4+

Мамонти, татонти і лімерики з українським колоритом

Анна Третяк

Сашко ДЕРМАНСЬКИЙ. Лімерики / Ілюстрації: Олег ПЕТРЕНКО-ЗАНЕВСЬКИЙ. – Харків: Крокус, 2020. – 48 с. Сашко ДЕРМАНСЬКИЙ. Чудернацькі вірші / Ілюстрації: Світлана МЕДВЕДЄВА. – Харків: Юнісофт-Талант, 2020. – 64 с.
Уподобань: 8

Сашка Дерманського читачі знають переважно за чудовими прозовими книжками, яких у нього справді багато. Та відзнаку «Топ БараБуки» у 2016 році він отримав у номінації «Поет року», тому що БараБуку підкорила збірка «Бигимоти не медмеді». З того часу я все чекала, коли ж з’являться нові поезії Дерманського. І от нарешті цього року письменник потішив нас аж двома поетичними збірками одразу – «Лімерики», які вийшли друком у видавництві «Крокус», та «Чудернацькі вірші», які видав «Талант».

Відчайдух один в славному Львові
Містом верхи промчав на котові.
Він кота осідлав,
Кіт брикався й нявчав…
Дивувалися люди у Львові.

«Лімерики» – книжка, якої бракувало в українській дитячій літературі. Цей оригінальний творчий жанр близький юній аудиторії своєю вигадливістю, гумором і впізнаваною ритмікою. Сашко Дерманський наблизив лімерики до українських читачів, використавши в них вітчизняні топоніми, і при цьому зберіг форму та головну особливість жанру – гумор, заснований на парадоксах та нісенітницях. Видання чудово проілюстрував Олег Петренко-Заневський у своєму фірмовому стилі з «пухнастими» елементами.

І поки знов сварились,
Кусалися і бились,
Той скарб і шоколадки
Відрили дві піратки.
Отак завжди буває:
Скарби той здобуває,
Хто дружить із книжками
І слухається маму…

«Чудернацькі вірші» – збірка найрізноманітніших поетичних форм, від коротеньких однорядкових поезій до чималих віршованих історій. У поезії Сашка Дерманського концентруються його виразні письменницькі риси – гумор, образність та мовне багатство. Але є ще одна риса, яка робить цю поезію особливо близькою юним книгодрузякам – у цих віршах дуже легко впізнати себе. Наприклад, кому не відомі зненацькі напади «болить живіт», коли час іти до школи? Або – всі ж знають, як поводять себе учні, коли вчитель ненадовго виходить із класу? Мені особливо відгукнувся вірш про слона, який живе поверхом вище – впізнавані реалії життя в багатоквартирному будинку (хоча, коли щиро, мої сусіди знизу певно також мають що сказати про слонів…). А особливий мій фаворит у цій збірці – вірш «Як коала шпиці купувала», який чудово ілюструє похід у магазин із дитиною. Ніжні ілюстрації художниці Світлани Медведєвої доповнюють атмосферу поетичного світу «Чудернацьких віршів».

Після того, як я написала десять методичних «Помічників вчителя» до акції #ЖивіПисьменники, я кожну книжку розглядаю крізь призму творчих завдань, які можна використати на уроках. Так ось, «Лімерики» та «Чудернацькі вірші» дають дивовижний спектр використання! Ось лише кілька ідей:

Ілюстрація Олега Петренка-Заневського до збірки «Лімерики»

«Лімерики»:

1. Найочевидніший спосіб – на прикладі цієї книжки пояснити учням форму лімерика, розповісти про походження цього жанру і заохотити написати власні лімерики. Запевняю: після того, як учні прочитають із десяток лімериків, вони інтуїтивно вловлять принцип їхнього творення.

1* – у межах цього підходу завдання «із зірочкою»: знайти у словнику слово «лімерик» і дізнатися, як правильно ставити в ньому наголос 🙂

2. Завдання для предмету «Я досліджую світ»: узяти карти України і світу та позначити на них міста і країни, згадані у віршах. Можна зробити кілька ксерокопій із персонажами і пришпилити їх до відповідних локацій.

3. «Сортування»: Сашко Дерманський розклав вірші на кілька категорій – котячі, морські, житейські, витривалі, античні та космічні. Але ж їх можна зібрати і в іншому порядку! Чи можуть учні розсортувати вірші за власним принципом? Наприклад, виокремити кулінарні (у яких хтось щось їсть), професійні, емоційні? Які категорії лімериків можуть помітити ваші учні?

Ілюстрація Світлани Медведєвої до збірки «Чудернацькі вірші»

«Чудернацькі вірші»:

1. Скоромовка «Свині»: нехай учні якнайшвидше (але чітко) зачитають вірш: 

Їдуть свині на машині

Через хащі по ожині.

Каже Свин товстенькій Свині:

– Ой, дивись – малини сині.

2. Прикметники. У поезії «Ведмедик» є такі рядки:

Частенько буваю

Надубвилізальний,

Відбджілутікальний в ставок.

Погано співаю,

Зате пам’ятаю

Усі пісеньки назубок.

Спершу нехай учні розшифрують значення цих новотворів (ведмедик часто вилазить на дуб та тікає від бджіл у ставок). Далі нехай кожен придумає один-два прикметники про себе. Які свої часті дії чи визначальні риси учні зашифрують у прикметниках?

3. «Справжні мамонти».

Прочитайте учням перші два рядки поезії «Справжні мамонти» та запитайте, як за аналогією могли б називатися інші члени мамонтячої родини:

Мале мамонтенятко

Спиталося у татка:

– Цікаво дуже знати,

Що ми за звірі, тату?

– Хіба не знаєш сам ти? –

Спитав татусь. – Ми мамонти.

– Неправильно! Неправильно!

Нічого ви не тямите!

Ніякі ми не мамонти!

З усіх нас тільки мама –

Єдиний справжній мамонт.

Якщо ж поміркувати,

То ви, татусю, татонт!

Коли охочі висловлять свої припущення, прочитайте решту поезії та перевірте, чи відгадали учні задум автора. Також можете поцікавитися, як могли б називатися мамонтові брат, дядько, тітка та кузени.

Print Form
Подiлитись:

Додати коментар