«Вони забули все, геть усе!» – розпачливо лунає учительський крик по всій країні на початку вересня.
«Ні, це неправда! – обурено виправдовуються учні. – Ми не забули ВСЬОГО, ми просто МАЙЖЕ нічого не пам’ятаємо».
Не допустімо такого цієї осені! Тільки для вас тільки від підліткової редакції БараБуки «Написатор» фірмові лайфгаки – як не втратити своїх мовних та літературних суперсил на літніх канікулах.
Аудіокнижки + скорочені версії
Скоро літні канікули, а це означає, що бажано прочитати всі книжки з української та зарубіжної літератури й не забути, як писати. Тому я можу сказати, як це зробити. Ну, звісно, читати книжки ми не будемо, я ж не зануда. Для початку нам потрібна нотатка на телефоні, назвемо її «Тонна роботи на літо». Далі складаємо список книжок, що повинні бути в нашій голові до кінця літа, гуглимо всі книжки, дописуючи в кінці «аудіо книга», копіюємо посилання та вставляємо в нашу нотатку, слухаємо аудіокниги по пів години в день. Є ще один спосіб: якщо книжка нудна, надто довга, її неможливо читати та дуже легко забути, ми читаємо скорочену версію та аналіз твору, цього буде достатньо, щоб вловити суть та показати, що ти не гуляв все літо, а припустимо, просто дещо забув… А якщо хочеш не забути правопис, то достатньо показати, який ти розумний, шукаючи кожен день по одній помилці в написанні слів, які ти бачиш навколо. А якщо тобі лінь, публікуй пости в соцмережах, там ти неправильно точно не напишеш.
Поліна Ільховська
Як не забути правила правопису на літніх канікулах?
Це є дуже важка та майже непосильна задача, що вимагає багато зусиль та концентрації впродовж трьох місяців! Є кілька способів не забути правила правопису. Перший – це взяти якого-небудь відмінника та розпитати його перед початком нового навчального року. Але є ризик – відмінник може перестати бути відмінником до кінця канікул, тому в такій важливій місії нікому довіряти не можна. Другий варіант полягає в тому, щоб найняти кухаря, що буде готувати вам круасани з гаданнями, але замість гадань ви будете читати правила правопису кожного сніданку свого літа. Також можете вичитувати з підручника м’якій іграшці своєї сестри чи братика (ви ж уже дорослі та м’яких іграшок не маєте, правильно?), дуже дієвий спосіб. Сподіваюся, я хоча б чимось вам допоміг, і ви з нудьги досі дихаєте над цими підручниками в середині листопада.
Олесь Фидасюк
Як полюбити українську літературу із шкільної програми за літні канікули?
Насправді це набагато простіше, ніж тобі здається: просто береш комп’ютер, і всі дозволені тобі півтори години на добу читаєш в ньому шкільну програму.
Для більшої ефективності радять видалити всі ігри та соцмережі з твого ґаджета. Тобі знадобиться лише браузер, в якому ти будеш читати, і мейл, через який звітуватимеш батькам про прочитані тексти, виконуючи тести та пишучи твори за ними.
Добре-добре, все, жартую. Не треба ту шкільну програму любити, подобається – чудово, не подобається – прекрасно, і що далі? Коротше, знайди книжку, яку хочеш почитати, і читай її.
Ганна Губарець
Як дізнатися багато цікавого з історії української літератури на літніх канікулах?
Я впевнений, кожен із вас хоча б раз замислювався над цим «популярним» питанням. Я, Геннадій Цікавофактович, як професор у галузі цікавих фактів і історії української літератури можу вам дати кілька порад:
1. Звичайно, найлегший та найбільш розповсюджений спосіб – це машина часу. Головне знати, до кого з поетів та письменників України ви хочете завітати. Коли ви оберете потрібну особу, зателефонуйте моїй асистентці, яка допоможе з вибором часу (ви ж не хочете доглядати за дворічним Шевченком, правда?) Тепер, коли найважливіший етап пройдено, справа залишається за малим. Просто на повен голос заспівайте Гімн переміщення у часі, з яким вам великодушно допоміг величний професор Геннадій Цікавофактович. До речі, цей гімн був написаний мною! Отже, читайте це при повному місяці, на дереві, яке має більше ніж 23, але менше ніж 54 гілок, сидячи на 13 гілці зліва:
О, дякую тобі, ВЕЛИКИЙ Геннадію Цікавофактовичу!
(Повторити тричі, звертаючи увагу на слово, виділене капслоком).
Я не зміг би без твоєї допомоги впоратися з цим надокучливим питанням,
Я обіцяю тепер завжди ходити на ваші супер-пупер пречудові лекції.
Але зараз я вимушений покинути вас, аби здобутими знаннями стати хоч трішечки ближчим до вас, адже звичайно, до вас, розумника мені далеко.
Потім, після прочитання цього ШЕДЕВРУ, ви маєте помітити ворону, яка двічі каркне, прослідкуйте за нею. Та коли вона сяде біля дупла, залазьте в нього. Наступного ранку ви будете в потрібному місці.
Р.S.: Я не несу відповідальності за те, як ви збираєтеся повертатися в наш час. Мої розробки ще не дійшли до цього.
P.P.S.: Це розраховано на те, що ви самі зможете познайомитися з обраним вами автором та дізнатися сті-і-і-ільки цікавих фактів, що кожна вчителька української літератури вам буде заздрити.
2. Якщо ви очікували другий пункт, я вас розчарую. Його не буде, адже перший пункт ідеальний. Дякую за увагу.
Влада Бєлова
Як прочитати всі книжки зі списку літератури на літніх канікулах?
Звичайно, можна сісти за стіл, обкластися книгами і читати, але навіщо, якщо можна піти купатися і не мучитися? Але, щоб не мучитися, можна:
1. Змайструвати фото-читач (машину, що буде читати і перевертати сторінки).
2. Зачинити кімнату (щоб батьки не зайшли і не побачили, що ти не читаєш).
3. Іди і купайся на озері, а батьки будуть думати що ти читаєш у кімнаті.
Марія Самборська
*
1. Треба прийти в бібліотеку і взяти всі книжки, які задали на літо. (Таким чином ми зможемо їх усі прочитати).
2. Якщо не подобається книга, то не читай її, а потім спитаєш у відмінника.
3. Якщо ти ну дуже не хочеш читати книгу, то знайди всі можливі тести і відповіді на них в інтернеті по книзі.
4. Старайся читати більше книжок, тому вірогідність багатьох прочитаних зі списку на літо буде велика.
5. Ще є один варіант, якщо дуже занятий і не хочеш читати сам, то можна знайти в інтернеті аудіокниги.
6. Щоб прочитати всі книги за літо, треба поставити собі за план, що кожен день читатимеш хоча б 10 хвилин.
7. Якщо тобі нудно читати самотужки, то можна влаштувати клуб любителів книжок і зустрічатись там з однокласниками: усі грають в ігри, а одна людина читає вголос, і так можна мінятися.
8. Можна ще поскачувати всі літні книги на електронну книгу, і коли будеш на відпочинку, не доведеться брати багато важких паперових книжок.
9. Коли будете брати в бібліотеці якусь книгу на літо, попросіть бібліотекаря пригрозити вам забороною брати книги, якщо ти не прочитаєш взяту книгу за тиждень.
10. Щоб книга була цікава, можна, прочитавши один розділ, малювати до нього малюнок, таким чином може вийти цілий комікс!
Марія Оземко
Як покращити на літніх канікулах своє вміння писати шкільні твори?
Цим питанням не цікавиться майже ніхто, але ось топ-5 ідей, як це можна зробити:
1. Кожного дня потрібно приходити до бібліотеки о 16:00, саме в цей час там з’являються книги, які допоможуть вам у цьому.
2. Поки ви допомагаєте бабусі варити компот, відчуйте себе сценаристом та опишіть почуття інгредієнтів, влаштуйте міні-серіал на вашій кухні.
3. Спускаючись у підвал по варення, думайте, що ви – головний герой-детектив, який розслідує зникнення самотньої банки варення…
4. *Тут може бути ваша ідея*
5. А цей пункт, щоб потягнути ваш час, та маленьке місце для тих, кому лінь думати.
Варвара Берестовська
Як поповнити свій словниковий запас на літніх канікулах?
О’кей. Ти вирішив(ла) розширити свій словниковий запас. Ну то бери словник. ЩО??! Ні? Ти що, ледар? Не люблю таких. Тоді ця стаття не для тебе. НЕ ДИВИСЬ! ІДИ ГЕТЬ!!! Усе ще хочеш? Гаразд, я поділюся лайфгаком. Візьми словник. Читай, виріж чи випиши з нього усі слова. Псст! Ти ледар? Іди геть. Зроби постер. Приклей на спину того, хто за партою перед тобою. І навіть вчити не треба.
P.S.: Горе тобі, якщо він піде у туалет. Ану стій! Я щойно щось розповів. Ах ти винюхувач. Ну все, кінець. ї
А ще можна грати у зламаний телефон і задавати складні словникові слова. Якщо наприкінці вийде якесь негарне слово – твоя проблема. Стій! Ти все ще тут?! Мовчу…
Георгій Благовещенський
Як полюбити українську літературу на літніх канікулах?
По-перше, її треба зненавидіти, інакше навіщо тоді вам цей допис?
Після першої дії вам обов’язково треба прочитати усю літературу від 1 до 3 класу.
Потім спалити, викинути, підірвати чи віддати усі підручники з математики, алгебри, географії та англійської мови.
Третя дія – поїхати за кордон в Америку, а якщо ти там, то в Японію.
Зрештою, пограбувати банк, почистити зуби собаці, з’їсти слона і зробити канапку з бегемота.
Але є ще дві дії. Перша – це виламати стіну за допомогою палок довжиною один метр, а товщиною 0,5 сантиметра.
Пандемійний навчальний рік, щедро приправлений зумами та чатами у вайбері, виснажив батьків, дітей, а найбільше, мабуть, таки вчителів. Фіолетовий песик БараБука як ніхто розуміє, дорогі освітяни, що наприкінці навчального року ви щовечора закреслюєте на календарику день, що минув, із нетерпінням чекаючи останніх дзвоників і випускних. І ми із підлітковою редакцією БараБуки «Написатор» поспішаємо вам на допомогу. Тепер вам не доведеться вигадувати для ваших класів цікаві та корисні завдання на літні канікули, адже за вас це вже зробили підлітки із «Написатора». Читайте з насолодою!
Якби я була вчителькою української мови та літератури, я б задала зняти екранізацію будь-якого твору з української літератури. Чому саме таке завдання?
На початку весни ми вивчали твір Коцюбинського «Дорогою ціною». І нам з однокласницею прийшла ідея: чому б не зняти якусь цікаву екранізацію і не викласти її для вільного доступу? Адже ми допоможемо багатьом учням і ученицям. У той же день ми почали працювати, знімати вирішили у популярній відеогрі (адже школярам це цікавіше ніж звичайний фільм?). Нарешті, через кілька днів ми презентували відео у школі. На наше здивування, навіть однокласники, що не любили читати, зацікавлено дивились на екран. Наша вчителька сказала, що потрібно розвивати такий напрям і надалі, тож ми виклали відео у YouTube.
І ось, вже понад 1000 переглядів, а люди у коментарях розповідають про те, що сучасні технології в літературі — це те, чого нам якраз бракує. А у когось це відео навіть показували в школі (дивіться тут, якщо цікаво).
Саме тому я думаю, що зняті у житті чи в грі, але відео легко сприймаються, і чому б не дати учням можливість проявити себе? Хтозна, може хтось стане у майбутньому режисером…
Аліса Перемітчик
2. Нічого
Якби я був учителем української мови і літератури, що б я задав нашому класу на літо? Насправді я б не задав нічого, але якщо батьки спитають…
Тож, дорогі учні, ви повинні написати невеликий список книжок і фільмів, які вам подобаються. Тільки, БУДЬ ЛАСКА, НЕ ПАЛІТЬСЯ, БО МЕНЕ ВИЖЕНУТЬ З РОБОТИ. Ви ж не хочете палити свого найкращого вчителя :). Не дай бог хтось мене спалить перед тим, як я піду на пенсію…
Ваш найулюбленіший вчитель української мови і літератури,
Іван Нежута
3. Погратися у гру з випадковими словами
Якби я була вчителькою української мови та літератури, я б дала учням творче завдання, пов’язане з творами.
Мета завдання – прокачати свою уяву за допомогою п’яти рандомних слів.
Ось інструкція до цього завдання:
1. Візьміть у руки першу ліпшу книгу.
2. Відкрийте сторінки 15, 23, 32, 57, 77 та випишіть слово, яке першим впало в око.
3. А тепер за допомогою цих 5 слів напишіть твір на будь яку-тему.
Це допоможе навчитися писати твори з будь-яких слів і глибше використовувати свою уяву.
Анна Полегенько
4. Читати більше ЦІКАВИХ книжок і менше нудних
Якби я був вчителем літератури, то задав би учням не якісь нудні книжки, а цікаві. Дуже часто на літо задають нудну літературу як обов’язкову. А ось більша частина цікавої літератури в категорії «читайте за бажанням». Я б задавав у рази менше нудної (бо вона часом таки буває потрібною) та більше цікавої літератури, щоб учні не нудьгували на канікулах за читанням. Наприклад, я додав би у список книжки Андрія Бачинського. Вони такі, що над ними часом треба помудрувати, щоб зрозуміти, про що в них ідеться.
Павло Калараш
5. Рецензія і вірш на сучасне фентезі
Якби я була вчителькою української мови та літератури, я б задала щось таке, що мотивувало б на творчі здобутки та навчання.
Перш за все задам почитати «Варту у грі». І, ясна річ, це було б для п’ятикласників, першачкам ця книжка точно не підходять!
Тоді потрібно було б написати українською мовою відгук про цю книжку. Писати можна в зошиті, на фейсбуці, в інстаграмі або у вордівському документі на ноутбуці. І ще написати про цей твір вірш від шести рядків.
Відгук гарно може розвинути українську мову, а також допоможе учням пізніше знайти у класиці позитивні моменти і краще ставитися до навчання. Ну а вірш покаже гарний словниковий запас.
Ну, на цьому все. Гарного дня! І не забудьте виконати мою домашку.
Софія Капшук
6. Вигадувати нові слова, писати й редагувати
Я б задала піти надвір і знайти якусь річ, наприклад: листочок, гілочку, камінець. Вигадати для цієї речі нове слово і створити з нього текст, вписавши у нього кілька своїх улюблених героїв.
Скласти план за своїм текстом.
Поредагувати будь-який текст, який складе хтось з вашої родини.
Єва Третяк
7. Відосики на «12»
Прочитати «Часодії» та написати про свої враження короткий твір. Це додатково. А обов‘язково треба, літаючи на синьому пегасі, читати книжку українського письменника про негативні думки про локдаун. Та, плаваючи на катері, знімати відосик у інстаграм про те, що література – це щось, що тебе змінює. А також, сидячи вдома у дощову погоду, пити лимонад, поки не скажеш якесь слово, яке зовсім не має значення. Треба розбити скляну пляшку й з уламків викласти напис «Українська мова», «Українська література» або «Вчитель української». (Примітка від редакції: робити це варто у ДУЖЕ товстих та надійних гумових рукавицях, щоб не порізатися). Якщо зробиш усі три надписи – отримаєш додаткову дванадцятку та «молодець» від завуча. Далі треба викласти на Ютуб відео про твої підручники з англійської мови, але потім у тому самому відео підручник з української мови та літератури. Та порівняти їх плюси та мінуси. Також додатково викласти на Ютуб відео, де порівнюєш зарубіжну з українською літературою. Отримаєш за це «Супер, ти молодець» від класного керівника та самого директора школи. Я б таке задала, гадаю, буде не складно.
Ксенія Воробей
8. Ілюстрація персонажа і костюм за мотивами
Якби я була вчителькою літератури у саме нашому класі, я б задала зробити ілюстрацію до персонажа з будь-якої книжки, а за ескізом зібрати костюм персонажа, після цього зробити фотографії.
Віталія Сидоренко
9. ?!?
Я не можу уявити тебе вчителем мови та літератури… Я не вчитель!
У мене є багато пропозицій та ідей щодо цього челенджу, тож почнімо спочатку.
З української мови я б задала усім виправляти помилки в інстаграмі, твіттері, фейсбуці тощо. Оскільки це не дуже багато ДЗ, то я іще додам більше, бо, напевно, весь клас стане влітку шаленим без навчання.
Тепер пішли додаткові завдання: коли ви граєте в ігри, ви маєте розмовляти чи писати у чаті тільки українською. І це ще не все. Ви ще маєте розмовляти із друзями, рідними, з учителями, по телефону, із котами, собаками, хом’яками, пацюками, з усім живим тільки українською.
Дискусія навколо вивчення у школі класики української літератури (чи вивчати її? як вивчати? у якому контексті? у якому обсязі?) ‒ одна з найзапекліших у середовищі літературознавців, освітян та батьків. БараБука не вперше висловлюється з цього приводу, однак цього разу ми вирішили дати слово учасницям та учасникам «Написатора», нашої підліткової редакції. Оповідаючи про свій дитячий та підлітковий досвід, вони пропонують власне бачення проблеми, базоване на реальних шкільних ситуаціях.
Ілюстрація з книжки Тома Ґолда «Печемо з Кафкою». Переклад: Геннадій Шпак
Класичні твори бувають цікаві та нецікаві. Хоча легше сказати, що всі вони нецікаві. Спитайте хоча б одну людину про класичний твір через кілька днів після вивчення цього твору у школі. Скоріш за все відповідь буде: «Гм, е-е-е… Не пам’ятаю». У мене, наприклад, так завжди. Я навіть не пам’ятаю назви хоча б одного класичного твору. Я прочитав, завдання зробив, тест здав на 11–12 і забув. Це помічається у багатьох сучасних дітей та підлітків.
Павло Калараш
Мені дуже складно вчити неримовані вірші, які для мене не мають сенсу. Я краще і швидше вчу вірші римовані. Наприклад, «Як дитиною, бувало» Лесі Українки. На мою думку, не має сенсу вчити вірші. Я не розумію, навіщо це. Якщо для того, щоб розвивати пам’ять, то у мене є краща ідея. Можна вчити пісні. Адже коли ти багато разів і часто слухаєш пісню, вона запам’ятовується і розвиває пам’ять. Або ж просто створює більше місця у вашому мозку. 😉
Надія Марченко
«Дорогою ціною» ‒ «сумна історія кохання Остапа і Соломії…» Та ні, у цій історії немає щирого кохання, а головний герой узагалі дивак, який кидає свою дівчину у неволі, а сам тікає куди подалі. Увесь час протягом читання твору автор тримає нас в ілюзії любові, справжньої, якої немає ні краплі. Що це за хлопець такий, який наприкінці не помирає, щоб бути з коханою, вона ж життя віддала за його порятунок! Ні, звісно ж краще жити, і стати одиноким дідом, якому будуть ввижатися душі померлої дівчини і товариша! «Любовний роман». Сміх та й годі!
Аліса Перемітчик
Не любите оповідання «Федько-халамидник»? Ви просто не так його читаєте. Дехто не любить цей твір через його сумний кінець. Коли я прочитав це оповідання, то вирішив подивитися на нього з іншої сторони. Федько з Толею не дружив, але інколи кликав його по-дружньому гуляти. Інколи Толя сам виходив до нього. Далі вони заклалися на ножик і чижика, що Федько добереться до кінця острова і назад. Але Толя не хотів здаватися і теж пішов на лід. Ризикуючи своїм життям, Федько рятує його. Однак коли Федька спитали: «Це ти повів його на лід?», він сказав: «Так». (Хоча Толя сам поліз). Цей твір про відданість Федька і зраду Толі.
Іван Нежута
О ні-і! Вчителька задала читати! Та не якусь там казочку, а про самого ТАРАСА ШЕВЧЕНКА! Велече-е-езний уривок, та ще й гарненько вивчити. А ми ну зовсім не хотіли читати. Навіть на книжки не хотіли дивитись, навіть на найбільш цікавезні книжки усього нашого світу.
(А з тобою таке траплялось? :))
Спочатку ми всі зарепетували і дуже засмутились. Ну дали б нам почитати про чиїсь пригоди! Поліанну, наприклад, чи Тома Сойєра, Гаррі Поттера або якусь казку Пушкіна. (Але, на жаль, це був четвертий клас і зарубіжки в нашому розкладі не було).
Ну що ж робити? Довелося нам цілісінький жовтень вчити і вчити «Тарасові Шляхи». І нам справді сподобалось. Ми побачили життя славетного письменника з іншого боку, і ми зрозуміли, що цей твір не такий, як ми думали. Нам стало цікаво і ми так захопилися, що почали носити цю книгу з собою до школи! Деякі змогли знайти «яскраві фарби» на сірому фоні «кошмарної нудьги». І нам сподобалось знаходити такі «фарби». І тепер «квас-Тарас» зовсім інша людина в наших очах. Та це чиста правда.
І ми всі зробили висновок, що класика (будь-яка на цій планеті) не завжди нудна і чорно-біла. Треба тільки навчитися читати її правильно і, як кажуть, свіжим оком. 🙂
Ксенія Воробей
Багато дітей не люблять вчити вірші, але я не розумію, чому. Наприклад, я люблю їх вивчати. Так, я згодна, бувають складні слова. Але якщо спитати в когось чи самому здогадатись, то насправді все легко.
Єва Третяк
Усі так піклуються про ментальне здоров’я учнів… Але ж, товариші, хіба можна вийти з класу, не хитаючись, після прочитання «Захара Беркута»? Коли таким людям, як я (себто з багатою уявою) давати читати щось на кшталт: «А сонце сходило, освітлюючи галявину, заляпану кров’ю та закидану тілами, і його проміння виблискувало на калюжах крові та витеклих мізків», ‒ фантазія стає їхнім головним ворогом. Галльоу, ті, хто там, нагорі! Ви точно читали цей твір? Я вже не кажу про те, наскільки важко його сприймати через купу діалектизмів та архаїзмів…
Мирослава Карашівська
Коли ми говоримо про класику, то синонімом цього слова у нас завжди є школа. А вся справа в тому, що саме у цьому місці ми вивчаємо класичні твори, і тому думка багатьох школярів про класику та класичну літературу починає погіршуватися. Зачасти це відбувається через те, що ми занадто швидко читаємо книгу, аби встигнути підготуватися, або вчителі розповідають нам по книгу нецікаво. Саме так формується нелюбов до класики. Але варто хоча б один раз взяти класичний твір та прочитати його самому, не біжучи нікуди, вдумливо, як думка про книгу швидко змінюється! Як висновок можу сказати, що перш ніж судити книгу під жанром «класика», прочитайте її належним способом. Гадаю, це може змінити вашу думку!
Анна Полегенько
Психіка людини ‒ цікава річ. Її можна розглядати у різних ситуаціях. Але, на мою думку, найцікавіше спостерігати її у реакції на літературу. Не так давно я зіштовхнулася із ненормальною, як на перший погляд, ситуацією. На українській літературі за програмою одразу один за одним ішли твори із трагічним кінцем. І після вивчення двох таких творів емоції моїх однокласників змінилися із суму і співпереживання на насмішки та чорний гумор. Це спершу здалося мені дивним, але потім я зрозуміла, що це нормально. У багатьох творах класичної літератури я зустрічала схожі трагічні моменти, тому вважаю, що через їхню велику кількість ми не можемо сприймати їх усі однаково глибоко.
Віталія Сидоренко
Я вивчаю українську літературу, як і всі. Якщо хочеш прочитати твір, то читай, а не шукай допомогу. Якщо хочеш прочитати книгу, то читай кожен день по п’ять сторінок (чи більше).
Я хочу розповісти, як вникати в книжки. Бо багато людей (я зокрема) читають книжки, не вникаючи. По-перше, ти маєш захотіти читати ту чи іншу книжку. Бо якщо не захочеш, мозок буде ковзати текстом, не вникаючи.
Якщо це все не про тебе, то не читай цей текст і не критикуй зловтішно.
По друге, запам’ятай пункт «по-перше».
Гліб Омельченко
Дуже часто, коли у школі задають щось почитати, всім одразу починає не подобатися книжка. Чому? Якщо розібратися, то це через те, що вчителі та науковці самі підібрали ці книжки із думкою, що дітям вони сподобаються.
Якщо хтось просто так прочитає твір із власної волі, то твір цей може стати навіть улюбленим. А якщо та ж сама людина прочитає той самий твір примусово ‒ він уже автоматично поганий.
Тож є одна велика порада: передчасно читайте усі книжки зі шкільної літератури. Принаймні ті, назви яких вас зацікавили.
А в кінці (чи в середині) кожного заданого твору спробуйте знайти хоча б 20 позитивних моментів.
Софія Капшук
Ілюстрації зі спільноти «Файні меми про українську літературу»
Оновлення шкільних програм, нові підходи у навчанні, Нова Українська Школа: один із трендів у сучасній освіті ‒ пошук нового. Зрештою, нові покоління учнів потребують учителів нового покоління. Але що робити із тим старим, яке ми отримуємо у спадок? Наприклад, зі старими книжками?
Учасники та учасниці підліткової редакції БараБуки «Написатор» діляться своїми міркуваннями про роль старих видань у бібліотеках сучасних підлітків і що можна зробити зі старими книжками.
Щодо старих книжок, то вони дуже докучають людям, які живуть зараз. По-перше, там може бути старий правопис. Якщо це підручник, то його взагалі не можна використовувати, це зрозуміло. Вважається, що читаючи, ми поповнюємо словниковий запас. Та деякі старі книжки мають неправильне написання слів, тож ми їх неправильно запам’ятовуємо. Деякі, а точніше більшість, старих книжок містять старі стереотипи, що також негативно впливають на людей, тому читати старі книги я вам не рекомендую. У них можуть вживатися архаїзми та історизми, які можуть зробити ваше читання важчим.
Куди діти такі книги? Якщо книжка морально або фізично стара, то її можна використати як дизайнерський елемент у кімнаті, або віддати тому, кому вона потрібна.
Поліна Ільховська
Якщо книжка вже порепана, зникає бажання її читати. Сторінка порветься чи випаде… Такого типу книги варто переводити в електронні формати (fb2, pdf, word). Доволі важко фізично пошкодити файл, якщо його навіть у руки взяти не можна! Інша справа ‒ коли книга застаріла морально. Стара ідеологія, стереотипи, уявлення і навіть мова! Усе перелічене дуже важко сприймається сучасним суспільством через брак інформації чи розуміння. За такими книгами можна досліджувати історію, тож їх треба здати історикам в архів.
Георгій Благовещенський
Нові книжки мають певні переваги, але старі розповідають і розповідатимуть про історію. За допомогою їх можна поринути в інше століття.
Нові книжки можуть розповідати про щось нове, цікаве, незвичне… Або про нудне. Нові книжки можуть допомогти нам у новому часі або просто розповісти щось нам звичне.
Обидва типи книг ‒ унікальні, несхожі і цікаві. Я не можу сказати, що старі книжки погані.
Іван Фидасюк
ПЕРЕВАГИ НОВИХ КНИЖОК
По-перше, це відсутність (зазвичай) стереотипів на кшталт «жінка не може заробляти гроші, її місце на кухні». Зараз жінки не залежать від чоловіків, і цей стереотип може навіть декого образити.
По-друге, (це залежить від стилю), нові книжки переважно більш зрозуміло написані (я про мову).
По-третє, у сучасних творах часто набагато краще розкриті сучасні проблеми.
Мені здається, сучасні люди легше сприймають сучасну літературу. Вона більше розкриває те, що хотілось би почитати.
Ганна Губарець
У мене на полицях стоять книжки, на яких написано «12 р.». Це підтверджує їхню старість, адже їх видали іще тоді, коли радянський рубль був дорогим. Мені подобаються старі книги. Читайте їх!
Катерина Благовещенська
Не знаєш, що робити зі старими книжками? Думаєш, що старі, облізлі корінці й сторінки зі стертими літерами нічого не варті? Друже, ти сильно помиляєшся!
Для любителів фото у мене є чудова пропозиція. Старі книжки можуть послугувати чудовим реквізитом. Завдяки їм ти можеш стати зіллєваром, цілителем, бібліотекарем, середньовічною відьмою, ельфом, та ким завгодно. Повір, це додасть неабиякої родзинки до твоїх світлин.
Якщо не подобається тема фото, ти можеш зробити свій внесок в екологію. З цих корінців й сторінок вийде чудова речовина для нових книжок, зошитів та багатьох інших речей. Здати паперові твори на переробку не так уже й важко.
Не потрібно недооцінювати старі книги, вони можуть прекрасно допомогти як тобі, так і світові загалом.
Варвара Берестовська
У старих книжках багато незрозумілих слів. От читаєш ти книгу, а там незрозуміле слово, тож приходиться дзвонити дідусям і бабусям, щоб дізнатися його значення. І так завжди. А ще бувають старі книги з великим обсягом опису місцевості. От кому зараз цікаво читати сторінку про опис листочків на дереві? Якщо видалити з книг хоча б половину всіх описів, то, мені здається, що розмір книги зменшиться вдвічі. А ще в старих книгах багато радянських історій про війни, і зараз це вже не так актуально як раніше. Я вважаю, що старі книги потрібно редагувати та перевидавати, тому що навіть там можна щось цікаве знайти.
Марія Самборська
Чи книжки української класичної літератури морально застарілі?
Ця дискусія має кілька сторін, які мають свої аргументи, й готові до розмови, яку я зараз розпочну.
Отже, стара література, що вона собою являє, і чому сучасна система освіти висуває її представників для вивчення моральних понять? Очевидно, що це не спроста, вони несуть у собі якусь думку, чи надихають на роздуми. Стара література дуже багатошарова, тим самим важка до розуміння. На жаль, вона не розрахована на людей-тугодумів, які досі живуть у нашій країні. Але навіть такі люди мають право на знання. То що ж робити? Звичайно, можна написати велику товсту книжку з дрібними літерами і тонкими сторінками, і в ній все роз’яснити. Та така ідея також не практична, оскільки такий варіант важкий для читання, бо суха інформація важка для сприйняття. Залишається тільки донести ті самі думки, але вже іншими авторами, або перевидання. Перший варіант малоімовірний, оскільки сучасні автори навряд чи захочуть робити переспіви, вони радше прагнуть донести власну думку, яку вони самостійно виносили у своїй уяві. А от варіант з перевиданням більш реальний. Буде просто приємніше брати в бібліотеці нову книжку, щойно з друку, зі стильним дизайном і цупкою обкладинкою. Враження від книжки також залежить від того, яка вона на вигляд. Не можна брати одну й ту саму цукерку і підсовувати її 30 років підряд. Можливо, саме перевидання змінить ставлення дітей до класиків як до чогось нудного, вдихне в твори нових барв. На цьому я прощаюся, але скажу, що все, що я отут наговорив, моя суб’єктивна думка, і не треба сприймати все за чисту монету.
Олесь Фидасюк
Як прикрасити бібліотеку старими книжками?
Можна підвісити старі книжки до стелі бібліотеки на мотузках, це виглядатиме казково. Можна приклеїти їх до стола: наверх та по боках. Також книжки можна повісити на стіни як декорації (ідей можна придумати багато).
Інша ідея ‒ бібліотека для бабусь. Більшість старих книжок (наприклад, кулінарні) їм точно стануть у пригоді. У літніх людей часто буває більше часу для читання. І якщо була би така бібліотека старих видань, то, гадаю, навіть молоді було би цікаво щось звідти почитати.
Марія Оземко
Що робити зі старими книжками?
Якщо у вас вдома є книжки, які ви вважаєте застарілими (у будь-якому плані, фізично чи морально), можна їх позбутися, тим самим допомагаючи іншим любителям книг. У Києві є полиці для книжкового обміну. Віддаючи свої книжки, ви можете обрати щось для себе. Звичайно, у вас може виникнути питання: кому старі книжки здалися? Існує багато любителів олдскулу, які залюбки заберуть те, що ви вважаєте непотрібним. Закликаю вас не викидати книжки, навіть якщо ви вважаєте їх нудними. Це не тільки псує довкілля, а й розбиває серця екоактивістів!
Карантин чи не карантин, але літо скасувати не вдасться. Воно наближається до нас зі скаженою силою і, звісно ж, неодмінно має містити у собі хоч трошки читання. Або багато читання. Або дуже-дуже багато читання. Як, що, де і чому варто читати влітку – розповідає команда «Книгодрузяки» літгуртка «Написатор».
На канікулах треба читати товсті книжки про магію (бажано з продовженням!). Було б добре, якщо та книга, яку ви зібрались читати, вже з місяць зирить на вас дивним поглядом. У такому випадку краще почати її читати, коли не хочеш робити завдання з математики (перед цим не забудь вимкнули комп’ютер з розетки). Так легше буде поринути у світ, про який розповідається у книзі. Та якщо ви знайшли якусь цікаву книжку зі шкільної програми (ого, невже в шкільній програмі бувають цікаві історії, крім фрагмента з «Вечірніх крамниць вулиці Волоської» у хрестоматії?!), то рекомендую сісти на кухні, балконі або в альтанці і запастися пачкою чіпсів або цукерок. А якщо це просто книга з бібліотеки – починайте читати її, щойно за рогом зникнуть двері бібліотеки (бібліотекарі ще подумають, що ти божевільний колекціонер…). Приємного літнього читання!
Іван Фидасюк:
Де читати влітку?
1. На свіжому повітрі.
2. Там, де тобі зручно.
3. Вдома.
4. Будь-де.
Коли читати влітку?
1. Зранку.
2. Після обіду.
3. Вночі.
4. Будь-коли.
Софія Капшук:
Що робити зі списком літератури на літо?
Точно не відкласти. Читати усе. Кожну оповідь. Але застерігаю! На літо категорично забороняється читати будь-які книжки, в назвах яких згадується скажений сніговик або бігуді з сиром!
Де, коли і як краще читати влітку?
Звісно, не на дереві о 23:54. І точно не задом наперед. Найкраще також читати подалі від стихійних лих та розлючених ведмедів. А так, з місцем усе гаразд! Читати влітку бажано більше десь біля липня, а на початку червня і в кінці серпня проходьте більше вікторин. І не забувайте, що читати слід вдумливо і голосно, щоб заглушити гучну музику із сусіднього двору!
Не знаєте, як вести літній читацький щоденник?
Не хвилюйтеся. Треба просто писати назву книжки (яку прочитав), автора та короткий зміст. А ще дату, коли її прочитав. А ще скористатися чорною ручкою! І не забувайте, де саме варто це писати. А саме: 1. На комоді; 2. У старому підвалі; 3. В книжці «Вечірні крамниці вулиці Волоської»; 4. На олівцях; і 5. Біля скаженого пса, що любить ріпку.
А що все-таки варто читати на канікулах?
Та все, що спаде на думку. Крім вище згаданих сніговика та бігудів з сиром. А якщо запишетесь у бібліотеку, остерігайтеся вогнедишних книжок та книжок з іклами та лапами.
Збираєтеся у подорож?
Куди? Це тісно пов’язане з вибором книжки! На море беріть Емілі Віндснеп. У гори беріть книги про гори. А у ліс – величезну книжку про темряви лісів та печер. Або… в кожному місці вам підійде книженція про Гаррі Поттера.
І останнє питання, яке увесь час не дає спокою, коли ти біля води! Як не впустити туди книжку? Є кілька варіантів. По-перше, не беріть туди книжку. По-друге, зробіть для неї штатив. А по-третє, у вас має бути спеціальний матрац для книжок із закладкою!
Сподіваюся, цих літніх новин вам вистачить. Гарного читання і книжкування!
Іван Нежута:
На канікулах чи на карантині краще читати фентезі та детективи. Наприклад, серію «Звіродухи» (їх 7 частин), «Розумник. Загадковий злочин, особливий детектив» Кіма Слейтера. А не варто читати смішні, дитячі та наукові, бо такі книжки читати нудно й не цікаво. Краще читати щось бомбезне для підлітків.
А взагалі краще читати не книжки, а різні історії в додатку «Взахлёб» (англійський варіант назви – «Catch» – примітка БараБуки). Там тебе чекає багато жанрів, цікавих історій, крутезна атмосфера, озвучка історій. Мені найбільше подобається сидіти на жанрі жахів. Наприклад, «Пекельне спецзавдання», «Будинок дядька Грегора», «Лігво», «Таємниця монстра з темряви» та інші.
Але якщо у тебе немає цього додатку, то почитай «Тринадцять історій у темряві» Галини Ткачук. Тільки коли будеш читати цю книжку, зачини двері, ввімкни світло, щоб Серединожер тебе не зжер! Бу!
Надія Марченко:
Читати краще у спокійному тихому місці, де мало людей.
Наприклад, на низькому дереві, на широкому підвіконні, на сходах тощо.
У літню мандрівку з собою краше брати спокійні книги, щоб потім заснути, чи цікаві історії, щоб прокинутися.
Ксенія Воробей
Що робити влітку із книжками зі шкільної програми
Треба зробити невеличкий записник. Написати у ньому так:
1. Книжки, які я повинен(-на ) прочитати влітку зі шкільної програми.
2. Книжки, які я не хочу читати влітку зі шкільної програми.
3. Книжки, які я хочу прочитати влітку (не шкільна програма).
А коли щось прочитаєш (шкільна чи не шкільна програма), то запиши про це в той записничок. Якщо хочеш, можеш записати книжки, які залишилося прочитати. Або можеш усе запам’ятати. Це потрібно, щоб ти знав, які книжки ти будеш читати, а які ні. Це не обов’язково, це просто для людей, які люблять усе робити наперед й по плану☺. Ти можеш просто сказати собі «Оце хочу, це не хочу». І все!
Лайфхак: якщо не хочеш читати книжки шкільної програми – не читай! Тебе ніхто не змушує. А коли тебе спитають, що ти прочитав цього літа, які книжки, відповідай, що прочитав звичайні книжки. Дехто може подумати, що ти говориш про шкільну программу.
Ще є мінуси. Замість того, щоб читати книжки, які тобі цікаві, ти маєш читати книги, які тобі задали ☹. НЕ ТУРБУЙСЯ ПРО ШКІЛЬНУ ПРОГРАМУ! Не обов’язково читати їх. Вчителі це задають, бо думають, що ти зовсім не читаєш. Вони хочуть розвивати у тобі інтереси. Вчителі як твої другі батьки. Тому не треба цілими тижнями давитися книжками, котрі тобі не подобаються. А якщо подобаються, читай на здоров’я!
Ти маєш читати книжки, які тобі подобаються☺.
Як не впустити книжки у басейн, озеро, море
Я б відповіла так: коли з книгою в руках будеш підходити до водойм, підкладай під книгу маленький надувний матрацик. Такого ж розміру, як книга. Тоді, якщо через незграбність впустиш книгу, вона не потоне, бо її тримає на воді той самий матрацик ☺. Може бути і такий варіант: купувати книжки тільки з надувною обкладинкою. А такі не продають, скажеш ти. А ти візьми й влаштуй невеличке виробництво книжок із надувними обкладинками!
P.S: Унизу інструкція таких книжок! ☺ На цьому можна гарно заробити! Спробуй такий варіант. Я раджу. Бо має бути весело під час виробництва.
ІНСТРУКЦІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ КНИЖОК ІЗ НАДУВНИМИ ОБКЛАДИНКАМИ
1. Купи книжку, яку ти хочеш прочитати.
2. Купи матрац такого ж розміру, як книга*, обов’язково прозорий, щоб бачити назву книжки.
3. Намаж матрац суперклеєм та приклей до книги, котру ти придбав й щодо якої боїшся, що вона впаде у воду.
4. Дай час, щоб суперклей гарно приклеївся. На це піде кілька хвилин.
Бери книгу куди хочеш, якщо вона впаде у воду – не потоне! Бо вона із надувною обкладинкою.
☺ ☺ ☺
* Якщо матрац завеликий, поріж його так, щоб він став такого ж розміру, як книга. Потім склей суперклеєм одну сторону з іншою, залиши маленьку дірочку. У цю дірочку, подуй, щоб надути матрац. Потім швидко склей і цю дірку.
