Промовлялки з китом
Книжка-новинка «Про кита» української дитячої письменниці Оксани Лущевської од «Видавництва Старого Лева» – не просто збірка коротких віршиків для тих, хто зібрався за шкільну парту, а й захоплива мовна розвага для немовлят, які вже пробують вимовляти звуки. До речі, у жанрово схожих виданнях я натрапила тільки на поодинокі спроби використання звуконаслідування й алітерації, тому в даному сенсі «Про кита» – уже особлива книжка.
На її сторінках маленький читач або читачка знайдуть і «почують» мешканців моря й узбережжя – восьминога, краба, черепашенятко, чайку тощо. З об’ємних ілюстрацій визиратимуть і спілкуватимуться з малечею тварини на зразок барабульки, пелікана, камбали, яких, погодьтеся, не щодня побачиш. Можна їх досхочу роздивлятися й побалакати з дитиною: чим ці звірятка такі особливі? Заразом почати психологічну бесіду про морських страховиськ – не всі ж дітки сміливці. Чудесні, легкі, ніби пастеллю намальовані ілюстрації Віолетти Борігард звертають увагу малих читачів на важливі деталі – хвіст кита, дзьоб пелікана тощо.
Цап-царап,
лізе краб.
Клешні вперед
дере-дере.
Я його не бою-ю-юсь!
Тпрусь! Тпрусь!
Вибір морських мешканців, як на мене, – ще одна приваба книжки. Особливо хороші вірші «Барабулька», «Риба-клоун», чудовими видалися «Пелікан» та «Колискова для моря гарна». У них авторка використала повторення окремих звуків, добираючи необхідні в рядку. У творі про камбалу це повторювання домінантної/наголошеної «а» (асонанс): Камбала на карнавалі була, Ла-ла. У тексті про кита – повторення приголосної «т» (алітерація): Розкажу киту, Тра-та-ту. Також є звукова імітація позамовних явищ (ономатопея): Виль-виль хвиль, Хить-хить летить, Блим-блим за ним, Вода втікаців-ців, Чайки –чап-чап. Без сумніву, ці віршики легко вчитимуться напам’ять молодшими школярами й по-справжньому зацікавлять наймолодших, адже останнім так хочеться все повторювати й наслідувати.
Єдина річ, яка мене здивувала, – чому книжка віршів про різноманітних морських звірів так «вузько» названа? Очікування щодо її цілісності не виправдали себе.
Метою видання насамперед бачу розвиток мовлення у немовлят і поповнення лексичного запасу в молодших школярів. Не менш важливо послуговуватися цією книжкою на уроках української мови: приміром, замінити вірші на тему звуконаслідування в міністерській методичці й оновити план-конспект заняття використанням текстів сучасних (!) авторів. Як часто вчителі – як початкової, так і середньої школи – метою уроку вписують розвиток мовного чуття, виховання милозвучності мовлення. Тож використовуймо ці вірші, досягаймо задуманого. Безперечно, красу й гармонію української мови можна розвивати й удома, вивчаючи з дітками тексти з «Про кита». Адже мовна милозвучність виростає з читання добре написаної дитячої книжки.
