Думанська Оксана | Нашi автори
Письменниця, редакторка, перекладачка, авторка понад п’ятнадцяти книжок для дорослих і дітей. Народилася 25 січня 1951 року в селі Локня Кролевецького району Сумської області. У минулому – доцентка кафедри видавничої справи та редагування Української кафедри друкарства.
Про своє дорослішання і становлення сама письменниця іронічно розповідає, що «виховувалася не в дитячому садочку, а на шкільному подвір’ї (тоді директори шкіл мали казенні квартири) і радіопрограмою “Театр перед мікрофоном”, яка транслювалася з круглого приймача-колгоспника, як кажуть навіть зараз. Так що “Запорожця за Дунаєм” і “Наталку Полтавку” знала напам’ять мало не з ніжного віку. Десь на той же час припадає мій перший досвід куріння: хлопчаки скручували з газети цигарку, набиваючи її потертим сухим соняшниковим листом. Згодом, уже в школі під Києвом, коли нас цілим класом повели на флюорографію, я до смерті злякалася, що сей дитячий гріх виявлять лікарі.
Читати почала сама за “Букварем” – і нічого, пішло добре. Друга “дитяча” книга – “П’єси” Карпенка-Карого і сльози над бідною безталанною Софією».
1973 року закінчила філологічний факультет Київського національного університету. Першу книжку «Ексклюзив» Оксана Думанська видала у п’ятдесят років. Лауреатка нагороди імені Дмитра Нитченка за оборону українського слова (2004) та літературної премії ім. Ірини Вільде (2007).
Письменниця стала відомою завдяки книжкам «Графиня з Куткора», «Спосіб існування білкових тіл» (у перевиданні – «Школярка з передмістя»), «Оповідки з жіночої торебки», «Романи на одну ніч», «Хроніки пригод Гєня Муркоцького» та «Дитя епохи». Оксана Думанська також є авторкою психотерапевтичних оповідок серії «Казка-не казка, а батькам підказка». Зізнається, що прототипом головної героїні книжки «Бабусина муштра» стала її онучка Марійка. Серед іншого, авторка химерного роману «Вір – не вір, та не кажи: брешеш!» (2019) і збірки оповідань «Миколчині сни» (2019).
Перекладала з російської твори Сєргєя Козлова та Поліни Жеребцової. Брала участь у науково-популярних проектах «ВСЛ» «Шептицький від А до Я» (як співавторка) та «Франко від А до Я».
Вважає, що українській сучасній літературі для дітей конче необхідно звернутися до реальності: «Книжки потрібні різні, але коли переважає літературна казка і якась, перепрошую, суцільна чортівня, то виникає враження, що ми намагаємося відтрутити дітей від реального життя, – розповіла Оксана Думанська в одному з інтерв’ю. – Кудись зник такий жанр, як шкільна повість чи роман, у якому письменник, наприклад, оповів би про дітей із особливими потребами, які вчаться краще за інших, чи про конфлікт підлітків-неформалів із залишками радянської педагогіки».
Мешкає у Львові.
