Міносвіти вкотре «благословило» плагіат у підручниках
Читачі знову натрапили на плагіат у шкільних підручниках. Цього разу йдеться про ілюстрацію художниці Марини Михайлошиної до «Дитячого Кобзаря», що вийшов друком у «Видавництві Старого Лева». Свою ілюстрацію художниця випадково побачила в підручнику української літератури для 5 класу (автор – Коваленко Л. Т., видавництво «Освіта», 2013). Про це повідомляє головний редактор видавництва Мар’яна Савка на своїй сторінці у Facebook.
«Ми ніколи не друкували підручників – не ділили цей священний пиріг, благословенний міністерством освіти і окроплений благодаттю держзамовлень. І може б я і взагалі про це не згадувала, але от сьогодні проти ночі художниця Марина Михайлошина кинула посилання на підручник для учнів 5 класу. На 212-й сторінці знайшла ілюстрацію Марини до “Дитячого Кобзаря”, що виходив у нашому видавництві, – пише Мар’яна Савка. – Треба, мабуть, сказати спасибі упорядникам – згадали навіть ім’я художника (ну те, що ані видання, ані видавництво не вказано – я ж не дивуюся, не звикати). Пораділа за те, що там є Галина Малик, наша сучасниця, одненька жива авторка. Але скажіть мені, будь ласка, любі, хороші брати по фб: ну як міністерство ОСВІТИ може благословляти підручник, який суперечить будь-яким естетичним канонам. Це ж як треба ненавидіти книжку, щоб зробити її такою, вибачте за негарне слово, галімою. Який рафінований несмак прищеплюють дітям з дитинства. Виявляється, у підручнику можна безкарно надерти картинок з уже виданих кимось книжок, наліпити впереміш візерунків, фотографій, малюнків сумнівної якості – і примусити дітей всієї країни вчити за ним українську літературу? Як вони після цього мають полюбити цю літературу і книжку взагалі. Чомусь згадалася конвенція про права дитини».
Підручник доступний для вільного завантаження, тож охочі й справді можуть прочитати з екрану ледь скорочену повість «Аля з Недоладії» Галини Малик, єдиної живої письменниці в підручнику. У письменників, чиї твори вже не вперше потрапляють (без їхнього відома й нерідко у спотвореному вигляді) на сторінки шкільних підручників, уже немає сил обурюватися: «…Без мого дозволу вони надрукували цілу мою повість, за яку я не отримала ні копійки, отож тепер видавати її окремою книжкою чи захоче видавець? Вони вкрали у мене гонорари, які я могла отримати за перевидання!» – каже Галина Малик.
Завважмо, що автори підручника все-таки намагалися зробити «сучасний» підручник із української літератури. Крім одного твору Галини Малик, вони вмістили наприкінці список «Інтернет-порадник» і так званий список інтернет-джерел, що складається аж із п’яти пунктів. Одне з них – лінк на рецензію на книжку Тетяни Щербаченко «Як не заблукати в павутині» на «Буквоїді». Утім, аби повідомити вам про це, БараБуці довелося вручну ввести гіперпосилання, подане в підручнику. Сумніваємося, що хтось із п’ятикласників повторить цей подвиг!
Нагадаємо, що освітяни далеко не вперше без дозволу використовують авторські твори й ілюстрації у шкільних підручниках. При цьому не переймаються тим, щоби правильно вказати назви картин чи подати ілюстрації й художні твори без змін. І хоч офіційно Міністерство освіти прикривається законом України «Про авторське право і суміжні права», від перекручення і спотворення оригінальних творів авторів мала би захищати Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів.
Джерело: БараБука.
Дивіться також:
«Освіта» нахабно краде малюнки українських художниць
Батьки, журналісти, письменники проти букваря