4+

Вітерець на морі

Анна Третяк

Наталія ЧУБ. Поні, який хотів побачити море: Забавні історії для малят. – Харків: Прінт-Сервіс [Mikko], 2010. – 24 с.
Уподобань: 25

Коли обираєш книгу для дитини, дуже хочеться не помилитися й придбати справді хороше видання. У кожного свої погляди на те, якою має бути якісна дитяча книга, та часто можна почути такі три характеристики: добра історія, гарні ілюстрації, якісна поліграфія. За цими ознаками книга Наталії Чуб «Поні, який хотів побачити море», безсумнівно, потрапляє до «білого списку» літератури для дітей. Від себе ж додам, що книга просто чарівна.

Це історія про те, що навіть коли ти лише маленька дівчинка, ти все одно здатна подарувати комусь диво. Варто лише уважно прислухатися до бажань тих, кого любиш, і тоді буде зовсім нескладно зробити їх щасливими. Невеличкий за обсягом текст зачаровує своєю добротою. Сюжет простий: поні Вітерець, який катає діток у зоопарку, поділився з маленькою відвідувачкою своєю мрією побачити море, а вона змогла втілити його мрію. Либонь, під таку історію добре засинати, адже після неї мають приходити лише радісні, спокійні сни.

«Море – це чудово, – казала чайка птахам, що оточували її. – Це краще, що є на землі».

Можливо, ця книга більше сподобається дівчаткам, аніж хлопчикам, але я не ліпила б на неї значок «дівчача література». Так, історія проста, без небезпечних пригод, захоплення нових територій чи подорожей у космос. А проте вона просякнута добром і вірою в те, що все буде добре, що мрії можна здійснити без надзвичайних здібностей чи чарівних паличок – а це дуже важливо для діток, тож такі книжки мають бути в колі дитячого читання нарівні з пригодницькими книжками чи казками про принцес.

До речі, цілком можливо, що дорослим книжка також припаде до душі, і тут уже доведеться трохи посперечатися з дітьми щодо права самому погортати її. А секрет цього явища полягає у дивовижних ілюстраціях Віки Ходоровської: кожну сторінку прикрашає повноцінна картина, яку хочеться розглядати, знаходячи для себе різні цікавинки. Ніжні відтінки акварелі, увага до найменших деталей малюнка, майстерне володіння художніми техніками – завдяки цьому успіх книги щонайменше наполовину залежить від талановитої ілюстраторки. Особисто мені хотілося б бачити побільше книжок для дітей із таким високим рівнем художнього оформлення.

І наостанок декілька слів про поліграфію цього видання. Враження і тут дуже добрі: книжка має зручний формат, великі цупкі сторінки, гарний для читання шрифт і тонку палітурку, що цілком відповідає невеликому обсягові. Тож за згаданими на початку характеристиками – історія, ілюстрації, поліграфія – «Поні, який хотів побачити море» є хорошим виданням для дітей дошкільного віку, і я рада, що ця книга потрапила до мого дому.

Print Form
Подiлитись:

Додати коментар