуть зробити в цьому напрямку?
— Перш за все – це бути активними в культурному житті вашого міста: відвідувати актуальні виставки та музеї. Це, напевне, є й найпростішим способом, адже зараз музеї мають дитячі програми, події та заняття, майстеркласи. Немає нічого кращого для сприйняття мистецтва, ніж сидіти десь на підлозі галереї, під картиною Новаківського чи Бойчука і малювати власні шедеври!
Другий крок – це заглибитись в тематику мистецтва через книжки. Читати з дітьми про жанри та стилі мистецтва чи конкретних художників насправді дуже цікаво, адже серед творчих людей багато захопливих біографій та непересічних життєвих історій. І уявіть собі, який буде ефект, коли відвідуючи чергову виставку дитина побачить роботу художника чи художниці, про яких ви з нею читали раніше! Варто зазначити, що хороша, якісно намальована книжка-картинка – це теж певний дотик до мистецтва, тут знову повертаємось до сприйняття форм, кольорів, правильної композиції.
— Як ходити з дитиною в музей чи галерею?
— Перш за все, заздалегідь ознайомтеся з тематикою виставки: чи відповідає вона віку дитини? Також можна розказати дитині, куди ви йдете, що там буде, пояснити, що експонати та роботи не можна рухати руками тощо. Можете прихопити з собою якийсь альбом і кілька олівців – раптом натхненна виставкою дитина захоче і собі щось помалювати.
Безпосередньо під час перегляду експозиції я раджу проговорювати з дитиною:
що саме, на її думку, зображено на картині?
що їй у цій роботі подобається?
які кольори переважають на тому чи іншому творі?
які форми використовує автор?
Тут важливо акцентувати увагу на відчуттях та сприйнятті дитиною даного твору мистецтва, адже мистецтво і створюють для того, щоб викликати у глядача різний спектр відчуттів та емоцій, і не завжди приємних. Якщо картина подобається, питайте «Чому?», якщо не подобається – так само. Тут не потрібно намагатись зрозуміти цей твір мистецтва (це справа мистецтвознавців), зосередьте увагу на власній рефлексії від роботи митця.
Озвучуючи відповіді на усі ці питання дитина вчиться проговорювати свої відчуття, враження, формулювати власну думку та ставлення до роботи.
Важливо пам’ятати, що відвідини музею з дитиною можуть бути короткотривалими. У раз,і якщо дорослі бачать ознаки перевтоми чи перенасичення, варто закінчити візит, щоб не відбити інтерес до мистецтва. Краще прийти в музей кілька разів, аніж намагатися показати всю експозицію за раз. Діти дошкільного віку можуть витримувати такі екскурсії від 15 до 30 хв. Старші діти можуть тримати увагу довше. Але у будь-якому випадку при плануванні часу потрібно також спиратися на індивідуальні особливості дитини.
— Які питання обговорювати з дитиною?
— Це залежить від віку дитини:
3-5 років
Тут перш за все варто проговорювати та акцентувати увагу на формах та кольорах. Історичний чи релігійний жанр може бути не надто цікавим, а от сучасне мистецтво, мистецтво модернізму якраз в такому віці дітям дуже заходить. Вони його сприймають дуже природньо. Яскраві кольори, вигадливі форми та чудернацькі конструкції інсталяцій – все це чудовий візуальний ряд для віку 3-5 років, та й навіть молодших. Я відвідувала галереї й з річними малюками.
6-10 років
У старшому віці можна поговорити про основи, тобто розказати перш за все про види мистецтва (архітектура, скульптура, образотворче мистецтво, кіно, театр тощо). Щоб діти чітко розуміли, що мистецтво – це не лише намальована фарбою на полотні картина, воно може бути дуже різним, матеріальним та нематеріальним.
Також рекомендую проговорити з дітьми жанри мистецтва – пейзаж, натюрморт, портрет, автопортрет, релігійний чи історичний жанри тощо. Якщо дитині цікава ця тема, можна її поглиблювати і розказувати детальніше, що таке батальний жанр чи хто такі мариністи. Всю цю інформацію можна розказати як перед походом до музею, так і безпосередньо під час оглядин експозиції, так би мовити, більш наочним способом. Відтак ви зможете вести з дитиною цікавий та пізнавальний діалог про той чи інший твір мистецтва.
— Як можна використати вашу книжку для знайомства з мистецтвом?
— Моя книга «Казка про чорний квадрат» власне і була створена для знайомства дитини з мистецтвом, а саме конкретним твором Казимира Малевича «Чорний квадрат».
Ця книжка і про геометрію, і про народну культуру, і про високе, чи то пак, «чисте» мистецтво! Історія, яку розповідає книга, починається з простої геометричної форми – чорного квадрату, який перетворюється на всесвітньо відомий твір мистецтва.
Саме це й сталось із чорним квадратом Малевича. Художник вирішив, що не малюватиме звичні для всіх речі – те, що ми й так можемо побачити в повсякденному житті. Ні, він вирішив свої натюрморти, пейзажі чи портрети позбавити реалістичного вигляду. Все перетворилось у абстрактні, нематеріальні, геометричні композиції. А от вершиною цих експериментів та пошуків художника стали картини, на яких зображено лише квадрат, спочатку був чорний, потім червоний і нарешті білий – білий квадрат на білому тлі.
Якщо добре подумати, то такі чорні квадрати трапляються не лише в геометрії чи мистецтві, а й в щоденному середовищі. Історія в книзі ілюструє пошук квадратів у всьому, що нас оточує. Кожен з нас може черпати натхнення чи ідеї з простих речей, адже саме так робили й великі митці!
Також в книзі я помістила відсилки до реальних подій – перша поява поява «Чорного квадрату» на виставці, вишиті подушки із супрематичними елементами Малевича (за ескізами автора), автопортрет художника.
«Казка про чорний квадрат» – перша з серії книжок-картинок про мистецтво для наймолодших, яка виходить у видавництві «Парасоля».
— Якікниги допоможуть познайомити дитину з мистецтвом?
Прийом літкастів (літературних подкастів) у новому сезоні конкурсу «КрутеЗНО» стартував 15 вересня. Цього року підліткам вперше пропонують створити конкурсні аудіо про книжки, якими вони зачитуються й обговорюють далеко за межами шкільних аудиторій: нагороджуватимуть за найкращі аудіо про сучасний український Young Adult.
Як і під час двох попередніх сезонів конкурсу «КрутеЗНО», до участі запрошують підлітків від 14 років та дорослих. Для кожної з вікових категорій передбачені однакова кількість призів та суми винагороди, відрізняються лише конкурсні переліки книжок. Загалом є 6 оригінальних номінацій, до яких входить 121 текст (із повним переліком можна ознайомитися на сайті). Для учасників віком 14-17 років передбачені номінації “Фентезі”, “Реалістична проза” та “Нонфікшн для підлітків”. Дорослих нагороджуватимуть за літкасти у номінаціях “Сучасний роман”, “Воєнна література” та “Нонфікшн”.
Прийом літературних подкастів триває з 15 вересня 2024 року по 15 січня 2025 року. Кількість літкастів, які може подати один учасник, не обмежена.
Із 15 січня по 15 березня відбуватиметься технічна верифікація поданих матеріалів для допуску до участі в конкурсі.
А з 15 березня до 15 квітня найкращі літкасти обиратиме аудиторія соцмережі LitCom. Голосувати можна буде вподобайкою під обраним конкурсним аудіо. Для цього потрібно буде лише завантажити застосунок LitCom на свій смартфон та зареєструватися в ньому.
Підбиття підсумків та нагородження переможців і призерів відбудеться у травні 2025 року.
Перші премії становлять 10 000 гривень. Їх отримають автори найпопулярніших літкастів в усіх 6 номінаціях. На шістьох призерів, які за підсумками слухацького голосування посядуть другі місця, очікуватимуть нагороди по 5 000 гривень.
Детальніше про умови участі можна дізнатися на сайті конкурсу.
Почесний список найкращих дитячих книжок 2024 рокуоголосилаМіжнародна рада з дитячої та підліткової книги (International Board on Books for Young People — IBBY). Його формують раз на два роки з видатних робіт письменників, ілюстраторів та перекладачів з усього світу. У 2024 році до каталогу увійшли 189 видань із 68 країн. Серед них і три українські: одне перекладне і два оригінальні видання.
Це «Як знайти лева?»Рейчел Брайт з ілюстраціями Джима Філда у перекладі Ганни Яновської (видавництво «Ранок»), «Врятувати Тараса Шевченка» Олександра Гавроша (видавництво «Фоліо») та «Там, де блукають сни» Ростислава Попського (видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»).
«Там, де блукають сни» завдяки ілюстраціям Ростислава Попського відтворює для маленьких читачів яскравий та химерний світ дитячих снів. «Врятувати Тараса Шевченка» Олександра Гавроша — це пригодницький роман про переміщення в часі. Його головний герой мандрує у ХІХ століття, щоб спробувати врятувати Тараса Шевченка від 10-річного заслання у казахські степи. «Як знайти лева?»Рейчел Брайт — це віршована класика дитячої літератури, перекладена більш ніж 30 мовами. У ній ідеться про впевненість у собі, самооцінку та сором’язливість.
Вручення дипломів тим, хто увійшов до Почесного списку, відбулося 1 вересня 2024 року на Всесвітньому конгресі IBBY в Трієсті, а книги переможців будуть представлені на світових виставках у Швеції, Японії, Кореї, Франкфурті та Болоньї.
