Ботани не завжди програють!
«Таємні товариства» Лесі Ворониної уже стали трилогією. Я зовсім не сподівався виходу нової частини: після «Таємного товариства брехунів» мені здавалося, що історію закінчено, «лихих синіх жаб» переможено остаточно, проте, виходить, я помилявся… Вийшло, що навіть після двох поразок «лихі сині жаби» не втратили мрій підкорити нашу планету і мати вдосталь улюбленого харчу – комах.
Продовження відомої повісті, написаної у фантастичному жанрі, з улюбленцем читачів Климом Джурою, без сумніву, зацікавить багатьох читачів. Події відбуваються на горі Підстава (напевно, десь в Україні) та на горі Треп у Шотландії.
«І ось тепер я сидів у вологій печері, прислухався, як у кутку шарудить якийсь дрібний гризун, і намагався зрозуміти – чому я так по-дурному вскочив у цю примітивну пастку? (Клим Джура)»
До «плюсів» цієї книжки можна зарахувати:
1. Складно придумати, як можна третій раз, після таких поразок, оживити синьомордів. Проте Леся Воронина це завдання успішно виконала.
2. Книжка невелика, на 141 сторінку, але сюжет розкритий, як у деяких виданнях на 300 сторінок.
3. Цікава, пригодницька і симпатична. Багато не важить, для тих, у кого мало часу для читання теж підходить (читається швидко).
Однак немає книжок без «мінусів», і на ці промахи варто глянути:
1. У книжці Леся Воронина «взула» начальника табору «Екстремал» (Тютя) у крокси рожевого кольору, але на малюнках, що на сторінках 7 і 39, він, певно, вдома їх забув і швиденько знайшов перші-ліпші кросівки, проте на звороті обкладинки Тютя вже не полінувався (ну, це все ж таки зворот!) і вони десь знайшлися.
2. Клим розповідає: «Пізно ввечері, сидячи вдома… Я зазирнув на ФБ і побачив там повідомлення… Чекаємо опівночі 13 червня на горі Підстава… Я тут таки почав збиратись в дорогу, до призначеного часу лишалось 12 годин» (скорочено).
Тут можна припустити так: якщо Клим сидів удома пізно ввечері, то до найближчої півночі або лишалося ще зовсім небагато часу, або ж до наступної після найближчої на кілька годин більше, ніж 24 години. Виходить, що це якось так: пізно ввечері – опівночі = 12 годин?
А ще, судячи з цієї головоломки, відразу ж після виходу Клима з дому пізній вечір раптом має перетворитися на світлий день (якщо це помилка в тексті).
3. Чому синьоморди не затримують усе товариство, коли вони підпливають у капсулі до лабораторії, а просто собі дивляться!? Якщо це все через контейнер із їхніми ікринами – чому би просто їх не схопити?
4. Лише в самому кінці книжки я виявив, що вона називається не просто «Таємне товариство ботанів», як на обкладинці, а навіть «Таємне товариство ботанів, або Екстрим на горі Підстава».
Я хотів би зазначити ще одну не зовсім хибу, але особисто мені все ж хотілося б прочитати докладніше про операцію «Антижаб – 3» і те, що було після неї. Напевне, й іншим читачам теж хотілося б прочитати про всі ці події трохи більше.
Усі «Таємні товариства», на мою думку, заслуговують екранізації. Нова книжка, незважаючи на деякі незначні промахи, безумовно, викличе хвилю захоплення у всіх читачів і всі вимагатимуть (включно зі мною) нової частини. Ця книжка мене вразила і здивувала. І здивувала досить приємно. Тож «Таємне товариство ботанів» можна сміливо додавати до вашої колекції!
Мені теж дуже сподобалася ця книга! Уже всі частини прочитала. Я навіть зняла на неї огляд:
https://www.youtube.com/watch?v=84sO5JOgQug&t=23s