Про що мріє кожна дитина? Звісно, про цікаві подорожі та неймовірні пригоди! Саме про це й розповідається в дитячій книжці, яка вже в назві обіцяє задовольнити читацькі інтереси дошкільнят чи трохи старших молодших школярів. Ідеться про «Надзвичайні пригоди Кохи, Айка та Дзю» Софії Шлінчак київського видавництва «Фонтан казок».

Неможливо відразу не зауважити, які цікаві імена у персонажів твору. Коха – хтось, напевно, м’якенький, лагідний, коханий? Айко – це тому, що йому страшно, чи він розчулюється часто, а, може, захоплюється всім на світі (власне, як і кожна маленька безпосередня людина)? Ну, а Дзю – це ж так просто – дзюдоїст! Упевнені? Ні? Тука-а-ан… про таких ми ще в українській дитячій літературі не читали. Постривайте, є ще й зловісний – ну, гаразд, зловісненький – герой Цезар. Як же без нього?

Ці персонажі – від дев’ятирічної дівчинки, яка не тільки вигадала їх та їхні пригоди, а й сама проілюструвала книжку. Отакої: автор – дитина! Хіба буває, щоб дитина створила книжку і її видали? Так, сьогодні це рідкість у всьому світі, але не дивина. Проте в Україні письменників такого віку досі не спостерігалося.

Раджу скоріше порозглядати й почитати це симпатичне видання, до того ж разом: дорослим і дітям. Можна навіть розпочати з кінця, де в післямові авторка розповідає про себе. Така своєрідна персоналізація відразу перетворює автора на вашого доброго друга, створює атмосферу домашнього затишку й довіри. А дітей ще й надихає на власну творчість, дає сміливість до самовиявлення.

Цей твір – кількаплановий екшн. Софія Шлінчак здійснила бліц-криг трьох П: прийшла – показала – перемогла. Виявляється, діти можуть навіть книжки створювати не гірші, ніж у дорослих. По-друге, розповідь написана цікаво для дітей, сучасних дітей, які в більшості своїй не хочуть занурюватися в розлогі описи, прикрашені різноманітними художніми засобами. Чітко, лаконічно, і в той же час образно, об’ємно, кольорово, динамічно Софійка проводить нас шляхами головних героїв до… Так… дуже несподіване закінчення, яке додає задоволення до уже отриманого в процесі читання й запрошує фантазувати-додумувати, наприклад, реальну зустріч із туканом, або з мамою-татом, або циркову виставу, або… Ну, це вже залежить від фантазії читача.

До казки ввійшло 10 розповідей, які є частинами однієї пригоди. Такий поділ допомагає не перевтомлюватися маленькому самостійному читачеві й у той же час залишає його в напруженому очікуванні продовження історії. Особливу увагу хочеться звернути на яскраві ілюстрації, які стали дуже гармонійною складовою розповіді. Вони допомагають створювати добрий, веселий настрій, а емоційно насичені образи героїв доповнюють казку, поглиблюють її сприйняття візуальними враженнями.

До речі, співвідношення тексту й ілюстрацій на сторінках книжки відповідає віковим вимогам читачів, на яких розраховане видання.

Ця книжечка обов’язково зацікавить дитячу аудиторію, ну і, звісно, батьків, які звикли читати своїм дітям. І, що чи не найважливіше: може бути, книжка надихне не одну родину до літературної та художньої творчості.

Зовнішній вигляд цих шести «томів» книжок – «милі, приємні і ніжні», що відразу викликає бажання взяти їх до рук і погортати. Пастельні кольори, зворушливі личка дітей на обкладинках. Навіть глянець палітурок гріє затишком маминої теплоти. Ця добірка може бути дуже корисною для базової освіти батьків у підготовці до «усвідомленого» батьківства, а також для бабусь-дідусів, які не закостеніли у своїх поглядах, а прагнуть самовдосконалюватися разом зі своїми дітьми-онуками.

Тут – знайомство із психофізіологічними особливостями кожного віку в період від народження до вступу малюка до школи. Є опис різноманітних ігор, вправ та практичних завдань для розвитку дитини. Достатньо матеріалів стосується вибору одягу, взуття, іграшок, книжок; подано завдання для визначення рівня розвитку дитини. Багато уваги приділяється безпеці, питанням емоцій та кризових ситуацій у малюків. Наприкінці кожної книжки є кольорова вкладка з показниками розвитку дитини, дуже зручна для того, щоб помістити на видному місці для самоконтролю й можливості бачити перспективу, тобто зону ближнього розвитку свого малюка. Книжки містять рекомендації по перегляду мультфільмів та вибору книжок, однак там, на жаль, мало українських авторів.

Тексти книжок зручно розділено на частини, до кожної з яких додаються практичні поради, розкриваються причини й наслідки процесів, які відбуваються з малюком. Наприкінці кожної – узагальнення, точки зору авторів підкріплено цитатами науковців або інших дослідників цієї теми.

Допомагає роботі з книжками те, що використаний шрифт дозволяє працювати з текстом у «польових» умовах, «одним оком», одночасно доглядаючи за дитиною або виконуючи хатню роботу. Сприяють легшому сприйняттю також виділення узагальнюючих понять або важливих моментів.

Деякі теми видання повторюються від видання до видання, але це на краще: попередня книжка вже рік як прочитана, а дещо доцільно згадувати-нагадувати батькам постійно.

Тексти написано загалом зрозумілою мовою, та не всі книжки однаково читаються. Якщо книжка Марії Малихіної просто захоплює своєю емоційністю і, попри не зовсім «правильну, відповідну граматичним нормам» мову, читається на одному дусі-натхненні, то є такі, що написані сухувато чи категорично.

Придивімося до книжок ближче. «Дитина народилася» Марії Малихіної – це швидше не пізнавальне читання, а надзвичайна дитинолюбна поема вагітної авторки, для якої немовля – найбільша цінність! Напевно, її стан дав унікальну можливість розповісти про немовлене й невимовлене ще жодною людиною – про бажання тільки народженої крихітки. Авторці віриш у всьому, бо кожна думка насичена неабиякими емоціями та любов’ю.

У книжці «Мені 1 рік» Ольги Бабічевої цікаво розкривається тема ліворукої дитини, що в сучасному світі дуже актуально. Не дуже виразно, як на мене, визначено ставлення автора до теми ґендерних стереотипів. Доцільно чіткіше формулювати позиції науковців у цій сфері. Не зовсім коректно з точки зору літературного сприйняття побудовано висловлювання про їх помилковість, які НЕ підтверджені сучасними дослідженнями. Перераховані далі стереотипи доцільніше було б сформулювати не з точки зору їх заперечення, а перебудувати в стверджувальну форму. (Наприклад, «…дані не підтвердили, що дівчатка більш комунікабельні, ніж хлопчики» на «…дані підтвердили: дівчатка і хлопчики однаково комунікабельні» тощо).

«Мені 3 роки» Наталі Асєєвої, «Мені 2 роки» і «Мені 4 роки» Ярослава Драба, «Мені 5 років» Інни Малодушкіної загалом розкривають всі особливості цих періодів. Для вдумливих і спостережливих батьків цього буде достатньо, аби вирізнити «проблемні» моменти розвитку своєї дитини й уже виходячи з цього шукати додаткову літературу, яка буде необхідною саме їм. Ці книжки будуть корисними також і для вихователів дитячих дошкільних закладів.

Збірка видавничої групи «Основа» є доволі неоднорідною, але вона пропагує дуже правильну ідею «усвідомленого», розумного батьківства. Її практичні поради будуть корисні не лише батькам дітей 3-6 років, а й старших, для урегулювання конфліктів як між батьками і дітьми, так і між дітьми. Поради 6-томника, опис кожного періоду, стосуються збірного, узагальненого дитячого образу. Унікальність, неповторність, особливість своєї дитини необхідно спостерігати-шукати-відкривати самостійно кожному з батьків. І, спираючись на базові знання, отримані з цієї вагомої колективної роботи, на власне бажання, на свою батьківську інтуїцію і любов, шукати власний шлях взаємодії з дитиною.

Коментар «БараБуки»:

На приємних обкладинках шеститомовика ми вгадали характерний стиль ілюстрацій української художниці Жені Миронюк, хоча її імені в оформленні чомусь ніде не вказано. Ми звернулися до Жені й отримали підтвердження, що авторкою малюнків є саме вона. Тож маємо шанс виправити прикрість:

Обкладинки до всіх шести книжок малювала Женя Миронюк.