Інклюзивна література — це важливий місток, що веде до безлічі відповідей на ці питання та допомагає органічно розвивати в людях толерантність, взаємоповагу та емпатію.
«Диваки моєї школи» дуже важлива й потрібна книжка. Давно час зняти тавро з диваків, прийняти, що люди різні, і несприйняття шуму чи потреба перерви в навчанні не робить дітей поганими.
Своїм досвідом впровадження та осмислення принципів безбар’єрності поділилися освітянка Валентина Мержиєвська, письменниця Марія Сердюк та літературознавиця Анна Третяк.
Нещодавно добірка терапевтичної літератури поповнилася виданням «Де моє хутро?» від видавництва «АССА», у якому йдеться про алопецію.
У грудні лабораторія дитячого читання НЦ «Мала академія наук України» проведе Всеукраїнську інформаційно-просвітницьку тематичну акцію #ЖивіПисьменники «Як говорити з дітьми про безбар’єрність».
Досвід двох підліткових письменницьких клубів під керівництвом Галини Ткачук вустами їхніх учасників та засновниці.
Розповідаємо про нові «малючкові» видання, готові до того, що малі книгодрузяки будуть їх смикати, кидати і часом навіть надкушувати.
