Грушки, які зростають поруч
Вивчаючи ринок сучасної української літератури для дітей, шукаючи відповідні книжки для найменших читачів, ще кілька років тому я заглядалася на іноземні серії про Кицю-Мицю, Конні, Шустя і Шуню, Фелюша та інші. Заглядалась і мріяла, щоб в українському дитліті з’явилася книжкова серія з власними впізнаваними героями. Книжок, де головними персонажами були б однолітки, які живуть у схожих реаліях, зростають у подібному культурному середовищі, ходять у той самий садок біля дому, міський парк, а ще вчаться дружити, дякувати, пробачати, ділитися, пізнають світ навколо — відтворюють щоденні рутинні справи, потрапляють у типові буденні ситуації, вчаться і дорослішають разом із тобою.
І от нещодавно мені пощастило натрапити на новинку від видавництва «Муркіт» — серію для наймолодших читачів авторства Ольги Пінчук: «Грушки йдуть у садочок», «Грушки йдуть у парк» та «Грушки загубились» (ця частина наразі анонсована, невдовзі має побачити світ).
Із першого ж речення ми знайомимося з двійнятами Вірою і Богданом Грушками. Вони брат і сестра, та не надто вже й схожі між собою. У кожній книзі ми пізнаємо їх ближче, дізнаємося, які в наших героїв улюблені іграшки, спосіб дозвілля, хто з них любить ходити в парк довгою стежкою, а хто короткою. Книжки не містять напруженого динамічного сюжету, складних персонажів, розгалужених сюжетних ліній тощо. Натомість вони розповідають про буденні справи родини Грушок, занурюють у їхнє повсякденне життя і разом із тим містять безліч матеріалу для наслідування і відтворення. Тексти про Грушок прості, зрозумілі, близькі.
Книжки написані в такий спосіб, що читач максимально залучається до взаємодії з книгою, бере безпосередню участь у подіях, які відбуваються з Вірою та Богданом. Авторка досягає ефекту «занурення» завдяки оповіді від першої особи (ефект присутності, живого діалогу) і питанням, проханням, скерованим до читача: допоможи знайти, порахуй, розв’яжи задачу, обери шлях, вислови думку тощо.
Книги «Грушки йдуть у садочок» і «Грушки йдуть у парк» я тестувала разом із 4-річною дитиною. І з впевненістю можу сказати — вони працюють! Донька активно долучалася до пошуку відповідей, допомагала головним героям і наслідувала моделі їхньої поведінки у власному житті.
Найбільше нам сподобалися інтерактивні елементи, представлені в тексті, і гра “Знайди красу» («Грушки йдуть у парк») та «Злови цьом» («Грушки йдуть у садочок»). Впевнена, якби ця серія трапилася нам у період адаптації до садочка, цей процес міг би стати набагато приємнішим. Адже до кожної з книг (зокрема маю на увазі «Грушки йдуть у садочок») є ціла низка рекомендацій від психолога і педагога. Як познайомити дитину з садочком, обіграти певні ситуації, «прожити» звичайний день у садку за допомогою улюблених іграшок, а також сформувати свій власний ритуал прощання – все це можна знайти під обкладинкою «Грушки йдуть у садочок».
« А ви знали, що батьки мають чарівні цьоми?
ЦЬОМ – і тепло лишається в долоні, а тоді ДМУХ – летить до дітей.
Ловіть чарівний цьом! Притискайте його до серця, коли буде сумно. Моя любов завжди вас зігріє.Віра прикладає цьом до вуха:
– Хай біжить мамина любов. І котиться-котиться аж до п’ят.»
Авторка зізнається, що саме проблема адаптації сина до садка свого часу підштовхнула її до написання книги. «Зернина ідеї цієї серії з’явилася після складних адаптацій до садочка. У сина їх було аж три: до українського, до іспанського, а потім ще раз реадаптація до українського. Щоразу це був виклик для мене», — розповідає Ольга Пінчук. Формат ігрової книжки визрівав у авторки кілька років і нарешті знайшов своє втілення у 2024 році. Письменниця переконана, що наші діти потребують саме своїх символів — історій про українські локації, нашу природу, визначні місця тощо. Саме тому Грушки гуляють у Голосіївському парку у Києві, шукаючи красу навколо, а в одній із наступних книжок вирушають у Коростень на цікаву подію. Богдан і Віра Грушки дорослішають разом із читачами, допомогають дітям у ігровій формі відкривати світ навколо, пізнавати себе.
На сьогодні в серії про Грушок вийшло дві книжки, ще чотири готуються до друку.
Кілька слів хочеться сказати про ілюстрації Ірини Рутило до серії. Вони неймовірні! Максимально реалістичні, зрозумілі і бешкетні водночас! Містять чимало прихованих елементів і символів, що мандрують зі сторінки на сторінку. Розглядати їх — особливе задоволення.
Серія призначена для спільного читання батьками дітям, розрахована на молодших дошкільнят, вікова категорія 3+.
Книжки схвалені психологами, які беруть активну участь у роботі над створенням текстів і рекомендацій.
