Книжка розповідає про пригоди маленького іграшкового паротяга, про те, як він загубився та намагався віднайти свою родину.
У повісті «Вовчик, який осідлав бомбу» Нікітінський захищає право кожної дитини мати мирне дитинство, бодай мати життя.
Поки ще зима, у вас є шанс зустріти величезну білу істоту, що нагадує снігову людину. Ці істоти теплі й добрі, вони піклуються про своїх дитинчат і ховаються від людей. Звуться вони «снігові тепли».
Цінність кордону залежить від того, хто його встановлює: ми самі чи хтось, хто намагається нав’язати його нам.
Якщо нам щось не вдається, ми називаємо себе невдахами. Ця думка проростає всередині і не дає нам шансу стати кращими. Усе падає з рук, плани скасовуються, зустрічі переносяться, не встигаєш на автобус, телефон розряджається у невдалу мить – знайомо?
Досвід двох підліткових письменницьких клубів під керівництвом Галини Ткачук вустами їхніх учасників та засновниці.
Розповідаємо про нові «малючкові» видання, готові до того, що малі книгодрузяки будуть їх смикати, кидати і часом навіть надкушувати.
