Читання у цифровому столітті
Батьки й дітознавці-книголюби дедалі більше турбуються, що читання книжок нині вже не є таким популярним, як іще кілька десятків років тому. Це, кажуть, логічний наслідок розвитку цифрових технологій, що оточують нас у майже всіх сферах життя. Суцільна інтернетизація також спричиняє те, що деякі батьки скаржаться на нездатність привчити дитину до книжки або взагалі на відмову малят читати. БараБука вирішила поцікавитися думкою щодо цієї проблеми в сімейного психолога-практика Ольги Олександрової.
– Які дитячі книжки любите чи пам’ятаєте з дитинства?
– У моєму дитинстві розваг було трохи менше, тому читання книжок – це те, до чого маю звичку ще зі школи. Особливо запам’яталися, звісно, казки та пригоди. У книжкових магазинах не було такого жанрового розмаїття, тому ми давали книжки одне одному на певний час. Дотепер пам’ятаю авторські казки В. Гауфа, О. Пройслера та О. Волкова (я прочитала всю серію про чарівника смарагдового міста). Із пригодницького жанру подобалися книжки Ф. Купера та «Вершник без голови» Майн Ріда.
Сімейний психолог Ольга Олександрова радить батькам не шкодувати часу на дитячі ігри й читання
– Чому варто привчати дитину саме до книжки? Чим вона корисна для малюка? Чи може телебачення, комп’ютер абощо замінити її повністю?
– Книжка дає можливість дитині всебічно розвиватися. На сьогоднішній день деякі функції розвитку беруть на себе телебачення та комп’ютерна техніка. Такі засоби впливають на емоційну сферу малюка та викликають особливі враження. Комп’ютерна техніка дає можливість у реальному часі демонструвати дивовижні явища природи, що викликає цікавість і має позитивний вплив на всебічний розвиток чада. Проте книжка дає дещо більше: окрім емоційного сприйняття, читання книжок привчає дитину до певного зусилля – вивчати букви, складати літери у слова, концентрувати увагу, що, по суті, привчає її до власне процесу навчання. Також читання в подальшому стимулює розширення світогляду, збільшення словникового запасу та підвищення загальної грамотності (книжка помилок не виправляє, на відміну від комп’ютера 😉
«Книжки, що передають ефект присутності, можуть дужче зацікавити дитину, особливо в певному віці. Дітлахи сьогодення розраховують уже на більшу видовищність, ніж старші за віком люди»
– Яку роль відіграє книжка в розбудові взаємин у родині, зокрема у стосунках між батьками й дітьми?
– Книжка, читання може бути як «місточком» між подружжям (спільні зацікавлення або тема для розмови, обговорення), так і, безперечно, між батьками та дітьми. Дітлахи завжди скаржаться, що батьки мало часу проводять із ними. Читання книжки – хороший привід провести час із малюком, а також тема для обговорення та підстава для окремого виховного навіювання. Також разом із малечею можна переписувати різні сюжети так, як забажається, – це має позитивний психологічний ефект, стимулює уяву й творче мислення дитини та об’єднує покоління.
– Як відрізняється сприймання книжки дітьми й дорослими?
– Для дитини книжка має бути яскравою, ілюстрованою та зрозумілою. Історія, що розповідається, має торкатися почуттів малюка й багатою на прикметники. Особливо добре малеча засвоює віршовані тексти, але тут важлива ритміка твору. Дитина більш чутлива до гармонійних текстів.
– Чи вдалося власну доньку зацікавити читанням? Що вона любить читати?
– Так, трошки вдалося. Наразі вона любить читати казки з танцювальними сюжетами, наприклад, «Анжеліну-балерину» – про маленьку мишку, що любила танцювати, а також різні казки про принцес. Знаю, що вона потай пише власну книжку. Але з результатом ми ще не знайомі 🙂
– Коли починати привчати до самостійного читання та яким чином?
– Привчати дитину до читання необхідно тоді, коли в малюка з’являється цікавість і коли, дивлячись на букви, дитина питає: «А що це?» або «Яка це буква?». Тоді навчання літер може відбуватися легко та граючись, наприклад, на прогулянці, читаючи вивіски. І коли вдома батьки читають самі та читають малечі, тоді ця навичка закріплюється швидше.
– Що робити, якщо час уже згаяно, дитина досить доросла, а читати не любить і не прагне?
– Шукати таку діяльність, де вміння читати може бути основним, визначальним. Тепер, на жаль, літературний світогляд вже «не в моді», а грамотність смс-повідомлень або спілкування в чаті далеко не взірцева. Але є окремі професії, де грамотність необхідна. Якщо дитина прагне досягти успіху, можна цим мотивувати. Однак слід пам’ятати, що власний приклад – це основа будь-якого виховання. І ще одне невеличке зауваження – не очікуйте швидких результатів, дайте чадові час, але не припиняйте зусиль!
– Багато батьків скаржаться, що дітки не читають, віддаючи перевагу електронним засобам інформації чи комп’ютерним іграм. Що робити?
– Можливо, сьогодні перебудовується й культура читання. Імовірно, інтерактивні електронні книжки сьогодні набувають ширшої популярності. Такі книжки, що передають ефект присутності, можуть дужче зацікавити дитину, особливо в певному віці. Дітлахи сьогодення розраховують уже на більшу видовищність, ніж старші за віком люди. Тепер навіть художні фільми містять більше видовищ, ніж почуттів або переживань. Але коли перевага віддається комп’ютерним іграм – це справа геть інша. Малюка треба оберігати від таких іграшок, починаючи з дитинства. Дорослим іноді досить зручно видати чадові планшет, тоді з раннього віку малеча сама себе розважає. Але з часом це, ймовірно, стане проблемою, бо дитина самостійно зможе себе зайняти лише комп’ютером. Тому порада вельми проста: не шкодуйте часу на різноманітні ігри та читання з дітьми.
– Кажуть, що шкільна програма, де змушують читати певну літературу та у встановлених обсягах, спричиняє зворотну реакцію та викликає в дітей відразу до читання. Як із цим боротися?
– На мою думку, справа швидше не у програмі, а в педагогах, які відкривають для школярів світ літератури та можуть спонукати до вивчення шедеврів красного письменства. Відраза до читання формується раніше, ніж дитина починає багато читати. Іноді це з’являється після того, як малюк-першокласник не дає ради з технікою читання (на швидкість) або з переказом. Також – через лінощі, бо сьогодні легше подивитися художній фільм, знятий за класичним твором, ніж читати книжку «довгими зимовими вечорами». До того ж деякі видання тиражують зразки творів для учнів. Тому, полегшуючи життя дитині, ми формуємо іншу мотивацію – до ліні.
Розпитувала Валерія Бєляєва
