All posts by Надія Малафєєвська

Повсякдення з пригодами

У шестирічного Марка почалося складне життя. У нього багато справ: якісь швидкі, мов сапсани, а інші геть равликові. Від нього очікують терпіння, акуратності, розуміння і всіляких інших дорослих речей, зробити цікавішими які завжди допоможе нестримна Маркова фантазія.

Марко вже знає, як багато в дорослих справ. Його батьки постійно кудись ідуть, метушаться чи навпаки ― надто вже сповільнюються. Звісно ж, Марко не лишається осторонь: разом із мамою і татом йде в банк та до нотаріуса, їздить маршруткою, прибирає кімнату перед візитом бабусі та чекає, поки мама «дві хвилиночки» порозмовляє з подругою. Усі ці та безліч інших подій він перетворює на веселі пригоди, і навіть вигадує власні переможні танці.

«Раніше я думав, що в п’ять років починається складне життя. Тоді тебе готують до школи і вчать самостійно витирати дупцю. Та я помилявся. У шість жити ще складніше!»

 «Ну придумай щось, Марку» Саші Войцехівської – реготальна книга про повсякдення невгамовного шестирічки, й чудово потрапляє в обрану вікову категорію. Влучні дитячі слівця, які використовує авторка, ще більше посилюють довіру до тексту. Це майстерно написана яскрава весела та динамічна дитяча книжка, створена не лише для дітей, а й для дорослих, які читатимуть її малюкам та впізнаватимуть себе й зможуть поглянути на світ очима своєї дитини. Вона поділена на невеличкі розділи-справи, які трапляються в кожній родині ледь не щодня. Про всі справи та пригоди Марко розповідає сам.

Наприклад, про похід у банк:

«Я б хотів посміятися з того, як ми з мамою лізтимемо у дво-, а краще трилітрову банку, але то малючковські жарти. Мене таке вже не регоче».

Про мамину каву:

«Іноді я шкодую, що поки не п’ю кави. Щоранку в мами є залізний, тобто кавовий, тобто безкавовий аргумент-відмазка від усього, що вона не хоче робити: – Я ще не випила кави, пізніше. А я так казати не можу. І геть не маю як відмовити, коли вже накавована й задоволена мама підводиться з-за столу й каже: – Маркусику, збирайся в садочок».

Та про те, як не варто будувати житлові квартали:

«Але поруч немає ні гойдалки, ні пісочниці. Я такі двори навіть дворами не називаю. То якесь знущання з дітей».

Одразу ж привертає увагу обкладинка, за якою одразу зрозуміло, що головний герой ― справжній вигадник. Над ілюстраціями працювала Ольга Ребдело, їй вдалося влучно та яскраво доповнити тексти веселими й багатими на деталі ілюстраціями. Намальовані в дитячому стилі, емоційні, страшенно симпатичні. Передати емоційність Марка та його нестримність ілюстраторці вдалося на всі сто.

Ілюстрації: Ольга Ребдело

«Ну придумай щось, Марку!» – книжка, з якою можна навчитися купи нових сімейних ігор, прогнати нудьгу та пригодницьки досліджувати навколишній світ. Тут є і завдання, і майстер-класи переможних танців з QR-кодами, за якими можна переглянути відеоуроки від авторки, а в кінці – щоденники власних ігор та переможних танців. У реаліях війни такі веселі книжки допомагають повернути дітям частинку безтурботного повсякдення. Це тепла, світла, яскрава та весела книжка для всієї родини.

Цінність безумовної довіри: принципи відбудови шкільних бібліотек

Система шкільних бібліотек, яка не реформувалася ще від радянських часів, давно втратила актуальність та бодай якусь конкурентоспроможність серед інтересів сучасних дітей. Оновлені шкільні бібліотеки нестимуть зовсім інші цінності та стануть класними учнівськими просторами, що об’єднають дітей довкола книги.

Під час проведення Книжкового Арсеналу відбулася важлива та довгоочікувана дискусія «Шкільна бібліотека: (пост)воєнна візія». Міністр освіти Оксен ЛІСОВИЙ разом із письменницею, керівницею лабораторії дитячого читання НЦ «Мала академія наук України» та засновницею проєкту промоції дитячого читання «BaraBooka» Танею СТУС, а також директоркою благодійного фонду savED Оленою СЕВЕРЕНЧУК та директоркою зруйнованої школи в Новому Бикові на Чернігівщині Наталею ВОВК розповіли, якими бачать сучасні шкільні бібліотеки та які цінності повинні бути в них закладені.

Від початку повномасштабного вторгнення 265 закладів освіти було зруйновано та ще понад 3000 ― пошкоджено. Загалом це майже 11% з усіх українських закладів освіти, і переважна більшість із них ― саме школи та, відповідно, шкільні бібліотеки.

Під час планування відновлення цих шкіл Міністерство освіти України звернуло увагу і на шкільні бібліотеки: під час ревізії книжок та списання російськомовної літератури бібліотекарі й освітяни побачили майже порожні полиці, де залишилася хіба українська класика та шкільні підручники. З таким бібліотечним фондом конкурувати за увагу дітей шкільні бібліотеки на даному етапі просто не можуть.

За словами Оксена ЛІСОВОГО, МОН готове до перебудови шкільних бібліотек, які насправді мають величезний потенціал. Наразі ж їхнє значення знецінилося й звелося до видачі підручників та прийому їх назад наприкінці навчального року.

Крім того, цінності, які були закладені у шкільні бібліотеки та школи в цілому, спрямовувалися на виховання дисциплінованих, слухняних виконавців. Та для демократичного суспільства набагато більш важлива цінність довіри по замовчуванню. Вільний доступ до книжок, де бібліотекар буде помічником і провідником у світ книги, а не контролером, дозволить сформувати безумовну довіру до дитини, і саме вона лежатиме в основі сучасних шкільних бібліотек.

Міністр освіти переконаний, що діти, яким довіряють, вчаться довіряти також: «У новій школі ми бачимо бібліотеки як простір соціальний, у якому учні “тусуються”, в який можуть вільно зайти, вільно взаємодіяти з книгою. Але найголовніше – це те, які книги там будуть».

Він також не виключає, що якийсь час оновлені відкриті бібліотеки втрачатимуть книжки. Це природний, загалом позитивний для сфери книговидання процес, із яким варто не боротися, а закладати кошти в бюджет на оновлення бібліотечних фондів.

«Чия школа? Директора? Учителя? Громади? Дитини? Та спільна. Тому дитина повинна мати вплив на свою школу та бібліотеку. На вибір книг. Учнівське самоврядування, яке залучатиметься ― це вже про ціннісні речі. Ми формуємо громадянина на всіх рівнях», ― зазначає Оксен ЛІСОВИЙ.

Міністр освіти України Оксен Лісовий і письменниця Таня Стус

Художня література не була актуальною для шкільних бібліотек у принципі, розповідає Таня СТУС. Більша частина фондів складалася з книжок, до яких дітей просто не можна допускати.

Утім, уцілілі бібліотеки можна досить просто трансформувати у класні учнівські простори, а щодо зруйнованих ― набагато легше та доцільніше буде відразу створювати нові сучасні бібліотеки з якісною літературою.

Найефективніше побудувати зв’язку дитина–книга та промоціювати дитяче читання можна саме через школи. За словами Тані СТУС, досвід організації бібліотечного простору нового зразка вже є: «У приватних школах, куди мене запрошували, бібліотечні простори дуже класні. Ми можемо переймати їхній досвід, адже там дійсно є зосередження навколо книжки. Я дуже розраховую на ці простори, на зміну функціональних обов’язків шкільних бібліотекарів. Тому що це мають бути не випадкові, формальні працівники, а люди, які палають і горять темою читання, Люди Книги».

Під час заходу SavED збирали книжки для шкільних бібліотек

Благодійний фонд savED активно працює над відновленням шкільних бібліотек на деокупованих територіях. Його директорка, Олена СЕВЕРЕНЧУК, розповідає, що наразі створено вже понад 30 оновлених бібліотек, і до кінця року планується створити ще стільки ж.

«Книга це один із найпростіших, найдоступніших способів утекти та сховатися від того жаху, який пережили люди на деокупованих територіях», – зазначає вона.

Однією з найбільших мотивацій є діти, які збираються на подвір’ях своїх зруйнованих шкіл. Олена СЕВЕРЕНЧУК також стверджує, що відкритий бібліотечний простір із книгами в нашій ситуації – це можливість організувати для них цікаве дозвілля найшвидше та найдоступніше: «Для цих дітей книга це те, навколо чого вони можуть зібратися та згуртуватися. Наразі це одні з найсильніших емоцій, які вони здатні проживати».

Наталія ВОВК, розповідаючи про результати відновлення бібліотеки зруйнованої школи в Новому Бикові, зазначила, що ще ніколи не бачила так багато якісної української літератури на полицях шкільної бібліотеки.

Підтримав Наталію й Оксен ЛІСОВИЙ: «Я знаю, на що спроможні наші сучасні українські письменники. Вони роблять неймовірні речі та створюють надзвичайно конкурентноспроможну літературу».

Разом із відновленням шкіл та бібліотек, міністр освіти ставить завдання також максимально скоротити пов’язані з цим бюрократичні процедури.

Отже, у планах Міністерства освіти – переформатувати шкільні бібліотеки так, щоб діти змогли відійти від звичного занурення у «кріпацтво й страждання», натомість завдяки сучасній літературі знаходити власну ідентичність та формувати життєві стратегії в актуальних реаліях. Планується створити на базі школи бібліотечний простір, де учні почуватимуться вільно. Простір, що гуртуватиме їх навколо книги та розвиватиме справжні демократичні цінності, будуватиметься на принципах доступності та безумовної довіри.

Фото: Книжковий Арсенал