Маленькі і великі мрії про щастя
Зізнаюся: я люблю страшенно красиві книжки. Часом можу навіть пробачити кілька дрібних помилок, якщо всередині гарні ілюстрації. Тому новинку київського видавництва «Фонтан казок» я відразу запримітила – великий формат, величезний фіолетовий птах на обкладинці, а на нім – хлопчик у піжамі. І невідомо, чи цей птах малому сниться, а чи фантазується…
«І ось урешті птаха так виросла, що зайняла собою все небо… і залишилася в ньому, перетворившись на зірки, які зоддаля все ще нагадували політ красивої синьої пташки»
Одне слово, ілюстрації харків’янки Юлії Пилипчатіної мені давно подобаються, тоді як про письменника Олега Чаклуна читала досить полярні відгуки. Тож до фіолетової краси підходила з осторогою. Утім, «Мрія. Dream. Мечта», як зрозуміло з назви, варта уваги вже хоча б тим, що це ціла трилінгва – написано історію про Хлопчика (так, саме з великої літери!) українською, англійською та російською мовами (із позиції маркетингової така книжка – ідеальний подарунок). Властиво, сама історія щось запозичує з Метерлінка (хіба що там синій птах – це символ щастя, а тут – мрії), щось – із дитячих розповідей про польоти вві сні. Це філософська притча про те, як із маленької мрії-думки можна виплекати велику мрію, яка служитиме на користь вищим ідеалам. І як не боятися мріяти, навіть якщо ти мала дитина і тобі всі кажуть: «Досить літати у хмарах, доїдай капусняк!». І ще, може, дрібку про те, що мрії далеко не завжди живляться матеріальними речами. Але це все я інтерпретую, бо за текстом Хлопчик знаходить маленьку синю пташку, яка відмовляється їсти зернята, але чомусь росте і росте, Хлопчик мріє і літає у снах, а пташка одного разу стає така велика, що відлітає й стає сузір’ям. Сюжет вельми простенький, мораль також, проте раджу все-таки читати книжку разом із дітьми – раптом вам доведеться відразу вислухати про всі-всі великі і малі дитячі мрії! Чи розповісти про свої. Чи помріяти разом. Чи просто порозглядати красиві картинки.
От що варте окремого захоплення в цій тримовній книжці-картинці, то це ілюстрації Юлії Пилипчатіної. Деталізовані, ошатні, розкішні малюнки у стриманих коричневих, зелених, синіх і фіолетових тонах можна розглядати знову і знову. Візерунки на фіранках, пір’їнки, квіти, нічне небо, шпалери в кімнаті й навіть кахлі на підлозі художниця промалювала так витончено, мовби йдеться не про звичайну міську квартиру, а про щонайменше королівський палац, і Хлопчик там – не звичайне дошкільня, а Маленький Принц. Бонусом до видання є майстер-клас від художниці на останніх сторінках «Мрії» – вчимося малювати головного героя книжки, з’єднуємо контури хлопчика на пташці за крапочками й розфарбовуємо пташок (завдання розвивають різні види дрібної моторики, що особливо оцінять батьки, які переймаються раннім розвитком дитини).
