Сісти разом на канапі й читати книжку
Борис Ґудзяк, єпископ Української Греко-Католицької Церкви, ходив поверхами Палацу Мистецтв, де традиційно відбуваються книжкові продажі та окремі літературні заходи, і складалося враження, що на відстані протягнутої руки навколо нього стишувався балаган ярмаркування. І БараБука шепнула, що я мушу дещо спитати в такої поважної особи.
– Владико, що би Ви порадили тепер батькам: як українським дітям пояснювати те, що сьогодні відбувається в країні? Що допоможе пояснити цю боротьбу добра і зла й продовжувати вірити в хороше?
– Правдиві речі, добрі книжки, спілкування батьків з дітьми… Треба сісти разом на канапі й читати книжку. Наша взаємна любов і щирість між людьми, вірність сім’ї – це є запорука, що ні лукавий, ані пропаґанда не порушать нашої стійкості, нашої тотожності.
– А що з книжок цьогорічного Форуму Вас зацікавило?
Борис Ґудзяк і Тетяна Щербаченко у Львові. Фото Євгенії Пірог
– Дуже багато прекрасних книжок. З дитячої літератури мені подарував Іван Малкович «Маленького принца» Сент-Екзюпері. Ще була дуже цікава книжка видавництва «Родовід», це каталог виставки з нагоди 200-річчя Тараса Шевченка, яка тепер експонується в музеї Нью-Йорка. Я цю виставку бачив місяць тому, то ще каталогу не було.
«Наша взаємна любов і щирість між людьми, вірність сім’ї – це є запорука, що ні лукавий, ані пропаґанда не порушать нашої стійкості, нашої тотожності»
У цей важкий для нас рік корисно повернутися до неймовірної історії освободження творчості, перемоги добра над злом. Український католицький університет якраз перед Форумом випустив книжку «Спомини» патріарха Йосифа Сліпого. Раджу Президенту, Прем’єру і всім парламентаристам, усім людям, які тепер переживають страх і сумнів, перечитати Йосифа Сліпого, який не втратив надію і переконання протягом 80-літнього ув’язнення у сталінський час.
В Україні є певні лідери дитячої книжки. Якість видань, ілюстрації, концепти, творчість щодо дитячої книжки в Україні для мене є вражаючими!
Розпитувала Тетяна Щербаченко
