Вигадники, генії, новатори й просто діти

Автор: Тетяна Щербаченко


Час від часу в новинах розповідають про українських диво-дітей, які вражають світ своїми винаходами в галузях біотехнологій, екології, робототехніки, хімії чи фізики. Школярка, яка знає, чим можна замінити ганьбу цивілізації – пластиковий посуд, одинадцятикласник із Волині, який винайшов доступний кожній родині вітряк-електрогенератор, дослідники, які знають, як знешкодити нафту, що вилилася в океан, юний видобувач спирту (для біопалива!) з річкової ряски, хлопчина з Полтавщини, що винайшов додаткову фару далекого світла, яка не сліпить зустрічні автомобілі…

Ці та інші таланти – члени Малої академії наук України (МАН), позашкільного навчального закладу, в якому школярі займаються науковою діяльністю. Саме вони в найближчому майбутньому формуватимуть нашу цивілізацію, виводячи її з економічних, екологічних та духовних криз.

0У проектах хіміко-біологічного, фізико-математичного, технічного, історичного та філологічного напрямів Малої академії наук, створеної ще в 1930-х рр., нині щорічно беруть участь близько 100 тисяч учнів з усієї України віком 10–18 років. Десять тисяч із них стають переможцями обласного етапу конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів МАН і близько тисячі виходить на всеукраїнський рівень. Переможці третього, фінального, етапу конкурсу отримують президентські стипендії, їх охоче беруть на навчання провідні українські університети. Багато ідей МАНівських винахідників уже запатентовано: лише впродовж 2012 року отримано сорок вісім свідоцтв на авторське право і три патенти.

 Товариство «білих ворон»

3Школярі з усієї країни, залучені до системи МАН, зустрічаються з однолітками й науковими керівниками в літніх, очно-заочних школах МАН, на виставках, конкурсах, конференціях, семінарах, виїзних лекторіях, експедиційних школах. «Вони беруть участь у проектах, – говорить директор МАНу Оксен ЛІСОВИЙ, – дуже злагоджено працюють у команді. Серед своїх однолітків у школі, на вулиці обдаровані підлітки часто почуваються “білими воронами”, чужими, адже мають нетипові інтереси й пріоритети. А тут вони потрапляють у рідне коло однодумців, здобувають нових друзів… Наше завдання – дати дітям творчу альтернативу тим спокусам, які є в сучасному світі. Адже, наприклад, нинішні розважальні технології на дуже високому рівні, і дітям справді важко втриматися, аби не поринути з головою в комп’ютерний, віртуальний світ. І з цим важко конкурувати. Треба не змушувати дитину, треба створити умови, щоб вона полюбила інтелектуальну працю. Участь у виставках і перемоги на конкурсах зміцнюють їхню віру в те, що вони можуть досягти чогось своїм розумом».

Упродовж минулих трьох років завдяки стабільному державному фінансуванню в МАН вдалося створити унікальну лабораторію, аналогів якій немає у Східній Європі. Тим часом і Національна академія наук передала талановитому юнацтву колишній дитячо­оздоровчий табір «Вимпел», який тепер стане «Міжнародним навчально­лабораторним центром наукової творчості». Тож найсучасніше дослідницьке обладнання від визнаних у дорослому науковому світі компаній (National Instruments, Pasco, Celestron, Fourier і Phywe) та найкращих вітчизняних виробників відтепер буде зібрано в одному науковому центрі. Сюди ж приїздитимуть і педагоги з різних куточків України, щоб попрацювати на сучасному обладнанні, безкоштовно отримати методичний інструментарій і разом зі своїми вихованцями приєднатися до співпраці з провідними лабораторіями світу.

 Наука без кордонів

4Своїми підходами до роботи з обдарованими дітьми і молоддю МАН завоювала довіру і повагу таких партнерів як організації Єврофоруму, діалог із якими став можливим завдяки багаторічній співпраці з Європейським центром ядерних досліджень (CERN). Це кілька лабораторій: Лабораторія синхротронного випромінювання, Південно­Європейська обсерваторія, Лабораторія термоядерного синтезу та багато інших, які мають програми для дітей і педагогів.

Розповідає Оксен Лісовий: «Ми маємо приклад успішно реалізованого проекту Першої наукової школи з біохімії на базі експериментальної лабораторії для молоді ХLab в німецькому місті Геттінген. Фізику, астрофізику, геофізику, геологію та інші напрями ми відпрацьовуємо на своїй базі, а для вивчення генетики, нейрофізики, мікробіології, молекулярної хімії – відправляємо групи на навчання до ХLab, де 80 відсотків навантаження – практичні дослідження. Цього року в ХLab побувала перша група наших дітей, а невдовзі її відвідають і педагоги».

Оксен ЛІСОВИЙ: «Серед своїх однолітків у школі, на вулиці, обдаровані підлітки часто почуваються “білими воронами”, чужими, адже мають нетипові інтереси й пріоритети. А тут вони потрапляють у рідне коло однодумців, здобувають нових друзів»

Іще один яскравий приклад – угода про співпрацю з Аргонською національною лабораторією в Чикаґо. Ця наукова установа працює у відомстві Департаменту ядерної енергетики США, займається питаннями національної безпеки. Це мультидисциплінарна лабораторія, основні напрями якої – ядерна фізика, ядерна енергетика, ядерна безпека, робототехніка, мікробіологія, зокрема вірусологія, і багато інших. Перше, що найбільше зацікавило Аргон, – це МАНівська методика роботи з обдарованими дітьми. А дебютним проектом, який уже реалізовується з Аргонською лабораторією, є навчання талановитих українських педагогів. Адже вчитель, який одержує вихід на світовий рівень і можливість навчатися в найсучасніших центрах, зможе ґенерувати безліч ідей і виховати велику кількість юних талантів. Відкриваючи світові наукові центри для українських педагогів, МАН робить унікальну для України річ: мотивує й надихає. Нині вже 60 учителів­фізиків завдяки МАН пройшли навчання в Європейському центрі ядерних досліджень CERN, відвідали його основні наукові об’єкти, зокрема Великий адронний колайдер.

Те ж стосується навчання талановитих школярів, з міцною базовою підготовкою, в провідних світових лабораторіях. Це не тільки чинник розвитку обдарованої дитини, а й потужний стимул для її мотивації до поглиблення знань, вивчення мови. Ці можливості розкривають юним дослідникам перспективи науки. Вони утверджують впевненість у тому, що наукова діяльність може відкрити світ, зробити дитину громадянином не лише своєї країни, а й світу.

 Відкриті двері

2П’ятниця в київському офісі МАН – день відкритих дверей. Усі охочі можуть взяти участь в «Експерименті по п’ятницях».

Нині Мала академія наук працює над кількома інтерактивними проектами. Один із них – «Сервер навчальних взаємодій» – розробляють на власній інформаційній платформі. Він має забезпечити фахове спілкування учнів і педагогів з усієї України та зарубіжжя за допомогою інтерактивних тематичних освітніх майданчиків. Обмін навчальними і контрольними матеріалами, тестовими завданнями та іншими корисними речами для мотивованого пізнавання буде доступний кожному, хто цього потребує.

Також працює й удосконалюється музейний портал. Завдяки йому діти, не відходячи від монітора, можуть «відвідувати» музеї, житла видатних людей, бачити знакові археологічні знахідки тощо.

На сьогодні Національний центр «Мала академія наук України» є закладом, що виконує загальнодержавні функції з пошуку, розвитку та підтримки обдарованих і талановитих учнів. Щорічно НЦ «МАНУ» проводить близько 30 всеукраїнських заходів науково-методичного спрямування і понад 40 масових заходів. Із юними дослідниками працюють приблизно 6,5 тисяч фахівців, серед яких близько 1,5 тисячі викладачів є кандидатами наук, 300 – докторами наук. До науково-педагогічного складу МАН належать педагоги-позашкільники (11%), учителі загальноосвітніх навчальних закладів (47%), викладачі вишів (42%). Кураторами наукових відділень є академіки НАНУ – члени Президії МАН.

 БараБука зичить наставникам МАН на кожному кроці своєї діяльності виявляти щонайбільше нелінивих обдарованих дітей і виховати з них справжню творчу та наукову еліту України!

Print Form
Подiлитись:

Додати коментар



Читайте також: