Біг, що робить нас щасливими
Історії для дітей бувають різними. Хтось любить фантастичні, хтось – реалістичні. Хтось більше читає про тварин, а хтось – про людей. Хтось любить пускати сльозу, а хтось – сміятися. Хтось обожнює ніжні мрійливі історії, а хтось шукає книжку про себе – непосидючку, який любить бігати. Чудова новина: є така книжка! Написала її бігунка-любителька Олеся Кешеля-Ісак, а проілюструвала Ольга Дегтярьова.
«Я не хочу, щоб ти був посидючим, сину. Я хочу, щоб ти був щасливим. І щоб світ навколо тебе був завжди кольоровим. Як і навколо мене. Бо, зізнаюся тобі теж: я, як і ти, коли біжу, бачу, як світ навколо мене сяє»
«Непосидючка» – це художня історія, в яку доречно вплетені науково-популярні вставки. З них юні читачі й читачки дізнаються, як вибрати кросівки (їх, виявляється, є десятки видів, а в мами головного героя їх «ціла полиця»!), як правильно харчуватися (і що куркума сама по собі не дуже смачна, а у правильно підібраній страві – мням!), якими бувають спортивні годинники, скільки потрібно пити під час бігу, що таке півмарафони і як узагалі відбуваються дитячі спортивні забіги. Наприклад, ви знали, що на всіх дорослих марафонах і пів марафонах є дитячі забіги? Ніби створені спеціально для того, щоб батьки не мусили шукати на цей день няню, а долучалися до дорослого захоплення. А головне – в цьому забігу медальки роздають УСІМ учасникам! Усе це пояснено в доступній для дошкільнят і молодших школярів формі, адже й головний герой «Непосидючки» – хлопчик Теодор – поступово розбирається у цих важливих речах разом із батьками.
Що особливо цінне в історії Тео – те, як захоплена бігом мама вміє передати свою пристрасть синові. Не лицемірячи, що це «корисно», а в той час вибираючи для себе щось геть інше. Мама Тео обожнює біг, для неї це – джерело натхнення й ресурсу. При цьому вона не займається спортом професійно, а бігає заради чистого задоволення. Хлопчик також пробує бігати й зрештою відчуває те саме: «Я… я знаю, що ти хотіла б, аби я був посидючим, слухнянішим і менше бігав. Але я хочу тобі зізнатися: коли я бігаю, мамо… Тільки коли я бігаю… – Тео зупинився. Він не знав, чи говорити далі, чи повірить йому мама А потім на одному подихові сказав: – Тільки коли я бігаю, лише тоді я бачу світ КОЛЬОРОВИМ!». Важливо, що в тата при цьому – інші захоплення, він не бігає разом із усіма, нам не показують ідеалізованої картинки, де вся родина – затяті бігуни.
Ілюстрації Ольги Дегтярьової створюють динаміку й підкреслюють ніжні та зворушливі моменти там, де це потрібно. А які різноманітні відтінки емоцій переповнюють дітей під час забігу! Одні будь-що намагаються перемогти, інші розслаблені, деякі діти напружені або ж зосереджені, а наш Тео аж світиться гордістю і щастям.
Гадаю, ніхто не заперечить, що спорт і фізкультура важливі й потрібні. Однак яка наша головна мета, коли ми займаємося спортом? Невже всі ті, хто ходить у спортзали чи на спортивні майданчики, прагнуть стати чемпіонами? Авжеж, ні. Проте дітей нерідко віддають у спортивні школи, де й досі основна мета – виховати чемпіонів, аж ніяк не насолода від улюбленого заняття. «Непосидючка» дає альтернативу: спорт нам потрібен для задоволення, для того, щоб бути щасливими й бачити світ «кольоровим» (хтозна, що мають на увазі мама й син, коли про це кажуть). Авжеж, Теодор також хоче прибігти першим і перемогти, вийти на п’єдестал чемпіонів, щоб усі ним захоплювалися. Але авторка ставить маленького героя перед непростим вибором: бути переможцем попри все чи підтримати друга? Це дуже цінна можливість обговорити ситуацію: як би вчинила ваша дитина на місці Тео? А як би вчинили ви самі?
Важлива прикінцева нотатка про оформлення. Це перше дитяче видання «Yakaboo Publishing». Книжка цілком упорається з роллю подарункової, оскільки вона великого формату, щедро проілюстрована й надрукована на якісному цупкому картоні. Є закладинка, тож маленькі читачі, які пробують подужати книжку самостійно, не загублять місце, де зупинилися. Окремо додається мапа для найменших непосидючок – на ній можна шукати різні елементи. А головне: на задній обкладинці маленьких читачів чекає сюрприз – золотиста медалька «Непосидючка №1», яку можна видавити просто з обкладинки й повісити на шию!
