Користь голосного читання

Автор: Леся Демська-Будзуляк

У попередньому дописі «Як призвичаїти дитину до книжки?» ми вже коротко зупинялися на важливості читання дитині вголос. Для цієї розмови було використано інтерв’ю з відомим польським психологом та письменницею Монікою Моринь. Тепер подаємо його закінчення:

«Найбільшою користю зі спільного читання, – зазначає пані психолог, – є розбудовування зв’язку між дитиною та батьками. Малюк відчуває, що його люблять, оскільки мама або тато проводять із ним час, пояснюють світ, дають відчуття безпеки. Завдяки цьому дитина відповідно розвивається з емоційного погляду.

Читання вголос також стимулює розвиток мозку та впливає на словниковий запас дитини. Малюк не навчиться говорити лише на підставі того, що чує з телевізора або вдома. Аби вимовити слово, він повинен декілька, кільканадцять разів почути його від когось реального. Не від сьогодні також відомо, що читання розвиває дитячу увагу й уяву.

Читання книжок може допомогти у вихованні. Такі книжки, де йдеться про незнайомі дитині ситуації (скажімо, похід до лікарні, дорожню пригоду, зустріч із незнайомими тваринами чи подорож до інших країв), згодом допоможе їй самій справлятися з цими ситуаціями, вони вже будуть для неї частково знайомими. Із другого боку, малюк захоче бути подібним на улюблених героїв, які додаватимуть йому сміливості. Такі книжки, присвячені розмаїтим ситуаціям, допоможуть дитині називати емоції, говорити про те, чого вона боїться чи що її цікавить.

«Книжки, присвячені розмаїтим ситуаціям, допоможуть дитині називати емоції, говорити про те, чого вона боїться чи що її цікавить»

Щоденне читання книжок просто виробляє навички читання. Восьми- чи чотирнадцятилітній читач не матиме спротиву до шкільного читання і, відповідно, матиме вищі результати.

Мудрість, яка міститься у казках, допомагає формувати вразливість і моральність дитини. Вона навчить її відрізняти добро від зла, заохотить до шляхетних учинків, виробить почуття гідності й обов’язку. Допоможе у формуванні особистості».

Справді, важко не погодитися із психологом. Варто лише додати, що читання вголос – це відкритий діалог дитини зі світом, де батьки, їхній досвід, вміння пояснювати й інтерпретувати книжки є тим містком, по якому дитина входить у світ. Яким буде цей шлях, залежить від нас. Адже ми здатні полегшити його та зробити знайомим і доброзичливим до дитини.

На закінчення варто додати ще кілька простих правил щодо вибору книжки на спільне читання з дитиною. Тепер не зупинятимемося спеціально на якихось конкретних творах (про це піде розмова окремо), зосередимося лише на загальних тенденціях.

Уже було зазначено, що від перших моментів існування дитини, ще у період вагітності, спеціалісти радять читати коротенькі, милозвучні віршики (також можна слухати пісеньки). Поезія є першою лектурою, яку повинна почути малеча. Лише з десяти-дванадцяти місяців можна вводити книжки з невеликими реченнями. Максимально короткі історії на декілька сторінок. Дитина повинна розуміти їх настільки, щоб, на прохання батьків, могти показувати у книжці головних героїв (зайчика, котика), оточення (квітку, річку, дорогу, дерево, сонечко), вказувати рухи (де котик біжить, де мишка плаче) тощо. Від першого року починаємо читати маленькі казки (Курочка Ряба, Коза-Дереза, Солом’яний бичок) і даємо трохи довші віршики. Перші казки, історії не повинні бути занадто довгими, містити багато персонажів та подій. А головне, всі реалії, які там зустрінемо, мають бути знайомі або надаватися до легкого пояснення дитині: пори року, ліс, поле, дощ. Мірою того, як дитина пізнає світ, ускладнюються й тексти. До народних казок більшого формату вже можна переходити від півтора-двох років. Принагідно, як тільки дитина почне пробувати говорити, намагатися ставити їй прості запитання щодо змісту прочитаного. Водночас можна починати перше знайомство із літерами алфавіту. А три роки (плюс-мінус) – це той період, коли ми починаємо вводити в коло читання авторський текст.

У тексті використано матеріали із польського інтернет-часопису для батьків та дітей «Benc». 

Читайте також: 5 способів заохотити до літнього читання