Борітеся – поборете: Шевченко очима читачів БараБуки

Автор: БараБука

До дня народження Тараса Шевченка БараБука підготувала веселий питальник на тему життя і творчості Кобзаря і на сприйняття його доробку. Відповідей було чимало, і от нарешті ми все проаналізували і готові поділитися своїми висновками. Отже – чи є актуальним у ХХІ столітті Тарас Григорович зі століття ХІХ? Чи читають його твори поза межами шкільної програми? Які цитати Кобзаря зринають у пам’яті наших сучасників? Все це і навіть більше – у підсумковому матеріалі від БараБуки.

Для початку трохи статистики. На запитання тесту відповіли 84 особи, з яких одна шкільного віку, всі інші – від 18 до 64 років. Тобто весь подальший матеріал базується на відповідях людей, які закінчили навчання у школі та в принципі вже не зобов’язані звертатися до програмної класики (за винятком студентів-гуманітаріїв та вчителів).

У тест було закладено кілька фактичних запитань. Питання щодо хронології появи автопортретів Кобзаря виявило, що люди відповідали чесно і не підглядали в додаткові джерела (наприклад, у статтю «Автопортрети Тараса Шевченка» у Вікіпедії). Анкетовані особи інтуїтивно розставляли зображення згідно з видимим «дорослішанням» художника. Однак хитрі барабуки заховали в завданні маленьку підступність: «селфі» зі свічкою Шевченко виконав аж у 1860 році за одним із давніх ескізів, таким чином воно стало одним із останніх автопортретів Кобзаря. Тож правильну відповідь – 1, 3, 2, 4 – дали лише четверо опитаних.

Ще одне запитання лише вкотре підтвердило щирість опитуваних: далеко не всі скористалися можливістю нагуглити правильні відповіді. Ми дали шість цитат із творів класиків, що їх проходять у межах шкільної програми (дві з Шевченка, по одній – із Лесі Українки, Івана Франка, Миколи Хвильового й Павла Тичини). Не дивно, що фразу «Борітеся – поборете» розгадали всі опитані. Однак другу («Для чого я на світ родився, свою Україну любив?») вказали 45% опитаних. Ще восьмеро людей приписали Тарасові Григоровичу слова Тичини, Франка і Хвильового. Цитата Лесі Українки виявилася надто очевидною для наших ерудованих читачів 🙂 Так само заввиграшки впоралися читачі БараБуки із завданням вгадати цитату за її переказом: усі правильно відповіли на цей блок запитань.

У першу п’ятірку найулюбленіших творів Шевченка наші читачі зарахували відомі всім тексти зі шкільної програми: «Катерина» (12 опитаних), «Наймичка» (7), «Сон» (7), «І мертвим, і живим…» (7), «Садок вишневий коло хати» (6). Жодна людина не написала, що в доробку Шевченка немає твору, який би їй подобався. Усього респонденти назвали 39 текстів, тобто до уподобань анкетованих потрапив доволі широкий обсяг творів, і багато з них – позакласне читання.

Також ми випитували, з якими словами Шевченко асоціюється в сучасників. Найпопулярніші відповіді досить точно описують класичний, усталений образ ТГШ: Кобзар (19), художник (18), Заповіт (15), поет/письменник (14), Україна (11). Коли ж розподілити асоціації за смисловими групами, виходить, що Шевченка асоціюють з:

– індивідуальними характеристиками (пророк, геній, бунтар, титан, франт, молодий, хитрий, світлий, закоханий, улюбленець жінок тощо);
– географічним та етнографічним маркуванням (Україна, село, хата, Дніпро, Канів та ін.);
– творчим доробком (Катерина, думи, Сон, Лілея, фарби, малюнок, офорт, Розрита могила тощо);
– професійною реалізацією (художник, поет, митець, вчитель);
– домінантною емоцією (воля/свобода, самотність, туга, сум, плач, патріотизм, незламність, любов, віра та ін.);
– зовнішністю (шапка, вуса).

Крім того, є ще блок персональних та сучасних асоціацій (червоний корпус, мурал, пам’ятник та ін.).

Ніщо так добре не покаже рівень актуальності Шевченка, як пригадування його слів у щоденних ситуаціях. Із 84 опитаних лише одна особа сказала, що не пригадує принагідно цитат із творів ТГШ. Усього наші респонденти 125 разів зацитували Кобзаря – погодьтеся, непоганий показник! Найбільше цитують не «Катерину», яка вирвалася в лідери за «улюбленістю». І не «Кавказ», хоча «Борітеся – поборете!» стоїть на першій сходинці разом зі ще двома цитатами. Лідером нашого цитатного опитування є – увага! – поема «І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє», десяток цитат із якої були згадані в сумі 35 разів.

Ось цитати, які найчастіше згадують у різноманітних життєвих ситуаціях наші читачі:

• «Борітеся – поборете!» (11 голосів)
• «Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість була би своя» (11)
• «Учитеся, брати мої, думайте, читайте. І чужому навчайтеся, і свого не цурайтеся» (11)
• «Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями» (6)
• «Думи мої, думи мої, лихо мені з вами…» (5)
• «Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий вітер завива» (5)
• «Нема на світі України, немає другого Дніпра, а ви претеся на чужину шукати доброго добра» (4)

З цим самим запитанням БараБука звернулася до кількох сучасних українських дитячих письменників, і ось що вони нам розповіли:

Леся Воронина, письменниця:

Коли захоплювалася в юності буддизмом, дозволяла собі цитувати Кобзаря так: «У кожного своя карма і свій шлях широкий». У різних ситуаціях, особливо, коли хтось сильно давить на жалість: «“А я в попа обідала”, – сирітка сказала». І вже зовсім серйозно останнім часом згадую: «Та добре вигострить сокиру – та заходиться вже будить!!!» Хоча й тут не втрималася – нещодавно, втішаючи улюблену подругу-письменницю, яка нарікала на творчий ступор, порадила їй: «Та добре вигострить пір’їну – та й заходиться вже писать!».

Леонід Ушкалов, літературознавець, шевченкознавець:

Згадую. Наприклад, ось оцю мініатюру, написану Шевченком 5 листопада 1860 року (пам’ятаю день, бо це мій день народження):

І день іде, і ніч іде.

І голову схопивши в руки,

Дивуєшся, чому не йде

Апостол правди і науки!

А ще я люблю життєве кредо Шевченка: «Що буде, то те й буде, а буде те, що Бог нам дасть». Це слова Хмельницького, які любив повторювати Поет. Для мене вони одначають одне: роби, що маєш робити, безвідносно до «різних життєвих ситуацій».

Оксана Лущевська, письменниця:

При різних нагодах, справді. Ось останнім часом при хорошій весняній погоді в розмові вживала «Любо, любо стало…» із «Зацвіла в долині червона калина» і «Встала весна, чорну землю сонну розбудила…» з поеми «Гайдамаки». Дуже люблю вірш «Тече вода з-під явора». Мій дідусь грав на скрипці мелодію до пісні за цими словами. Для мене цей вірш – найособистіший.

Володимир Чернишенко, перекладач:

«Немає де прихилитись, хоч з гори та в воду» регулярно згадую.

Андрій Кокотюха, письменник:

«Неначе люди подуріли» – улюблена фраза на всі життя. Ну і наш улюблений мем «незлим тихим».

Також БараБука хотіла дізнатися, чи є творчість Шевченка цікавою людям після завершення обов’язкового шкільного її вивчення. Результати: шестеро опитаних після школи не розгортають томики Шевченка, ще 14 роблять це зрідка, а решта (64 особи, або ж 77% респондентів) упевнено відповіли «Так!».

За яких умов дорослі люди звертаються до Кобзаря?

• Готуючись до лекцій
• Допомагаючи дитині з уроками
• З нагоди річниці Шевченка
• Під настрій/для душі
• Читають переклади, порівнюючи їх з оригіналом
• Для самоосвіти
• Коли є над чим поміркувати
• У транспорті
• В чергах і залах очікування.

Ілюстрації Михайла Присташа, Андрія Єрмоленка, Марисі Рудської

Останнім запитанням від БараБуки була пропозиція поміркувати на тему осучаснення образу ТГШ. Кілька опитаних із різних причин вважає, що цього робити не варто:

– тому, що його дух і так неймовірно сильний;
– бо це самобутня людина своєї епохи;
– не потрібно його возвеличувати більше за інших українських письменників.

Ілюстрації 6-річних вихованців творчої студії “Малювці”

Але здебільшого респонденти погодилися, що варто шукати нових підходів до цієї особистості. Основні поради виглядають таким чином:

1) Змістити наголоси: менше кріпака, діда з вусами, більше художника, франта, показувати Шевченка молодим і стильним;
2) Запропонувати нові шляхи популяризації: рок-фестивалі, інсценізації, аудіокнижки, комікси, покласти тексти на музику, знімати фільми/мультфільми за текстами та фактами біографії, створити соціальні ролики, мурали, розробити промопродукцію з актуальними фразами;
3) Використати можливості сучасних пристроїв: зробити мобільний додаток з цитатами, тестами та іграми; ввести персонажів чи сюжетні лінії з Шевченка в комп’ютерні ігри.

Але найчастіше звучала одна й та сама фраза: не ідеалізувати Шевченка, показувати його живою людиною, не приховувати його помилок чи кумедних історій.

БараБука вдячна всім, хто долучився до нашого дослідження!