Забіла Наталя | Письменники
Українська дитяча письменниця (1903–1985), однією з найкращих її книжок є цикл віршованих оповідань «Ясоччина книжка» (1934).
Народилася в Санкт-Петербурзі в дворянській родині. Серед її предків – поет-романтик Віктор Забіла, дід поетеси (Пармен Забелло) – скульптор. Батьки майбутньої поетки навчалися в художньому училищі Штігліца, де готували викладачів малювання і декоративно-прикладного мистецтва, багато випускників цього закладу стали уславленими майстрами.
Наталя вже в дитинстві, під впливом Шевченкових творів, бралася писати вірші. 1917 року її родина переїздить до України й оселяється в невеличкому селищі Люботин (нині Харківської області). Оскільки батько з ними не поїхав, старшим дітям довелося працювати, щоб якось вижити. Наталя закінчує прискорений курс гімназії, декілька років вчителює в селі під Харковом. Учительська робота неабияк вплинула на її творчий вибір. 1925 року Наталя Забіла закінчує історичне відділення Харківського інституту народної освіти, а впродовж студентських років пише твори для дітей – прозу та поезію.
Після закінчення інституту працювала в редакції журналу «Нова книга», в Українській книжковій палаті. 1926 року вийшла її перша книжка поезій «Далекий край», а 1927-го – перша книжка для дітей: оповідання «За волю» та «Повість про Червоного звіра». Видавши 1928 року віршоване оповідання для малюків «Про маленьку мавпу», Наталя Забіла остаточно стає на шлях творення дитячої літератури. 1930 року вона повністю переходить на творчу роботу, – у радянські часи це було престижно й давало багато можливостей для письменника, якщо той був членом Спілки письменників.
У роки війни Наталя Забіла жила й працювала в Казахстані. Повернувшись до України, очолювала Харківську письменницьку організацію, до 1947 року редагувала журнал «Барвінок». Усього в доробку письменниці близько двох сотень книжок для дітей, переважно для дошкільного та молодшого шкільного віку, та багато перекладів дитячої літератури на українську.
1988 року редакція дитячого журналу «Малятко» заснувала Літературну премію імені Наталі Забіли за найкращий літературний твір та найкраще ілюстрування. Свого часу її лауреатами стали Павло Глазовий, Василь Чухліб, Анатолій Григорук, Вадим Скомаровський, Тамара Коломієць, Наталка Поклад. Традиційним стало вручення премії у Національному музеї літератури України.
