Перша книжка малюка: огляд новинок 0+

Автор: Анна Третяк

Я люблю всі категорії дитячої літератури, але за сімейними обставинами (двом із яких 4 і майже 2 роки) щодня взаємодію насамперед із «малючковими» виданнями – тими, які виготовлені зі щільного картону, мають заокруглені кутики, готові до того, що малі книгодрузяки будуть їх смикати, кидати і часом навіть надкушувати. Тож ми з моїми юними «колегами» оглянули малючкові новинки 2025 року і вже готові поділитися враженнями.

Історії про Леся

Оксана Лущевська написала, а Катерина Степаніщева проілюструвала серію коротких історій про найменших. В цих симпатичних книжках прості речення, які будуть зрозумілими малюкам, наслідування дитячої мови, барвисті зображення та впізнавані для дітлахів ситуації. 

Життя малюка сповнене щоденних пригод. Зрештою, початок прикорму, перше знайомство з «дорослою» їжею (хай навіть поки це смачнюче пюре) – чим не велика пригода малої людини? Що вже казати про веселе купання! Ці пригоди викликають різні емоції у Леся: часом він охоче ласує смакотою, а буває і відвертається. Але ложечка, чашечка, мисочка і качечка терпляче чекають (о, як багато терпіння потрібно батькам малюків!). З такою турботливою підтримкою малий Лесь з усім впорається!

Хрюці-хрюці

Ще одна новинка від Оксани Лущевської розкриває секрет щасливого життя родини з маленькою дитиною. Упродовж дня ми бачимо радісну маму – вона має класний настрій, мугикає сонно та втішно і має достатньо часу на себе. А все чому?

В такій-от командній роботі і полягає секрет щасливої родини – коли дитинчатком займається не лише одна мама, то всі отримують і радість спілкування з дитиною, і задоволення від реалізації власних задумів.

А що ж отримують в цій книзі малі читачики? Теплий ритмічний вірш про маму й тата, кумедну пісню про поросятко. А ще – симпатичні ілюстрації Софії Кобяковської, на яких можна шукати то мале порося, то качечку, то песика. 

Книжка про ніжки

Важливим завданням малюків є пізнання розмаїття у світі. Чудово робити це, порівнюючи однакові елементи різних особин, наприклад… ніжки! О, якими різними вони бувають! З цієї чарівної картонки дітлахи дізнаються, що у павучка вісім ніг, а жирафа має найдовші серед тварин ніжки. Цікаво, що коли Саша Войцехівська підійшла до опису слона, вона доволі несподівано його визначила: «На ніжках у слона мʼякі подушечки, тож ходить він тихо-тихо».

Це видання ігрове. З кожного розгорту воно звертається до юних книгодрузяк із пропозицією порухатися – зробити чотири ледве чутні кроки, торкнутися пальчиком лапок багатоніжки, постояти на одній нозі, як фламінго. Тож це чудове видання, яке поєднує пізнання і фізичну активність.

Небом, річкою, метро

Велику радість у моїх дітей викликають книжки про техніку, адже так захопливо спостерігати за величезними машинами, які можна побачити на землі, в повітрі чи на воді. І тому книжка «Небом, річкою, метро» особливо привабила їхню увагу. В цій невеликій книжці-картонці зібрані короткі вірші про різні види транспорту, як звичні (трамвай, метро, паровоз, фунікулер), так і доволі несподівані (гідроплан, космічний корабель, дирижабль, субмарина). Доповнюють поезії чудові ілюстрації Каті Рейди. Деякі вірші навіть можна використовувати як скоромовки чи логопедичні вправи. Наприклад, про пором:

Іменини. Віршована казка про тварин і транспорт

Книжка харківського видавництва «Життєрадісний жираф» поєднала у собі аж чотири суперсили: це віршована історія, в ній є транспорт, є загадки про тварин та ігрові елементи (у транспорті відчиняються клапани, а висічка-тортик із обкладинки згодом стає на святковий стіл). Це видання може показати дитині, як відзначають день народження – що є іменинниця чи іменинник, до яких збираються різні гості, які згодом сідають за святковий стіл і частуються тортом. І, звісно, гості не забувають про подарунки!

Також ілюстраторка Юлія Мархішуд подбала, аби навіть після десяти прочитань книгодрузяки знаходили на сторінках щось нове – адже можна не лише довго розглядати транспорт, тварин, краєвиди, але й звернути увагу на дрібні сюжети, які є на кожному розгорті: то мухи катаються на роботі-пилососі, то комашка пʼє охолоджуючий напій під парасолькою, то ще щось цікавеньке відбувається.

Рудий Хвостик

Коли дитинка вже трохи підросла і є шанс, що вона не відірве картонні клапани, можна разом читати книжки з «віконечками». Наприклад, «Рудий Хвостик» Катерини Лазірко з ілюстраціями Олени Бугренкової. Це книжка про силу дружби, яка допомагає пережити навіть погану погоду. Лисеня Рудий Хвостик попри дощ виходить на прогулянку до друзів, і разом вони беруть від цього дня все найкраще – стрибають по калюжах, збирають малину і зустрічають веселку. 

Книжка написана римованою прозою, на кожному розгорті є клапан, під яким відбувається розвиток дії. За кольоровою гамою та настроєм це «осіння» книжка, на сторінках багато відтінків помаранчевого, краплі дощу, теплі светри, дощовики і гумаки… Але, звісно, читати це видання можна цілий рік. Адже дружба – явище позасезонне:

«Маленькі звірята веселяться, бігають, стрибають. Смачну малину – ом-ном-ном! – смакують, і навіть коли дощик, не сумують.»

Пора на горщик

Ще одна важлива подія в житті малюків – привчання до туалету. Ми вже згадували чимало пізнавальних видань для старших дітей, які розповідають про різні аспекти туалетної справи. Однак малюкам потрібно щось простіше. І тут на допомогу приходить це видання.

Марʼяна Горянська пропонує зробити це в ігровій формі. Спершу дитина шукає власне горщик – зазирає до різних тваринок, але ніде його нема… А коли під черговим клапаном горщик нарешті знаходиться, настає час… шукати малюка! Завершується ця пригода спільним дозвіллям малюка і звірят: «Справи зроблено, і тепер можна гратися. Як добре гратися разом, коли трусики чисті і сухі!»