Плутон на Плутоні
«Плутон» Валентини Вздульської із ілюстраціями Інни Черняк – не розважальна книжка. Це досить сумна історія про хлопчика Марка, котрий втратив свого домашнього улюбленця – пса Плутона, поруч із яким ріс і дорослішав. Глибокий науковий інтерес до космічних досліджень поєднується в Марка із такою ж глибокою дитячою вірою в те, що його Плутон-пес не помер насправді, а живе на Плутоні-планеті. Батьки намагаються порятувати свого сина від болісних переживань втрати тим, що купують нове щеня, Ванільку. Та Маркові не так просто прийняти її. Адже чи не стане це зрадою Плутона?
« Із весільної подорожі мої батьки привезли чорного, як космос,
цуцика. Його назвали Плутон.
Плутон швидко виріс і з цуцика перетворився на великого пса.
Коли він гавкав, здригалися стіни, а сусіди стукали в батарею.
— Баф! Баф! Баф!»
Ця книжка вже отримала кілька схвальних рецензій дорослих літературознавців зокрема за те, що піднімає важливі й складні питання в розмові з дітьми, а саме – питання втрати й пам’яті. Однак нам цікаво було дізнатися, а точніше – хоч трошки наблизитися до розуміння того, як діти-читачі сприймають цю книжку.
Як показує практика, третьокласниця чи третьокласник уже цілком готові самостійно написати цілісний читацький відгук. Проте цього разу ми попросили групу дітей (а саме – третій клас домашньої Школи мрійників) швидко зафіксувати свої свіжі враження кількома реченнями відразу після спільного прочитання книжки. Дітям було запропоновано на вибір три варіанти письмового коментаря. Перший – оцінити історію (визначити, справжня вона чи вигадана; поміркувати, що найбільше сподобалося або не сподобалося в ній). Другий – зосередитися на власних спогадах, які викликала книжка, третій варіант – написати можливе продовження історії.
***
Я вважаю, що «Плутон» справжня історія. Чому? Тому що в житті це стається дуже часто, що собак переїжджає машина.
Софія Тамразова
***
Мені сподобалися Плутон та Ванілька. Мені сподобався їхній колір, вигляд. Плутон великий, Ванілька маленька.
Георгій Благовещенський
***
Мені сподобалося, що Плутон навчив Марка ходити та грався з ним.
Михайло Гуз
***
Загалом мені ця книга не дуже сподобалася, вона якась затягнута. Ще мені не сподобалося, як Плутон помер. Але все ж таки мені сподобалося, що батьки не говорили хлопчику, що пес помер.
Майя Сінельнікова
***
Плутон і Ванілька ніби відчувають одне одного через життя і смерть. Плутон теж спочатку був неприємний для душі Марка? Плутон був дуже добрим, як і Ванілька. Їхні роди близькі, як думаєте?
Олесь Фидасюк
***
У мене був собака, якого звали Крец. А ще у мене теж зараз є собака, мені її купили у два роки. Крец – собака дідуся, який помер до Креца. Мою собаку звати Пепі. Крец схожий на Плутона характером. Крец був старий і помер.
Марія Онуфрієнко
***
Можливе продовження історії таке. І після цього тато дав Маркові ще одну фотографію, і на ній був Плутон на Плутоні.
Тімур Попов
***
Можливе продовження історії. Плутону на Плутоні було сумно. Тож йому подарували великого собаку.
Матвій Лобачов
