Книжка про пошук сили
Обставини війни і сильного стресу актуалізують у сучасній дитячій літературі специфічні теми. І часто вони пов’язані з фізичним і ментальним здоров’ям. Попри свою складність та навіть певну ризикованість, подібні книжки стають надійним інструментом підтримки для читачів. Нещодавно добірка терапевтичної літератури поповнилася виданням «Де моє хутро?» від видавництва «АССА».
Авторки тексту, Мирослава Новосільська та Ольга Купріян – фаховий дует знавчинь своєї справи. Це той випадок, коли літературознавча і медична візії об’єдналися задля важливого результату. Пані Оля – відома дитяча письменниця, а пані Мирослава – не менш відома лікарка-трихологиня. Саме вона стала прототипом головної персонажки – лікарки Лисиці. Мирослава Новосільська вже майже 20 років спеціалізується на лікуванні волосся та відновленні здоров’я шкіри голови. Чимало пацієнтів пані Мирослави – саме діти, які втратили волосся через стрес. Свою медичну експертність лікарка використала для створення цієї історії.
Книжка «Де моє хутро?» розповідає про алопецію, тобто проблему випадіння волосся. З цим поняттям, як і з іншими науковими термінами («трихолог», «трихоскоп», «вогнища») читачі знайомляться через доступне тлумачення. Авторки подбали, щоби нові слова стали зрозумілими для всіх. І це одна зі суперсил видання: дорослим не потрібна спеціальна підготовка для читання з дітьми, достатньо простого супроводу (навіть якщо дорослі самі вперше чують про алопецію). Оскільки делікатні теми можуть викликати у дітей різноманітні запитання, на сторінках завбачливо зібрані необхідні опорні точки.
У сюжеті використано перевірений спосіб оповідки – анімалізм, при чому всі образи тварин вдало адаптовані до сучасного контексту. Так, з-поміж персонажів є кіт-адміністратор породи сфінкс, поросятко Пушинка, ведмедиця Фруктоза, білка Рудик, а головний герой Коржик – це песик дуже популярної нині породи шпіц. Коржик звертається до клініки лікарки Лисички з болісним для нього запитанням: «Де моє хутро?».
— Гарне запитання, — похвалила лікарка. — Твоє хутро випало, правильно? Це сталося тому, що ти захворів. Таку хворобу ми, лікарі-трихологи, називаємо алопецією, тобто облисінням.
Свої облисілі плямки песик приховує під одежиною. Цей аспект відтворено в ілюстраціях Ірини Зеленько. Одразу зауважу, що всі зображення естетично виважені, звірятка без хутра усміхнені та милі. Такий віжуал сприяє формуванню у маленьких читачів позитивної рецепції, навіть якщо перша реакція на алопецію була «фу» (що природно для певного віку дитини).
Психологічний аспект – один із ключових у боротьбі з випадінням волосся. Коржик отримує від пані Лисички найцінніше – підтримку. Лікарка знає, що позитивне мислення здатне подолати і зневіру пацієнта, і власне хворобу. Саме цих принципів Мирослава Новосільська дотримується у роботі з дітьми й радить використовувати дорослим. Наприклад, метод зі світлинами: на прийомі Коржик переглядає свій фотоальбом, згадуючи, яким щасливим кудлатиком він був до хвороби. Це мотивує песика ще більше. Попри серйозність проблематики, у тексті є дотепні елементи, як от бабусина мазь із курячих какульок від лишаю. Водночас цей епізод вчергове нагадує дорослим про неефективність застарілих методів лікування й важливість правильної діагностики захворювання.
Лікарка Лисичка дає чіткі поради Коржику й заразом всім читачам, зокрема про особливості раціону та окремих продуктів. А от чому в фіналі історії песик зненацька стає «королівським шпіцом», читайте у книзі.
Історія «Де моє хутро?» – не лише про алопецію як таку. Книжка торкається інших інклюзивних тем. З дитиною можна обговорити питання прийняття себе в різних обставинах, прийняття людини суспільством, безбар’єрність тощо. І насамкінець – про соціальну складову видання. Діти, які постраждали через стресові ситуації та війну і втратили волосся, брови, вії, можуть отримати книжку «Де моє хутро?» безкоштовно! Для цього пишіть в особисті повідомлення сторінці «Мирослава Новосільська. Клініка естетичної медицини» або приходьте особисто у Львові та Ужгороді.
