Краще втратити книжку, ніж читача

Ґете-Інститут в Україні та Українська бібліотечна асоціація зібрали бібліотекарів та популяризаторів читання з усієї країни на науково-практичний семінар «Бібліотеки року 2018: освітні студії та промоція читання».

Почесною гостею та спікеркою семінару стала Ханке Зюль – експертка у сфері шкільних бібліотек Франкфурта-на-Майні (Німеччина).

Ханке Зюль – завідувачка відділу шкільних бібліотек Франкфуртської міської бібліотеки. У центрі її уваги – розробка концепцій та програм для мережі шкільних бібліотек Франкфурта-на-Майні, що налічує більше 100 бібліотек, проектів із промоції читання і програм із підвищення кваліфікації для вчителів та працівників шкільних бібліотек, зокрема у рамках міжнародних проектів.

Пані Ханке розповіла БараБуці про особливості роботи відділу шкільних бібліотек Фракфурта-на-Майні та поділилася досвідом промоції читання в Німеччині.

– Розкажіть про роботу Франкфуртської бібліотеки.

–Для статистики: у Німеччині при населенні 80 млн за рік бібліотеки відвідало 200 млн людей (для порівняння кінотеатри відвідали 127 млн, футбольні матчі – 19 млн).

Популяризації читання у Франкфурті-на-Майні приділяють багато уваги, і щорічний книжковий ярмарок тільки підтвердження цьому. 16,6 % мешканців Франкфурта молодше 17 років, тому місто інвестує багато коштів у освітні заклади. У 171 школі міста навчається 95000 школярів, 60% учнів – мігранти з 133 держав світу, і це дуже важливий аспект промоції читання і роботи бібліотеки.

Міська бібліотека має велику мережу: центральну бібліотеку, районні міські бібліотеки, пересувну бібліотеку (бібліобус) і понад 100 шкільних бібліотек. Завдяки цьому нас можна знайти в будь-якому куточку міста. Бібліотека має 1,4 млн відвідувачів протягом року, це один із найбільш відвідуваних публічних закладів Франкфурта.

Німецька освітня програма передбачає перебування дитини у школі повний день. Тож бібліотеки активно залучені до навчального процесу. Бібліотечні фонди формують уповноважені викладачі та бібліотекарі. Вони обирають книги із запропонованих списків, які постійно оновлюються. Та насамперед при комплектації фонду ми звертаємо увагу на потребу дитини. Школярі активно залучені до відбору фондів, а відділ бібліотек намагається зробити новинки літератури видимими для учня. Тому восени в рамках акції «Тиждень побажань» діти можуть обрати книжки для своєї бібліотеки, вносячи пропозиції. Так вибудовується контакт між учнями та бібліотекою.

– Кому належала ідея створення відділу. Як вам вдалося налагодити взаємодію між бібліотеками?

– Особливих труднощів не було, тому що ідея створення мережі належала керівнику міського департаменту культури. Він був переконаний, що саме шкільні бібліотеки повинні бути основою забезпечення учнів бібліотечними послугами. Концепція дуже швидко виправдала себе на практиці. У цьому легко пересвідчитися на прикладі того успіху, якого ми досягли за сорок років. Є черга охочих стати членами нашої мережі. Найголовніше, що ця концепція й надалі підтримується на політичному рівні.

Відділ взаємодіє зі шкільними бібліотекам, консультує, запроваджує ноу-хау та організовує заходи з промоції читання. Відділ шкільних бібліотек має високі стандарти якості і може запропонувати набагато більше можливостей, ніж ті, що дає співпраця між звичайними шкільними бібліотеками та школами.

– У чому полягає особливість роботи відділу шкільних бібліотек?

–Ми намагаємося створювати власне обличчя, над удосконаленням якого постійно працюємо. Бюрократія – на мінімальному рівні. Ми скасували формальну письмову згоду батьків для отримання абонемента. Відмовилися від обов’язкової заміни книжки у разі втрати та від сплати за несвоєчасне повернення книжок після нагадування. Нехай краще пропаде книжка, ніж ми втратимо читача. Такі наші рішення мають підтримку і на політичному рівні з боку держави. Ми задоволені лише тоді, коли учні відкривають для себе всю систему нашої бібліотеки і всі можливості, які ми можемо запропонувати.

– Програма «Спіраль читання» активно залучає нових читачів. розкажіть про найцікавіші проекти, що допомагають утримувати їхній інтерес і надалі.

– У «Франкфуртській спіралі читання» зведені воєдино всі наші проекти у сфері роботи бібліотек для дітей. На практиці «Спіраль читання» включає пропозиції, що надаються публічними та шкільними бібліотеками. Одним із проектів, що допомагає привернути увагу і симпатії відвідувачів, є «Читач-зірка». Учень отримує альбом для стікерів із запитаннями про книжки, бібліотеки й читання. За кожну правильну відповідь – стікер. Завдання діти отримують не тільки у шкільній, але і в районній та міській бібліотеках, так ми розширюємо радіус взаємодії і знайомимо дітей із усією мережею. Після заповнення всього альбому – грамота з фото «Читач- зірка». Цю акцію ми проводимо багатьма мовами, щоб залучити якомога більше дітей-імігрантів.

Є такі категорії дітей, що не дуже полюбляють читати. Для них розроблено «Чемпіонат вікторин». Це конкурс, який регулярно проводиться у Франкфурті під час чемпіонатів із футболу. Так бібліотека перетворюється з місця для читання на стадіон, діти в захваті. Такі непрямі шляхи інколи дають хороший результат. Постулат «бібліотека є місцем для навчання» не завжди спрацьовує. Для дітей-нечитак ми намагаємося бути місцем, що чекає на них, запрошує їх, у якому вони можуть комфортно почуватися. Так учні, що не можуть проявити себе у шкільному житті та навчанні, отримують додаткові знання, досвід роботи в команді, здобувають корисні навички, впевненість у своїх силах.

Не втрачаємо з поля зору і дітей, які мають хист до навчання і бажання читати. Проект «Книжковий пікнік» адресовано саме такій читацькій еліті. Це можливість зустрітися з однолітками та поговорити про літературу з однодумцями. Така молодь потім входить до складу Молодіжного медійного журі. У полі зору Молодіжного медійного журі – книги, комікси, манга, серіали та комп’ютерні ігри. Щороку журі обирає переможця серед кожної з чотирьох категорій. Цей захід широко транслюють ЗМІ.

Ціль програми «Спіраль читання» полягає в тому, щоб прив’язати читачів до певної бібліотеки, зробити їх постійними відвідувачами. Цьому допомагають і шкільні програми. У них прописано, що починаючи від 5 класу кожен учень обов’язково повинен бути ознайомлений зі шкільною бібліотекою. Усі учні 6 класу мають пройти навчальний модуль із пошуку джерел інформації в бібліотеці, і ця лінія простежується до закінчення школи. Успіх програми утверджує нас у правильності такого підходу. Ми дуже раді представляти цей підхід як приклад успішного досвіду в міжнародних рамках.

– З якими організаціями чи установами, крім бібліотек, співпрацює відділ?

– У тісній співпраці з фондом Франкфуртського банку було розроблено програму промоції читання «Книжковий степлер». Міська бібліотека централізовано формує для публічних і шкільних бібліотек комплекти книжок-новинок. Діти беруть комплект, прочитують і оцінюють його, дають відгук. Для активних читачів маємо приємні призи і заключне свято від партнерів – фонду «Читальня». Фонд банку виступає не тільки як спонсор програми, а як активний і креативний партнер. Таким чином бібліотека стає «видимою» на рівні міста.

– Якою, на вашу думку, є бібліотека майбутнього?

– Скільки у вас годин часу, щоб поспілкуватись про це? (Сміється.)

Продовжує жити тільки те, що змінюється. Бібліотеки повинні ретельно перевірити коло завдань для того, щоб зберегти свою дієздатність і спроможність у майбутньому. Усі формати, націлені на залучення читацької аудиторії, дуже важливі, адже в майбутньому нам необхідно враховувати інтереси й запити наших користувачів, постійно звертатися до них. У нас є така концепція бібліотеки – це місце третього компоненту життя. Перший – робота, Другий – родина, третій – читання. Ось таким місцем вона має стати. А бібліотечний простір має стати ще одним вчителем для дитини.

Розпитувала Ольга Сілакова. Фото Ольги Сілакової