БараБука починає оприлюднювати відгуки учнів «БеркоШко», які започаткували власний конкурс дитячої книги «Волохатий олівець». Перша – «Стильна книжка» Оксани Караванської. Хлопці та дівчата. За і проти. Гав!
ДІВЧАТА:
Іванна Кравцова:
Дуже сподобалася. Написана так, що тяжко відірватися. Книжку я почала читати увечері. Було десь пів на десяту. Через півгодини мама мені сказала йти митися, однак відірватися було тяжко. Як я помилася, мама сказала «добраніч» нам із моєю молодшою сестричкою. Варуся (це і є моя сестра) швидко заснула, а я включила настільну лампу і читала, і читала, і читала, і чит… ні, я не встигла, бо мама таки це помітила і забрала книжку. Тож висновок: від «Стильної книжки» складно відірватися.
Мова грамотна, редагувати не хочеться. Гадаю, що в цій книжці можна знайти, де хочеться поредагувати, але на це треба таки витратити трошки часу. Та я не знайшла.
Оформлення: будь яка книжка не може обійтися без нього. Щоправда, бувають і без кольорових картинок усередині, або чорно-білі, чи взагалі БЕЗ МАЛЮНКІВ! Але всі книжки повинні мати гарну обкладинку. Бо спочатку люди, коли вибирають книжку, дивляться на назву (назву треба придумати зацікавлюючу). Якщо назва зацікавлює, вже тоді дивляться на обкладинку. Так от, у «Стильній книжці для панянки» малюнки красиві. Назва непогана. Мені подобається, що обкладинка гнучка, бо не скрізь у книжках таке зустрінеш, щоправда, є журнали… але це трішки інше 😉
Перечитати цю книжку я б дуже хотіла. Читала її я вже три рази. Закінчую четвертий. Але я залюбки прочитаю і десять разів. Я дуже-дуже рада, що я її купила!!!
Подарувати книжку другу я б хотіла, тільки інший примірник, бо цей хочу залишити собі 🙂
Я б хотіла, щоб Оксана Караванська написала продовження! Щось ще про моду, ще смішні історії про себе.
Для дітей, таких, як я, ця книжка буде зрозуміла, а для таких, як Варуся (5 років) – не знаю. Але такі, як Варуся, думаю, модою не цікавляться 🙂
Ця книжка багато що мені розказала: якими бувають моди, наприклад. Якби я все розказувала про те, чому мене ця книжка навчила, витратилося би купа часу, а часу в мене так багато немає, але є одна річ, яку я зрозуміла, прочитавши книжку, але про це трохи згодом.
По-моєму, у світі немає таких книжок, які були б непотрібні. Ось наприклад: хтось написав книжку, видав, але іншим вона не потрібна.
Ця книжка в світі потрібна, звісно. По-моєму, у світі немає таких книжок, які були б непотрібні. Ось наприклад: хтось написав книжку, видав, але іншим вона не потрібна. Але якщо він її написав, то вона йому, скоріш за все, потрібна. Але якщо взяти цю книжку, то може, якийсь дядько скаже, що ця книжка не потрібна в світі, але мені здається, що ця книжка дуже потрібна у світі.
Мені подобається вигляд книжки. Формат теж. Подобається те, що у ній зустрічаються веселі смайлики. Вставки-історії, скажу я вам, гарна ідея! Ну, гаразд, розкажу вже, що я дізналася дуже важливе: я раніше думала, що мода – це гламур. Я раніше думала, що мода негарна, це перефарбовані жінки у купальниках, які танцюють на сцені й співають негарну пісеньку.
Лише з одним у цій книжці я не згодна: мені здається, що коли люди знайомляться, вони спочатку дивляться на обличчя, а вже потім на одяг, але у всіх різна точка зору. І наостанок я скажу вам: цю книжку варто прочитати 🙂
Тамара Школьна:
Цк книга про моду і стиль. Взагалі, я цим не цікавлюся…
Хоча там є і гарні поради, наприклад, що рівнобедрені штани шкідливі для здоров’я.
У мене є одне зауваження: на початку був розділ про джинси, і там було сказано, що до них добре пасує вишиванка, а у розділі про вишивану написано, що вона личить до джинсів, – це повтор.
А звичайні картинки дуже гарні, особливо тому, що шкіра в дівчат сірувата.
Є у книжці те, що мене трохи образило: дуже багато таких слів як «обов’язково», «в жодному разі», «нізащо», і так далі… Мабуть, не дуже приємно чути, що у кожної дівчинки має бути три спідниці, якщо в тебе немає жодної…
Малюнки в книзі різні, – є просто, а є – з великою сфотографованою головою. Саме такі малюнки мені не подобаються. А звичайні картинки дуже гарні, особливо тому, що шкіра в дівчат сірувата.
Є у книжці те, що мене трохи образило: дуже багато таких слів як «обов’язково», «в жодному разі», «нізащо», і так далі… Мабуть, не дуже приємно чути, що у кожної дівчинки має бути три спідниці, якщо в тебе немає жодної…
Мені здається, що ця книга говорить про те, що ніби всі жінки й дівчата цікавляться модою. І що вони хочуть бути гарними, щоб привернути до себе увагу і знайти хлопця…
Хоча в мене і є претензії, проте у книзі є і багато всього цікавого! Найбільше мені сподобалися вставочки з життя самої авторки. Вони веселі й смішні!
Марія Хіміч:
Ця книга дуже гарно оформлена, і я зовсім не могла від неї відірватися, а якщо мені книга цікава, то я її швидко прочитую.
Але цю книгу не можна, ну «не бажано», читати малолітнім дітям.
Малюнки з дівчатами мене просто зачаровують! Те, що дівчата одноколірні, а одяг кольоровий, це збігається з моїми малюнками: я теж малюю таких дівчат, а потім на них наклеюю з журналів різнобарвне вбрання.
Але цю книгу не можна, ну «не бажано», читати малолітнім дітям. Тому що у книзі багато незрозумілих слів. Наприклад, сексуальність. Звичайно, на деякі слова у кінці сторінки пишуть пояснення, але і в поясненнях є незрозумілі слова.
Юлія Гуз:
Книгу хлопцям буде нецікаво читати. Вони ж бо не носять спідниць і плать. І хвостики собі не роблять. І не цікаво їм буде – нічого нового не дізнаються. А дівчаткам цікаво.
Оксана Караванська ще написала у своїй книзі випадки зі свого життя. Саме завдяки цьому книжка стає зрозумілою.
ХЛОПЦІ
Федір Кривошея:
Що тут скажеш, судячи з назви, книжка для дівчат, для хлопців це нудьга. Повірте, це чиста правда, але…
Перейдемо до хорошого. Книга гарно написана, тобто мова багата, але малюнки химерні. Сподобалось те, що є розповіді й про авторку, а це цікаво, бо трохи дізнаєшся про неї (від неї самої).
Книжка переважно рожевого відтінку, що підтверджує думку (ця книга для дівчат). Мені сподобались такі розділи, як: основна річ у гардеробі дівчини, джинси, як не стати жертвою моди, вихід в люди.
P.S. Хлопці, раджу книгу «Дівчата з 13-ої вулиці».
Клим Остапенко:
Говорю відразу: хлопцям буде нецікаво!
А от історія про перші джинси досить цікава, я згоден, що малим дітям буде незрозуміло. А от якщо б така книга була для хлопців і називалась «Стильна книжка для панів»… Я сподіваюся, що така буде. Бали 10 із 12 для дівчаток, а для хлопців 3 із 12.
Фото Хельги Кокошко.Коментар від БараБуки. Любі Беркошколярі, панянки й паничі, гав! Таких щирих і цікавих відгуків про книжки я досі не читала. Мені дуже сподобалося, пишіть ще! 🙂 Мої дорослі автори досі не дуже дозволяли собі бути такими відвертими в оцінці. Але в дорослих таке часто буває))