Видиме&невидиме: огляд нон-фікшн під мікроскопом
Автор: Анастасія Музиченко
Навколо існує купа речей абсолютно звичних і зовсім несподіваних, про які ми навіть не здогадуємося і не звертаємо на них увагу. Блукаючи лісом, не сподіваємося зустріти його міфічних мешканців. Гортаючи книжку, не беремо до уваги, як її створювали і які закони її творення. Про організми, які мандрують нашим тілом, воліємо згадувати лише перед миттям рук. А особливості будови ока, мікроскопа, телескопа, існування мільйонів кольорів і відтінків сприймаємо як належне і всім давно відоме. Проте це не так. Усі речі і явища очевидні лише дорослим, а для малих читак вони не пізнані, а отже – невидимі. Захопливо про буденне та фантастичне – в огляді найсвіжіших пізнавальних книжок 2018 року.
Творча майстерня «Аґрафка». Я так бачу
Львів: Видавництво Старого Лева, 2018. – 56 с.
Цьогоріч диптих «Голосно, тихо, пошепки» та «Я так бачу» визнано найкращим у світі дитячим Non Fiction за версією BolognaRagazzi Award, от і БараБука не змогла оминути увагою ці новинки і включила до огляду найсвіжіших пізнавальних видань. Обидві книжки присвячені відчуттям, завдяки яким людина найбільше дізнається про навколишній світ. Видання промовляють вербальними і невербальними засобами, думка може починатися словами, а продовжуватися – картинкою. На сторінках рicture book «Я так бачу» розповідається про будову ока, особливості зору в людини, тварин і птахів, про те, як ми бачимо і як сприймає побачене наш мозок, про видиме і невидиме, телескопи і мікроскопи тощо.
Майже всі сторінки густо всіяні підписами і блоками з текстовою інформацією, проте завдяки чіткій структурі всі елементи гармонійно поєднуються і займають своє визначене місце. Самостійно дитина може читати текст, розміщений унизу сторінки. Це розповідь головної героїні про темряву і світло, уяву і сни, мрії і пізнання. Текст легко читається завдяки крупному кеглю та кольору, а завдяки вигідному місцю розташування одразу привертає увагу дитини. Інші текстові блоки краще читати разом із дорослими, вони відрізняються дрібним кеглем, складнішою лексикою, термінами, назвами і датами. На завершення автори додали перелік явищ і предметів, які хоч раз у житті варто побачити.
Дара КОРНІЙ. Чарівні істоти українського міфу. Духи природи
Харків : Видавництво «Віват», 2018. – 320 с.
Авторка українського фентезі Дара Корній узялася впорядкувати магічних істот, якими густо заселений прадавній міф наших предків. Нещодавно вийшов перший том, у якому йдеться про духів природи. У найближчому майбутньому авторка планує класифікувати домашніх духів, дворушників та химерних істот, а також чарівних казкових звірів. Підґрунтям для написання текстів стали дослідження етнографів і фольклористів, але оскільки авторка рясно прикрасила їх власним художнім баченням, розібратися, де вигадка, а де історичні факти, читачу-нефахівцю дуже складно. Опис кожного духа має однакову структуру: інформація про вдачу, місце проживання, магічні здібності, призначення, походження, чим можна задобрити і чим відлякати тощо.
За художньо-популярним описом істоти видавець подає казку, головним героєм якої є досліджуваний дух. На жаль, авторство більшості з казок не вказано, тож можемо лише здогадуватися, що вигадала їх сама Дара Корній. Видання має якісне поліграфічне виконання і художнє оформлення. Художниця Ангеліна Канкава точно відтворила портрет кожної міфічної істоти, врахувавши найдрібніші деталі, вказані авторкою текстів.
Таня Стус. Письмонавтика. Курс літературної творчості для дітей молодшого та середнього шкільного віку
Київ: Пабулум, 2017. – 144 с.
«Письмонавтика» є логічним продовженням навколокнижкової діяльності її авторки, письменниці, викладачки літкурсів, кураторки і натхненниці багатьох видавничо-освітніх проектів Тані Стус. Тетяна провела не один семінар для авторів-початківців, уклала навчальну програму з креативного письма для дітей і підлітків, а ще – «Хрестоматію сучасної української дитячої літератури для читання в 1–4 класах». Викладена у книжці теорія і практика письменницької діяльності на 100% правдива і дієва, а ще – безпечна, адже «апробована на реальних дітях, і ніхто не постраждав».
«Письмонавтика» – це такий собі щоденник для творчого письма і розвитку креативних навичок. Теорія, якою ділиться авторка, густо перемежовується з практичними завданнями, які не лише допомагають закріпити знання, а й набути впевненості, що письменництва можна навчитися. Їхати в письмобусі дуже комфортно, адже ніхто не змушує читача робити щось проти бажання. Навпаки, Таня Стус одразу просить відкласти книжку тих, хто взяв її до рук на вимогу дорослих.
«Письмонавтика» не лише навчає креативно мислити, це нотатник, який завдяки своїй структурі (логічному викладу теорії + приклади) і порадам сучасних письменників, надихає і допомагає втілити власні чарівні світи. Втілити «Письмонавтику» Тані Стус допомагала художниця Анна Іваненко. Художнє оформлення виконано в помаранчевому і блакитному кольорах. Ви не побачите тут картинок просто для того, щоб було красиво :), усі елементи стилістично виважені і мають смислове навантаження. У виданні гармонійно поєднано текстова і художні частини, навчання і гра, відпрацювання навичок і задоволення від вигаданого.
Лариса Денисенко. Усміхаки. Все, що треба знати про собак
Львів: Видавництво Старого Лева, 2018. – 136 с.
Усіх людей можна умовно поділити на собачників і кошатників. Для тих, хто вважає себе поціновувачам псячої породи і мріє про цуцика, відома письменниця і власниця французького бульдога Лариса Денисенко написала книжку про те, що варто знати, обираючи собі улюбленця і члена родини. Спершу авторка ставить купу запитань, які допоможуть визначитися читачці (чомусь тільки до дівчат звертається пані Лариса): чи готова вона мати тварину, чи зважене рішення, на що треба звертати увагу при виборі собаки. Далі детально і прискіпливо розписує, де можна придбати улюбленця, як доглядати і чим годувати. Поради з догляду, які дає Лариса Денисенко, досить слушні і корисні, проте мова авторки бентежить і навіть дещо дратує. Слова на кшталт «пісюшки», «гівняшки», «блювачки», «калюжка» і т.д. в описі фізіологічних процесів не потребують пестливих форм, адже це книжка для дитини віком щонайменше 7–8 років. Серйозність намірів мати собаку варто було б підкреслити нейтральною лексикою, якою спілкуються з дітьми відповідного віку, без сюсюкань і загравань.
Намалювала Люка, бульдожика Лариси Денисенко, в різних життєвих обставинах і ситуаціях художниця Марія Фоя. Ілюстрацій досить багато як для звичайного довідника з собакознавства, і це чудово, адже багато з них не лише ілюструють текст, а й містять важливу інформацію з догляду за тваринами. Наприклад, зображення комах, які можуть бути небезпечними для тварин, а які – цілком безпечні, або їжа, якою не можна годувати тварину, а яка дозволена.
Клер Імер. Хто живе в тобі. Історії про мікробів, для яких ти рідний дім
Київ: Моя книжкова полиця, 2018. – 36 с.
Мікроби – трильйони малюсіньких живих створіннячок, які тусуються на людському тілі все його життя. Твоє життя! Страшно? Та ні, це фантастично цікаво! Авторка науково-популярних книжок для дітей канадійка Клер Імер взялася просто й захопливо розказати про особливості та важливість співіснування різних одноклітинних організмів у людському організмі.
Попри легкість викладу текст також містить лексику, яка потребує включення в читання дорослого або допомоги інтернет-пошуковця. Значення більшості з них можна зрозуміти з контексту, проте краще читати історію про мікробів разом із дитиною. Наприклад, волосяні цибулини, жирові залози, популяція, пологові шляхи та інші на перший погляд загальновідомі слова у недосвідчених читак можуть викликати непорозуміння. Ключові поняття авторка винесла в окремий словничок, а решту – до покажчика. Цим якісно відрізняється перше видання щойноствореного видавництва «Моя книжкова полиця» від багатьох популярних псевдонаукових видань для дітей, що існують на ринку.
Окрім легкості викладу, книжка відрізняється гумором, який тонко обіграно в ілюстраціях. У діалогові хмаринки художниця Марі-Ев Трамбле винесла кумедні репліки, на кшталт:
«–Яка тема першого уроку у школі краси для мікробів?
– Як бути мі-мі-мікробом?».
У фокусі видань, що ввійшли до огляду, так чи інакше порушуються незвичні як для науково-популярної літератури теми. Теми, про які ми рідко замислюємося, але вони від того ще цікавіші дітям. Структура розглянутих видань різна. У деяких відсутні словники термінів і зноски. Беручись писати науково-популярну книжку для дітей, автори часто не враховують вікові особливості читачів, досвід або його відсутність. Тому порада для авторів: уявляйте своїх читачаів, спілкуйтеся з ними, а потім пишіть. Порада для читачів: не бійтеся зазирати у словник і більше гуглити.
