Чотири «С» «Щоденника Лоли»: серіал, скандал, стервозність і секс
Зазвичай серіали й фільми знімають за книжками. В Україні спробували навпаки: продюсерка успішного серіалу «#Школа» замовила видавництву «#Книголав» написати щоденник однієї з головних героїнь серіалу – Лоліти Гавриленко. Книжкове життя популярної серіальної героїні, суперзірки Instagram і YouTube втілила в книжці «Щоденник Лоли» письменниця Ольга Купріян. Про це, а також про «порно-скандал» навколо книжки вона й розповіла в інтерв’ю БараБуці.
Галина Ткачук Формат «щоденника» апріорі специфічний, дуже особистісний і навіть ліричний. Це зрозуміло, адже люди фіксують свої рефлексії, почуття, спогади. Натомість «серіал» – це динаміка, розвиток сюжету та екшн у стилі «американських гірок». Як ви змогли поєднати такі два протилежно різні формати, рух і статику?
Ольга Купріян Щоденник, як жанр, вимагає описування всього, що приходить у голову, і автоматично «підтягує» досвід і пережиті травми. Але оскільки першим виник серіал, а вже потім – запит на створення книжки за його мотивами, то моя робота почалася з перегляду серіалу «#Школа». І це було важким завданням (сміється).
«Від скандалу навколо сексуальної сцени в «Щоденнику Лоли» є очевидна користь: тепер мій авторитет серед підлітків підтверджено документально, в жовтій пресі є кілька заміток про «порно для школярів», яке написала я!»
Так, мене періодично не влаштовувала гра акторів, не подобалися певні сценарні ходи, але найбільше дратувала головна героїня. Я не розуміла, як можна щось написати про людину, яка просто… неграмотна! Проте після перегляду десяти серій моя думка змінилася. Визнаю, спершу я була упередженою до Лоли. Але моя поверхова оцінка виявилася хибною. Розбираючи образ глибше, відкривала деталі, за які можна полюбити цю героїню.
Щоденник – та літературна форма,через яку я могла дозволити стервозній екранній Лолі стати інакшою – слабкою, смішною, чуйною. Показати, що їй також буває важко в житті. Тут уже йдеться про оцінку не за зовнішністю, а за внутрішніми переживаннями. І щоденник у цьому дуже помічний. Для мене це також був письменницький виклик – створювати книжку й домислювати багато того, чого не було показано.
ГТ ТОП-5 речей, які вам найбільше подобаються в Лолі.
ОК 1. Мені подобається яка Лола вдома – її ставлення до бабусі, до молодших дітей. 2. Люблю в Лолі те, що вона рефлексує і сумнівається. 3. Лола вміє досягати поставлених цілей. 4. Її улюблена книжка – «Поліанна» Елеонор Портер. 5. Книжкова Лола грамотна.
ГТ І логічно тепер запитати про ТОП-5 речей, які вас найбільше дратують у Лолі.
ОК Ненавиджу те, що Лола: 1) постійно робить капості; 2) булить людей; 3) надміру самовпевнена; 4) використовує інших; 5) бреше.
ГТ З дня анонсування виходу «Щоденника Лоли» інформація довкола книжки ставала дедалі заплутанішою. Основна причина цього – серіальне підґрунтя й загальна рецепція Лоли як героїні фільму. Читацька аудиторія часто робила хибні припущення, висуваючи власні версії ситуації. Назвіть ваші улюблені «міфи» стосовно книжки «Щоденник Лоли».
ОК Найпопулярніша хиба – «Щоденник» написала Ліза Василенко, акторка, яка виконує роль Лоли в серіалі. Дивно, але навіть мого імені на обкладинці виявилося не достатньо, щоб правильно зорієнтувати деяких читачів. Також знаю про здивування багатьох з того приводу, що мені насправді не 15 років, а вдвічі більше.
ГТ А я знаю ще кілька цікавих «міфів». Так, популярною є версія, що «Щоденник» написаний вами обома, тобто Ольгою Купріян і Лізою Василенко разом. Також існує припущення, що Ольга Купріян – сценаристка серіалу «#Школа». Ваші коментарі з приводу таких чуток.
ОК Я, звісно, не проти писати сценарії, проте до створення серіалу «#Школа» не дотична. Якби я писала діалоги героїв серіалу, то прочитувала б їх уголос, щоб вони звучали не так літературно й картонно.
ГТ Продовжуючи тему «руйнівників міфів», розвійте або ж підтвердіть питання: чи був «Щоденник Лоли» написаний руками? І взагалі, чи можливо за день стільки всього написати?
ОК Зізнаюся, я не писала книжку «від руки»! Але в мене є особистий щоденник, у який я записую думки кульковою ручкою. Тому авторитетно заявляю: власноруч вести й писати щоденник можливо. За сюжетом Лола робить записи не щодня і таки втомлюється, коли пише. На цю тему вона час від часу ниє в щоденнику.
ГТ Якби ви писали сценарій «#Школи», чи змінили б ви Лолу й подальше розгортання подій у серіалі?
ОК Спочатку я думала, що поміняла би все. Писати про хороших персонажок простіше і приємніше. Але потім усвідомила, що поруч із добрими й позитивними персонажами таки має бути хтось «поганий», хто викликатиме обурення, спротив, про чиї вчинки читачі рефлексуватимуть. Тому стервозний Лолин характер я би не міняла. Такий тип героїнь однозначно має бути.
Щодо самого сценарію, то я би зменшила кількість малих дітей в оточенні Лоли. Із власного досвіду знаю, що достатньо й однієї дитини, щоб зобразити тяжкість життя 15-річки. Також я би видозмінила сюжетні ходи з викраденням і поверненням після нього. На екрані часом достатньо розвернути камеру чи відзняти новий дубль, а от у книжці такі епізоди потрібно особливо опрацьовувати й значно глибше прописувати.
У книжці я змінила фінал першого сезону в бік правдоподібності.
ГТ Сьогодні «Щоденник Лоли» впевнено б’є численні рекорди: за популярністю в соцмережах, за відвідуваністю презентацій, за літературними відзнаками та у продажах. Як ви вважаєте, чи був би можливим такий успіх, якби щоденник стосувався героя, створеного самим автором, а не взятого з екрану? І як зробити книжку-щоденник популярною без апелювання до знаменитостей?
ОК Можливо, ажіотаж міг би викликати щоденник-путівник із сексу для підлітків. Такі собі «походеньки сексуальних спроб» – на кшталт «Американського пирога», дуже популярної і «пізнавальної» свого часу стрічки. Думаю, ця тема матиме WOW-вибух для сучасних тінейджерів. Як серіал «Статеве виховання» від «Нетфліксу».
ГТ Наскільки Лола в книжці – це Оля? На скільки відсотків і в чому?
ОК На 20%? Коли я розмірковувала, чи грамотно пишуть сучасні підлітки, то зрозуміла, що сьогодні більше довіряють комп’ютерній орфографії, аніж власним знанням мови. Тому я додала Лолі грамотності. І це, вважайте, 10 % Також я їй позичила жарти на тему програми з української літератури в 10 класі, наприклад, з приводу вивчення віршів напам’ять – це ще 5% Ще я позичила Лолі те, як вона «вирощує» своїх братів і сестер. Тут у нас подібний досвід, адже у Лолиній найменшій сестрі – три роки, і моїй доньці – також три. Я ділилася з героїнею тими відчуттями, які дратують або ж викликають усмішку в поведінці малої дитини.
ГТ Чи правда що «скандал у соцмережах» – це завжди велике щастя для нашої дитячої та підліткової літератури?
ОК Від скандалу навколо сексуальної сцени в «Щоденнику Лоли» є очевидна користь: тепер мій авторитет серед підлітків підтверджено документально, в жовтій пресі є кілька заміток про «порно для школярів», яке написала я! Хоча найсмішніше те, що до того нікому нецікаво було, хто написав книжку, Ліза чи Оля. Про моє авторство відразу згадали, коли батьки почали читати книжку й обурюватися описом сексуальних сцен. Ось тоді, коли треба знайти «винних», одразу помічають ім’я на обкладинці.
Часто дорослі не готові читати в книжках для підлітків про абсолютно буденні досвіди молоді. Це ніби ми заплющуємо очі на те, що певні речі існують у суспільстві, і про них не пишемо. А пишемо про віддалені від життя матерії. Я проти такого підходу. Тим паче, якщо попитати самих підлітків, виявиться, що вони шукають у літературі саме того, що було б їм близько, відображало їхні проблеми, відгукувалося б їм і відповідало на життєві запити. Якщо на ці запитання не дає відповідей література, вони йдуть в інтернет, до знайомих, слухають популярну у своїх колах музику. Думаю, від книжки значно менше шкоди, ніж від сумнівних статей в інтернеті.
Розпитувала Галина Ткачук.Фото: Інна Соколовська, Книголав.
