11+

Що турбує панну Олю?

Наталія Ясіновська

Уподобань: 4

«Панна Оля» Ольги Купріян – друга книжка у серії @panna про трьох подружок-блогерок Софію, Олю та Діану. І, як зрозуміло з назви, цього разу читачі більше дізнаються саме про Олю.

А життя в неї ой яке непросте! Батьки розлучені, Оля живе з мамою. Вона вже звикла до цього. А от до чого не звикла – так це до раптових маминих «загострень», коли мама поводиться зовсім інакше, страшенно дратується через дрібниці і не звертає на доньку уваги. Цього разу вона відсилає Олю жити до тата. На невизначений період.

«У відчаї пишу дівчатам: “Це страшне! Я переїхала до тата!” А тоді згадую, що ми досі не говорили про те, як влаштована моя сім’я»

У Олиної мами – біполярний розлад, їй призначено лікування, хоча періодично вона кидає пити ліки, бо впевнена, що й так впорається. Олі ж важко з цим впоратися, бо руйнується звичний плин її життя. Усі її речі – у мами, тож вона весь час виявляє, що забула щось або не подумала, що ще їй може знадобитися. Від тата значно довше їхати до школи і до подружок, а це означає, що вони частіше зависають без неї. Може, вона взагалі зайва в їхній компанії? Он у Софії з’явився хлопець, а їй про це ніхто і не сказав.

З татом також дивні стосунки. Для тата вона – досі маленька дівчинка, але ж вона так змінилася! Чи він помітив? Чи досі любить і приймає? Як із татом говорити про прокладки чи волосся, яке раптом повилазило там, де його б не мало бути?

Стільки питань, стільки проблем… Що з усім цим робити?

Ольга Купріян укотре показує, що добре знає і відчуває своїх читачів, проблеми і виклики, з якими вони стикаються. Про складне і серйозне вона пише легко і смішно. Якщо вам здається, що писати смішно про серйозне неможливо, почитайте «Панну Олю». Можливо, ви зміните свою думку і чекатимете на продовження серії з таким же нетерпінням, як і я.

Читати про першу книжку з серії: Панна: блог про і для сучасних дівчат

Коли я читала «Панну Олю», мала цікаву розмову про підлітків і школу. Моя співрозмовниця, мама 12-річки, розповідала про те, як змінилася її донька і як із власного досвіду вона пам’ятає, що середні класи – це був найгірший період її життя. Цю тезу підтвердила й інша, молодша співрозмовниця, і я також погодилася, що це дуже непростий час. Твоє тіло змінюється – часто пізніше чи раніше, ніж у однолітків. І ти в будь-якому випадку переживаєш: хочеш замотатися в рушник і не показуватися, бо груди надто помітні, або вдягнути пушап чи напхати вати у ліфчик, щоб створити видимість грудей, які щось ну ніяк не ростуть.

У молодших підлітків стільки проблем! І здебільшого вони не хочуть розмовляти про них із дорослими. А книжка – це ж не дорослий. Та ще й написана від імені твоєї однолітки. Без жодних повчань, не нудно, з гумором і самоіронією. І ось уже ті проблеми з волоссям, яке чомусь почало рости не тільки на голові, уже не видаються аж такими жахливими – інші також із цим стикаються. «Панна Оля» – хороша подружка, проживаючи її халепи, уже й до своїх ставишся легше і з усмішкою.

Ілюстрації Марини Шутурми

«Панна Оля» має інші інтонації, ніж «Панна Софія» – і це прекрасно, бо означає, що авторка зуміла знайти голос для кожної своєї персонажки, вони звучать, відчувають по-різному, по-різному бачать і сприймають світ і людей, які їх оточують.

Окрема подяка авторці за увагу до ментального здоров’я. Це тема, яку варто підсвічувати і проговорювати, зокрема у книжках для підлітків. Звертатися до психотерапевта чи психіатра не соромно, а потрібно, це спеціалісти, який можуть допомогти й за потреби призначити лікування. Як ми звертаємося до кардіолога, коли болить серце, так само – до психолога, психотерапевта і, якщо потрібно, до психіатра, коли виникають проблеми з ментальним здоров’ям.

Як і в «Панні Софії», так і в «Панні Олі» ми бачимо звичайних, не ідеалізованих маму й тата – вони також можуть бути не впевненими у власних силах, вагаються і сумніваються, мають вади й купу своїх проблем, не є супергероями, які клацанням пальців можуть вирішити всі проблеми. Але вони не картонні, не персонажі-функції, вони такі живі, такі справжні, що хочеться пробачити їхні факапи і дати шанс на діалог і порозуміння. А порозуміння – з собою, батьками, однолітками, світом – це те, що ми всі шукаємо, не лише підлітки…

Купити книжку на сайті видавництва.

Print Form
Подiлитись:

Додати коментар