Еволюція читацького щоденника

Автор: Анастасія Величко


В Україні, як і у всьому світі, набирає ваги так зване покоління Y, або «діти тисячоліття». Їхні погляди, спосіб життя кардинально відрізняються від старших поколінь. Для них немає чіткого розмежування між роботою, навчанням і відпочинком. Життя для них – це гармонія між пізнанням нового, самовдосконаленням, грою та розвагою.

Мене як викладачку предметів гуманітарного циклу довгий час турбували думки про те, як допомогти учням і ученицям із таким світосприйняттям отримувати знання із задоволенням, опановуючи складну тему чи виконуючи одноманітну роботу. Адже я чудово знаю, що читання програмового матеріалу викликає у більшості відразу, воно часто не йде від серця і виконується на вимогу батьків.

З метою спростування цього стереотипу і була розроблена цілісна авторська система самонавчання, яка керується гаслом: «Проведи літо з користю!».

Чому я обрала саме літо? Ця пора – ідеальна можливість знайти баланс у системі «навчання-дозвілля-творчість».

Думаю, всі пригадують той список літератури, який ви отримували в переддень довгоочікуваного тримісячного відпочинку? У цей час у голові відбувалося декілька мисленнєвих операцій:

1. Що? Не читатиму взагалі!
2. Хто задає завдання на літо? Прочитаю іншим разом!
3. Ого! А коли відпочивати?
4. Доведеться витрачати дорогоцінні дні!
5. Як обридло це навчання! Припиніть диктувати список…
6. Ще й вести читацький щоденник?!Тільки не це.

«Зрозуміло, дитина навряд чи активно читатиме усі три місяці поспіль, проте чи варто залишати місію? Думаю, ні! Я пропонувала учням не просто читати книжки, а взаємодіяти»

У книжці А.Гіна «Прийоми педагогічної техніки» я прочитала такі слова: «Ідеальна дидактика – це її відсутність. Учень сам прагне до знань так, що ніщо не може йому перешкодити. Нехай гасне світло – він буде читати при свічках. Ідеальне керування – коли керування немає, а його функції виконуються. Кожний знає, що йому робити. І кожний робить, тому що хоче цього сам». Ці слова стали девізом моєї трирічної експериментальної роботи.

Я подумала: чому читацький щоденник не може бути творчим? Не стандартним, до якого потрібно записувати лише сухі факти (автора, назву, тему, ідею, головних героїв), а й виходити за межі дозволеного під час навчального процесу? Адже за вікном літо – найкраща пора для креативу!

Отже, моїм інструментом для досягнення мети став читацький щоденник, який щороку еволюціонував: від творчого блокнота до літературної карти, а потім – до учнівського блогу «My summer diary».

Звісно, що залучення до такого виду роботи відбувалося добровільно, діти мали право обирати: працювати творчо чи звично. Хочу сказати, що навіть для зацікавлених учасників і учасниць варто було додати якусь родзинку. Нею стала форма.

Спочатку я інтригувала моїх читачів і читачок, організовуючи у класі квестові кімнати, застосовуючи елементи геокешингу, мотиваційні таємничі відео, онлайн спільноти, а потім повідомляла, що попереду їх чекає тримісячна літня місія «Літературний лікнеп» (це загальна назва для всієї роботи, адже вона щороку змінювалася, залежно від задач, які були поставлені перед дітьми). Свої результати всі презентували на першому уроці літератури в новому навчальному році.
Таких місій було три: для майбутніх семикласників, восьмикласників, дев’ятикласників, які відбувалися у міжнавчальний період, тобто влітку.

І етап. Лікнеп і семикласники

Оскільки таку форму роботи «вигадала» я, то мені й довелося очолити цей хаос із думок, ідей, типографічних хитрощів і згадати усі свої уроки праці у школі.
Результатом стали тринадцять читацьких щоденників (формат А5): 1 – мій, 12 – учнівських. Виготовлені власноруч від розробки завдань і редагування до зшитих новеньких примірників (дякую моєму чоловіку за терпіння і допомогу :)).

Цей щоденник складається з передмови, інструкції і 30 завдань, мета яких – не лише розважити дитину, а й навчити її бути пошуковцем, розвивати пізнавальну гнучкість, нестандартне мислення.

Кожне завдання розмішується на окремому аркуші, бо це дозволяє експериментувати з усією його площею, малювати, творити, не боячись осуду чи помилок, адже кожна відповідь – унікальна!

Більшість завдань розраховані на виконання після прочитання хоча б однієї книжки, проте навіть якщо ви зробите селфі з бібліотекарем, то, вважайте, ваша місія почалася! Саме так, друзі, весь «смак» щоденника у тому, щоб навіть банальний похід до храму книжок перетворити на міні-квест!

ІІ етап. Передача естафети восьмикласникам

Загартовані першим випробуванням, майбутні восьмикласники були впевнені, що отримають модифікований варіант творчого щоденника, але не так сталось, як гадалось!

Програма цього класу передбачає максимальний об’єм інформації з різних предметів, тому я вирішила підготувати їх завчасно. Цього року порадила відчути себе Гераклом не за силою, а за розумом (виконуючи 12 літературних творчих «подвигів»).

Запропонувала виготовити стенди з картою світу, на якій би учасники й учасниці робили позначки у вигляді прапорів країн письменників, книжки яких вони прочитали (наприклад, Ю.Винничук «Місце для дракона» – Україна).

Увесь потрібний роздатковий матеріал учасники отримали від мене (прапори, карти, інструкції, звернення, завдання), а втілювали ідеї самостійно.

ІІІ етап. Дев’ятикласники і популяризація читання

На цьому етапі я вирішила не переобтяжувати свою цільову аудиторію жодними критеріями чи порадами. Навіть не дала чітких інструкцій, запропонувала лише свободу вибору.

Коли, що, як читати з програмового матеріалу залежить особисто від кожного. Обирай і ділися своїм вибором, думками, емоціями з іншими публічно. Дискутуй, коментуй, давай поради, розкажи про цікаві факти, допоможи розширити кругозір, заінтригуй своїми постами про читання друзів! Хай їхня стрічка новин наповниться корисним контентом про те, як провести літо з користю!

«Навчання-дозвілля-творчість»

Зрозуміло, дитина навряд чи активно читатиме усі три місяці поспіль, проте чи варто залишати місію? Думаю, ні! Я пропонувала учням не просто читати книжки, а взаємодіяти.

Сторінки творчого щоденника спонукали показати їм світ навколо себе, подорожувати, спостерігати за природою, чекати натхнення, розвивати уяву, фантазувати, залучати до роботи батьків, друзів, фіксувати власні емоції, ділитися ними, отримувати нові знання і вдосконалювати навички, творити будь-де і використовувати які завгодно матеріали, не боятися помилок.

Готуючи місію, що передбачала виготовлення літературної карти, мені захотілося, щоб учні й учениці по-новому поглянули на свою планету, її розвиток. Відкрили незвідані світи, здійснили власну еру великих географічних відкриттів через посередництво художньої літератури. Тим паче, що одними з пріоритетних завдань є пошукова робота, знайомство з місцями, що мають культурну, історичну, географічну цінність.

Популяризувати користь читання засобами інтернет-ресурсів, «познайомити» і допомогти «подружитися» книжці й ґаджету, знайти однодумців і однодумиць, долучитися до літературних спільнот, здобути рівень «новачка» у блогерстві, удосконалити навички зв’язного мовлення, логічного, критичного, творчого мислення – ось основні цілі останньої місії з використанням віртуального читацького щоденника.

Отже, перший етап цієї системи навчання був розрахований на залучення учнів і учениць до корисного відпочинку влітку, формування читацьких смаків та естетики читання. Для майбутніх восьмикласників і восьмикласниць я вирішила урізноманітнити завдання таким чином, щоб сформувалося цілісне уявлення про світ. Останній етап же базується на критичному мисленні і створенні власних суджень.

Що відчувала я в той час, коли почала цей книжковий експеримент? Хвилювання, сумніви, неспокій… і шалену гордість за результати моїх читачів і читачок! Адже для мене кожна їхня авторська робота – це картина успіху, дитинність і серйозність одночасно; світ, який захоплює і дивує; новий крок, що формує особистість; індивідуальний ріст і свобода; право на власну історію любові до книжки й читання!

P.S.: Кілька місяців тому випадково познайомилася з однодумцями, які використовують перший етап моєї авторської розробки в інклюзивних класах, адаптувавши його (творчий блокнот) для роботи з особливими дітками. Щиро вдячна колегам за цей досвід, адже завдяки їм я дізналася, що не помилялася, коли хотіла допомогти іншим отримувати знання із задоволенням :).

Print Form
Подiлитись:

Додати коментар



Читайте також: