Серед книжок і собак

Автор: Тетяна Жукова

Щоб зацікавити людину до читання, існує безліч методів та заходів: презентації книжок, читацькі клуби, зустрічі з авторами, книжкові групи і канали в соцмережах. Але є ще один засіб, популярний у країнах Західної Європи, який у нас лише започатковується. Це — читання з собаками.

Читання з собаками відносять до розділу каністерапії — виду реабілітації, при якій тварина долучається до спільної діяльності з людиною, допомагаючи їй емоційно та психологічно. Невеликий досвід каністерапії був і в мене: ми з моїм лабрадором Бредою брали участь в українсько-канадському проєкті «Друг героя», що був спрямований на реабілітацію військових, а потім його діяльність розширилася і на людей із інвалідністю. Ми відвідували шпиталі, реабілітаційні центри, проводили зустрічі в закладах освіти.

Влітку 2022 року за допомогою бібліотекарки Юлії Гудзенко ми започаткували читання з собаками в нашій сільській бібліотеці села Іванковичі, що на Київщині. Почали знайомство з книги Таїс Золотковської «Мені (не) потрібен собака»: читали вголос, обговорювали поведінку собаки, що описана у книжці, порівнювали її з поведінкою Бреди, шукали подібності та відмінності. Потім звернулися до авторки й попросили записати відеозвернення, щоб відвідувачі бібліотеки змогли побачити письменницю. Трохи згодом у мене з’явилася друга собака — коргі Пона, яка внесла доволі жваві нотки в наші заняття.

Одного разу на читання з собаками прийшла дівчинка Ніна. Говорила вона тихо і поводилася сором’язливо. Читала ледь чутно, «ковтала» закінчення речень. Тоді ми більше уваги приділили безпосередньо заняттю з собаками, де використовували дуже просту вправу — підкликали тварину до себе. Я садила собаку все далі й далі від Ніни, і врешті їй довелося голосно віддавати команду, бо собака її просто не чула. Надалі так і практикували команди на відстані, до собаки треба було докричатися. Коли повернулися до читання, Настя стала читати вже значно краще. Через деякий час до нас на заняття зайшла вчителька музики, у якої займалася дівчинка. Вона розповіла, що тепер Настя почувається впевненіше на уроках, навіть говорить голосніше.

Про читання з чотирилапими ми писали в соцмережах (зокрема у створеній для цього фейсбук-групі «Books&Dogs»), деякі письменники подарували бібліотеці свої книжки, які ми використовували на заняттях. Завдяки цьому в нас з’явилися твори «Квест: знайди “Енеїду”» Ніни Ягоджинської (Бажури), «Котофеєви», «Казки Зачарованого лісу» та «Буквоїди» Валентини Ануфрієвої, «Невигаданий друг» та «Невидимка» Ольги Ткач, «Пригоди Купера» Ірини Константюк, «Не винна» Вікторії Климчук-Длугач, двомовна книжка «Оповідання про Настусю / Stories of Nastusia» Катерини Полякової та ін.

Згодом ми почали шукати однодумців і виявилося, що читання з собаками проходять у деяких інших бібліотеках України.

Наприклад, у Чернівецький обласній бібліотеці для дітей із дітьми працює каністерапевтка Антоніна Гошовська, яка започаткувала у Чернівцях «Школу каністерапії», а допомагає їй собака Аліса. Про свою улюбленицю пані Антоніна створила книжку, що буде в нагоді тим, хто намагається зрозуміти собак.

Елементи читання використовують на своїх заняттях каністерапевти Ельвіра Попова (Полтава) та Оксана Камишна (Одеса). Багато для популяризації читання з собаками робить Олена Величенко, керівниця одеського центру «GrandDog», де проводяться заняття з підготовки собак. Також чотирилапі є постійними гостями у Волинській обласній бібліотеці для дітей, де з ними працює бібліотекарка Оксана Лис.

«Чаювання з улюбленцем» відбуваються в Миргородському будинку культури, куди запрошують господарів зі своїми вихованцями. Серед перших запрошених була психологиня Людмила Мисяк, яка долучає до занять психоемоційної підтримки своїх Альфу та Сільву — собак породи БШВ (біла швейцарська вівчарка).

Вдалося знайти навіть кролів-букблогерів! Вони мешкають у Кременчуцькій міській публічній бібліотеці і «розповідають» у соцмережах про книжкові новинки. А вже решту роботи виконує бібліотечний кіт на ім’я Рудий Панько.

До своїх читань із собаками ми почали залучати кінологів, які у відеозверненнях розповідали про свою роботу, а ми намагалися використовувати їхній досвід на своїх заняттях. Дуже допомогли поради від кінолога Нацполіції Катерини Бєляєвої. Вона зі своїми собаками надає психологічну підтримку військовим у шпиталях, а її Поля стала першою в Україні поліцейською собакою емоційної підтримки. Про неї пані Катерина написала книжку «Руда собака Поля».

Були ідеї запровадити бібліотечний ноузворк (від англ. nosework — різновид кінологічного спорту, де собака шукає відповідні запахи) завдяки судді й тренерці з цієї дисципліни Наталці Якимець, але тут уже нам забракувало досвіду. Хоча ідея була цікавою: дати завдання собаці, щоб вона відшукала потрібну для читання книгу. Звісно, книжку ми б підібрали заздалегідь і відмітили відповідним запахом, а діти спостерігали б, яку саме книжку вибере для них пес.

Зрештою матеріалу щодо читань із собаками зібралося багато (не тільки український, але й світовий досвід), він просто губився у стрічці групи. Тож виникла ідея створити журнал «BOOKS&DOGS», де б можна було систематизувати все накопичене. Перший номер з’явився у 2023 році, наразі готується черговий випуск. Журнал безкоштовний, є в електронному та пдф-форматі, його можна завантажити й роздрукувати. Тут можна знайти інтерв’ю з каністерапевтами, дізнатися про їхній досвід читання з собаками, прочитати рекомендації на цю тему. Також є поради кінологів щодо того, як підготувати собаку до діяльності в різних закладах — чи то шпиталі, чи то в закладі освіти. Постійною рубрикою плануються статті Антоніни Гошовської, яка, до речі, організувала проведення першого в Україні каністерапевтичного табору, куди запросила тренерку з Польщі Магду Наварецьку. Там фахівці, що працюють із собаками у сфері реабілітації, мали змогу протестувати собак та отримати нові знання і навички.

Якщо маєте бажання, ви також можете долучитися до читань із собаками: запровадити у себе в бібліотеці, підготувати власного пса, висвітлювати цю тему в будь-яких виданнях — буду рада з вами познайомитися.

Поради та нюанси впровадження цього процесу можна знайти на сторінках журналу BOOKS&DOGS, а також у групі фейсбуку «Школа каністерапії». Ця спільнота нараховує вже понад 1500 людей — як початківців, що тільки роблять перші кроки в каністерапії, так і досвідчених фахівців. Тож там ви точно знайдете відповіді на свої запитання.