Брати/сестри: місія «вижити»

Автор: БараБука


Один із вічних сюжетів дитячої та підліткової літератури – співжиття братів і сестер, або, як їх часом називають, сіблінгів. Епічні баталії розгортаються часом у звичайних квартирах і будинках, гостріші тим конфлікти, чим менше простору для братів і сестер. Рідні, проте різні, найближчі, проте не обов’язково дружні – якими описують життя братів і сестер автори й авторки українських дитячих книжок?

БараБука оглянула найсвіжіші книжки, героями яких є брати/сестри, і пропонує долучитися до «живого» обговорення цієї дражливої теми під час фестивалю «Букспейс» у Дніпрі. Запрошуємо приєднатися до події «Сиблінги: війна та мир» в суботу, 4 вересня, о 18:00.


Дарую братика за підписку. Твій інстащоденник


Текст: Саша Кочубей

Ілюстрації: Наталія Чорна

Видавництво Старого Лева

«Дарую братика за підписку» – двостороння дотепна книжка про дівчинку Зо (Зою), яка мріє стати блогеркою-мільйонницею, як її мама. Зо перебуває в тому ніжному віці, коли батьки досі лишаються авторитетами, але вже відчуваєш нестримну спокусу цей авторитет заперечити. Зо могла б стати успішною блогеркою, адже в неї є стільки ідей, і навіть маленький кумедний песик, що покликаний збирати лайки, утім… дівчинці весь час заважає братик. Власне, на цьому сюжетному конфлікті – Зо – її скажена сімейка («зоопарк», саме так називає дівчинка свій блог) – надокучливий молодший братик, який весь час псує фотки, – перші романтичні почуття й перший несміливий бунт у школі – побудовано художню частину книжку. Саша Кочубей, знайома читачам як авторка повістей про життя Андрія Говорухи, у новій книжці розважить книгодрузяк абсолютно буденними кумедними ситуаціями, які можуть трапитися з кожним.

Друга частина книжки – практичний посібник для блогерів-початківців. Як і кожен посібник, цей підкидає ідеї, проте й використовувати його можна творчо – «як митець». Саша Кочубей дає цілком прикладні поради, як завести свій блог, як шукати ідеї для дописів, як робити красиву картинку та будувати контент-план. Скажемо по щирості, дорослим блогерам-початківцям ці поради теж багато чого підкажуть.


Майка Паливода обирає професію


Текст: Мія Марченко

Ілюстрації: Олександра Болотова

Видавництво: Читаріум

Майці дев’ять років, її брату Захару – майже чотирнадцять, і їхні стосунки виграють усіма можливими барвами. У Захара вже є дівчина, він все далі відходить від дитячих пустощів, утім, поряд із ним все ще така юна, активна і безпосередня Майка, і батьки, які не завжди будуть розбиратися, хто спричинив черговий гармидер. Як тут не сказати спересердя «Краще б у мене ніколи не було молодшої сестри!» Ці слова кого завгодно змусять замислитися – невже найвреднючіший у світі брат більше не любить сестричку? І невже йому справді було би краще без неї? Не будемо розкривати всіх таємниць, але Майка та її нестандартні методи вирішення проблем ще не раз здивують Захара, і змусять його свіжим поглядом подивитися на сестру.

Авторкою повісті є Мія Марченко. У 2016 році її фантастична підліткова книжка «Місто Тіней» здобула відзнаку «Дебют року» у Топі БараБуки. «Майка Паливода обирає професію» – це весела реалістична повість про життя Майки, її родини та друзів, написана для книгодрузяк молодшого шкільного віку. Попри чималу кількість реготливих епізодів, у книжці тонкими натяками вписані глибинні теми родинних взаємин у сучасному світі, про які можна було б поговорити батькам із дітьми. Чудово доповнюють видання стильні та іронічні ілюстрації Олександри Болотової.


Таємниця Схованого острова


Текст: Наталія Ясіновська

Ілюстрації: Наталія Олійник

Видавництво Старого Лева

Мар’янці – дванадцять, її меншій сестрі Олі – майже три. Як розгортаються взаємини з такою солідною різницею у віці?

Стосунки між сестрами у книжці доволі спокійні, часом навіть ідилічні: «Мені було добре з Олею – я люблю подуріти. А поруч із малою дитиною ти й сам можеш бути малим і не зважати на те, що про тебе подумають. Ти ж заради малятка, а не для себе». Можливо, секрет успіху цієї взаємодії полягає в тому, що Олею переважно займаються батьки – втім, часом Мар’яна визнає, що їй бракує тієї уваги батьків, яку вона мала до появи сестрички: «Усе дістається молодшим. А старші отримують роздратування, і якщо хтось свариться, кричить чи падає – винна Мар’яна, бо провокувала, могла зупинити, Мар’яна ж старша, а Оля – мала дитина». Та все ж підлітка доволі добре розрізняє стосунки з батьками і з сестрою, і смуток від браку уваги не переносить у взаємодію з сестрою.

Попри сильну родинну тему ключовою у «Таємниці Схованого острова» є чарівна історія про дівчинку Кікі, яка шукає перехід із зачарованого світу до реального. Як співіснують ці два світи, чому родина Мар’яни опинилася на Схованому острові та чи вдалося Мар’яні допомогти Кікі – про це ви дізнаєтеся, прочитавши цю цікаву повість. Як і Саша Кочубей, Наталія Ясіновська дає читачам бонусну пізнавальну частину – збірку рецептів різної випічки, яку Мар’яна куштувала в чарівному світі.


Северин-на-Купі


Текст: Настя Мельниченко

Видавництво: Теза

Так одразу й не скажеш, але «Северин-на-Купі» Насті Мельниченко – це третя книжка з серії про Хрулі (перша – «Що знаходять в Хрулях», друга – «Від Хрулів до Зюзюків»). Загалом уся серія глибоко розкриває психологію братів-сестер, однак у третій частині криза загострюється в міру того, як усі троє персонажів входять у підлітковий вік.

Святослав і Сашко – брати, їхню подругу Ксеню вдочерили. Усі троє давно дружать, однак того літа, коли вони поїхали в мовний табір у Хорватію, щось змінилося. Між братами посилилося суперництво, тим паче, що один із двох має особливості поведінки. Властиво, зав’язкою повісті є конфлікт між братами – так усі троє опиняються самі в горах, а згодом спускаються в незнайоме село Северин-на-Купі. Ох, скільки правдивого розпачу в цих Сашкових словах: «Ти розумієш, що я все життя з ним живу? Він все життя мене дістає… Кожного дня він намагається контролювати мій час і що я роблю. Хто дав йому право вирішувати, що він головний, хто?»

Взаємини двох братів і їхньої подруги розгортаються на тлі яскравої і небезпечної пригоди: мало того, що діти мусять кілька днів прожити самі в горах, порозумітися з чужими людьми, подолати мовний бар’єр, так іще й виїхати з Хорватії, коли вже знайшлися, виявилося не так просто. Поки підлітки блукали без зв’язку, весь світ закрився на карантин. І єдиний спосіб хоч якось себе розважити в часи пандемії – трохи порушувати правила цього карантину, розслідуючи заплутану родинну справу випадкового гірського знайомого. Важлива річ, яку, надіємося, розуміють герої повісті, це те, що попри всі непорозуміння, варто триматися вкупі, особливо якщо ви самі й застрягли невідомо-де.

Print Form
Подiлитись:

Додати коментар