«Це зробила вона»: українки в історії
«Це зробила вона» від «Видавництва» Іллі Стронґовського та Лілії Омельяненко продовжує серію весняних новинок про і для (і не тільки) дівчат: це ще одна збірка оповідань про жінок, важливих для української та світової історії. Варіації на тему «Казок на ніч для дівчат-бунтарок» і загальний тренд на «дівчачу» літературу, що поширився на Заході, утвердився й на українському ринку.
Сміливим експериментом упорядників «Це зробила вона» стала ідея долучити до проекту понад 100 авторів та ілюстраторів, не втративши при цьому стилістичної та змістової цілісності книги (над тими ж «Night Stories for Rebel Girls» працювали, зокрема, понад 60 художниць та дві авторки текстів).
Читайте також: «Сила дівчат»: ні стереотипам?
Урешті-решт цей експеримент вдався, бо зовнішня різноманітність есеїв та ілюстрацій все ж не викликає відчуття «хаосу». Найяскравіше це розмаїття проявилося саме в малюнках, але й у текстах зустрічаємо багато несподіваних рішень: поряд з есеями, написаними класично в третій особі, тут є оповіді від імені кішки з королівського палацу і навіть літака, який сконструювала героїня. Одна з авторок вдалася до формату напівфантастичної зустрічі з постаттю з минулого, про яку вона пише.
Приємно, що більшість текстів написані емоційно і небанально, з цікавими деталями з життя героїнь — тут помітна робота над матеріалом. Поруч з есеями, присвяченими загальновідомим «хрестоматійним» постатям, ще більш виграшно виглядають розповіді про досі малознаних жінок: Марію Бек, Елен Спарроу, Олександру Екстер, Анну Стен тощо. У їхньому випадку короткі оповіді можуть стати вдалим початком ширшого дослідження, адже багато хто з цих постатей згадується в українському публічному просторі вперше, або ж згадувався досі побіжно у ролі «діячок радянського періоду».
Фактором, яким вдалося об’єднати всі ці розповіді, є широкий контекст. Завдяки тому, що постаті в книзі розміщені в хронологічному порядку, читач може простежити історію розвитку та модифікації ролі жінки в соціумі; від найдавніших постатей, про які в нас дуже мало достовірної інформації — княгині Ольги, Євпраксії Мстиславівни тощо — до наших днів: Яни Клочкової чи сестер Музичук. Відтак дії та рішення героїнь вписані в контекст їхнього часу та умов, в яких вони жили; пояснюється також, чому ті чи інші ідеї, що сьогодні нам видаються очевидними, були новаторськими для давніших часів.
Так склалося, що раніше історію писали чоловіки про чоловіків, і місця жінкам там майже не лишалося. Найбільше, на що могли претендувати жінки, — це статус вірних помічниць і соратниць. Але насправді наша історія — і давня, і новітня — переповнена звершеннями жінок у різних галузях, зокрема й тих, які досі вважаються «чоловічими».
Завдяки цьому книга сприймається не лише як збірка окремих розрізнених стилістично історій, але і як зв’язна оповідь про роль і можливості жінки в різні часи та у різних суспільствах.
«Це зробила вона» — не єдиний такий проект на українському ринку, але наразі його можна назвати одним із найвдаліших. Трохи раніше вийшла схожа за будовою та тематикою (також 50 постатей, описаних в коротких есеях) «Сила дівчат» від видавництва «Книголав»: цікаво, що, попри формальну подібність проектів, героїні в обох книгах майже не повторюються. Наштовхує на думку: скільки ще в нашій історії невідомих жіночих постатей?
Видавці «Це зробила вона» зазначають: назбирали вже кілька сотень, у 2019 році хочуть видати другий том під назвою «Це теж зробила вона». Тим часом гарний початок проекту дає нам підстави з нетерпінням очікувати на його продовження.
