11+

«Інший дім» в іншому контексті

Наталія Пуряєва

Оксана ЛУЩЕВСЬКА. Інший дім. – Харків: Ранок + ЛА «БараБука», 2021. – 144 с.
Уподобань: 3

Повість «Інший дім» Оксана Лущевська писала у 2012 році, а надрукована вона була у Львові 2013-го. Сьогодні, 2021 року «Інший дім» повертається на полиці книгарень, і саме у Львові, на BookForum-і з книжкою вперше зустрінеться новий читач. Маємо повернення зі Львова у Львів, а ще гру цифр 2012 / 2021 – усе це видається чимось напівмістичним, як, зрештою, і тема твору.

«Мене огорнуло дивне й приємне відчуття — нове відчуття. Так, наче попереду на мене чекало щось, чого не можна осягнути думкою, але можна пережити»

Тоді «Інший дім» «зайшов» читацькій публіці, як дощ у спраглу землю. Нічого дивного, адже тут були дві завжди актуальні інтриги: драматична атмосфера очікування глобальної катастрофи людства з біблійною назвою «кінець світу», а на її тлі – маленька катастрофа однієї родини, що розпадається на очах двох підлітків, брата й сестри. Саме за їхніми щоденниковими записами, через призму їхнього сприйняття ми спостерігаємо, як проста і зрозуміла досі схема «мама, тато, брат і сестра» трансформується у складне переплетення: мама та її новий дім, мама та її новий чоловік, мама та її нова дитина, тато та його розбите життя.

Ситуація нібито банальна і стара як світ, але в кожній конкретній долі – це унікальний, ні на що не схожий досвід болю, який також можна назвати кінцем світу, бо старий світ, де мама і тато були подружжям, скінчився, йому в буквальному розумінні кінець. І новий шлюб та вагітність матері лише робить цей факт остаточним, таким, що не підлягає перегляду. Оце найстрашніше – остаточність, невідворотність кінця! Світу чи родини – однаково.

Чому літагенція «БараБука» і видавництво «Ранок» перевидали «Інший дім»? Чому він не канув у лету, прочитаний лише одним поколінням? Вся річ у сьогоднішньому контексті, який дивним чином перегукується із тодішнім і ніби продовжує його. Адже ситуація пандемії показала: кінець світу не скасовано, просто він буде розтягнутий на роки, подивіться, ось так приблизно він розгортатиметься, і це ще квіточки, і ви ще й не таке побачите!.. Страх катастрофи, можливість раптового завершення кожного окремого (а раптом мого?!) життя сьогодні також вривається в наші «побутові» страхи і негативні очікування, глушить їх чи посилює. І питання: цей страх збільшить чи зменшить переживання власних драм, посилить чи послабить нашу опірність викликам долі, змусить повірити у реальність кінця чи все-таки ні?

Героям «Іншого дому» вдалося відкрити власну шпаринку по той бік «кінця». І звичайно, те, що дало їм надію, – це нова любов, занурення у найвищі пориви власного серця, які відкривають здатність прийняти всякі обставини як запрошення до життя, а отже, продовження. Для них – ось таких – кінець світу точно не настане.

Купити книжку можна тут.

Print Form
Подiлитись:

Додати коментар