Натхненні цьогорічним досвідом Книжкового Арсеналу, коли подія «Дамо джазу! Музика та поезія від сучасних дитячих авторів та музикантів», відбулася помітно та гучно на великій вуличній сцені, ми придивляємося до досвіду інших країн, де дитяча книжка як справжня рок-зірка промовляє з великої сцени.
«Освітні втрати українського 15-річного учнівства в галузі читання, – зазначено у звіті, – можна оцінити майже двома роками навчання».
З оновленою версією застосунку «Вивчаю – не чекаю» тепер можна вчити українську мову та читання в ігровій формі.
Кожен і кожна з ваших улюблених дитячих письменників колись самі були дітьми. Зрештою, десь у душі вони зберегли цю дитячу щирість та чарівне сприйняття світу, хоча ззовні вони є дорослими, поважними людьми. А чи зможете Ви впізнати їх на цих архівних фото?
Використання нових технічних можливостей, які з’являються у класах українських шкіл, – це окрема велика тема, котра, передбачаємо, усе частіше виринатиме у вчительських та батьківських обговореннях.
Досвід двох підліткових письменницьких клубів під керівництвом Галини Ткачук вустами їхніх учасників та засновниці.
Розповідаємо про нові «малючкові» видання, готові до того, що малі книгодрузяки будуть їх смикати, кидати і часом навіть надкушувати.
