Книжку «Сіль для моря» екранізують
У Держкіно оголосили результати Одинадцятого конкурсного відбору кінопроектів. З 279 поданих робіт лише 101 стали переможцями та отримають фінансову підтримку.
У категорії «Ігрові короткометражні фільми-дебюти» фінішувала стрічка «Сіль для моря» за романом «Сіль для моря, або Білий Кит» Анастасії Нікуліної. Історія особлива тим, що торкається непростої теми: булінгу та шеймінгу в школах, дитячого суїциду, небезпеки онлайн-спілкування.
«Колись я викладала в інстаграмі короткі казки за тегом #збірка_чарівних_історій. Саме в той період я написала коротенький уривок про дівчину, яка втікає від своїх мучителів на берег моря, бо тільки море не знущається з неї і завжди може зрозуміти, – розповіла авторка книжки Анастасія Нікуліна. – Цей пост зачепив читачів і вони попросили продовження. Ще за кілька постів прийшла назва – “Сіль для моря”. А ще згодом – кістяк історії».
За словами Анастасії, екранізація книги – це чи не мрія кожного автора. Проте результату передує складний процес, що складається з ланцюжка режисер-письменник-видавництво-проект-конкурс-перемога-екранізація.
У видавництві «Vivat», де, власне, і вийшла книга, говорять про те, що короткий метр навіть складніший від повного: через менший таймінг треба максимально концентровано та влучно передати головні ідеї книжки. Обрати правильний фокус – надскладна задача: щоб не було зайвих другорядних персонажів, та водночас, щоб це не зашкодило сюжетним лініям. «Коли ми готували книгу, для нас було важливо, щоб ця непроста тема не ятрила рани підлітків, а, навпаки – допомагала їм гоїтися. Саме тому ми залучали професійного психолога, який давав оцінку тексту, – зазначає редакторка видавництва «Vivat» Олена Рибка. – Команда сценаристів також дуже професійно попрацювали над текстом: вони зробили його більш розмовним і близьким до підлітків. Я вважаю, що це допоможе зруйнувати віковий бар’єр і викличе довіру до історії у глядачів: головні герої спілкуються звичною для них мовою, тож їм легко буде впізнати самих себе».
Головна директорка видавництва «Vivat» Юлія Орлова вважає, що поширення ідей цієї книги на масову аудиторію – важлива та корисна справа: «У книзі йдеться про те, чим хворіє суспільство. Тут і булінг, і бодішеймінг: головну героїню зневажають та ображають однокласники через її статуру. Так, це непрості теми. Проте нам дуже важливо, щоб ця історія стала підтримкою для підлітків: вона здатна допомогти суспільству стати більш толерантним, цілісним, а підліткам вдало долати травми свого віку».
Ідея екранізувати історію про булінг у школах прийшла до режисерки Сніжани Гусаревич. Для дівчини це – також дебют. Сніжана зізнається, що історія у викладенні Анастасії Нікуліної її щиро зачепила. Як режисерка проекту, вона сподівається привернути увагу до проблеми не лише школярів, а й батьків та вчителів. «У майбутньому ми плануємо показувати фільм у школах України, щоб діти побачили, що вони не одинокі: окрім ґаджетів, є ще світ офлайн, де можна знайти підтримку, – ділиться своїм баченням Сніжана. – Я планую завести сторінки у соцмережах на початку проекту та відкрито показувати увесь процес. Це важливо, бо кампанія, розпочата через соціальні мережі, де діти проводять багато часу, матиме колосальний вплив. У ході реалізації ідеї, можна записати акторів-підлітків, які розповідатимуть про булінг, труднощі в цілому. Моя мета допомогти дітям говорити про свої проблеми».
Анастасія Нікуліна зізнається, що для неї «екранізація – можливість бути почутою, адже відеоконтент – те, чим можна сьогодні зацікавити підлітків, привернути увагу до книг та проблем, описаних у них».
Джерело: Рубрика.
