Який може бути детектив під землею?
Нарешті вийшло продовження серії «Детективи звідусіль» від українського письменника Андрія Кокотюхи. Про попередні три БараБука писала тут. Події нового детективу, який має назву «Загадка проклятої штольні», відбуваються у зовсім новому вимірі – під землею.
Що ж там за злочин може відбутися під землею? І хто його розгадає?
Виявляється, під землею теж є поліція. Кротяча. Але вона не дуже то й потрібна, оскільки кроти живуть собі тихо і мирно. Хіба що від ненависних щурів захищатися. Очолює поліцейську дільницю кріт Гордій Сліпко. Він про це мріяв чи не з дитинства. Адже на цій роботі майже нічого не потрібно робити — тільки їсти і спати. І ще можна вигадати для всіх заборони, яких будуть дотримуватися.
А ще у Сліпка є онука Неллі, яка дуже горда, що її дідусь поліцейський і може розслідувати злочини. Тому дівчинка постійно підкидає чимало приводів для розслідування. Звісно, Сліпко не може відмовити любій онучці. Але здебільшого Неллі робить з мухи слона, а діду доводиться її заспокоювати. Та одного разу онучка бачить в закинутій штольні щура і прибігає розповісти про це дідусю. А щури — це саме той «пунктик», за яким працює Гордій Сліпко. От і знаходиться зачіпка до загадки, над якою уже два тижні думає поліцейський: хто ж краде зерно з комори? Хоча цю версію все ще потрібно перевірити. Доводиться таки Сліпку вилізти зі своєї зони комфортного думання і таки піти на місце злочину, тобто на місце, де Неллі побачила щура — у штольню.
Гордій взагалі-то заборонив туди будь-кому потикатися, а його слово для кротів — закон. Але допитлива Неллі порушила цю заборону, бо її дуже приваблює легенда про прокляту штольню, яка шириться серед кротячого населення. Подейкують, начебто у тій штольні зачаїлося прадавнє зло, хтось бачив привидів чи щось таке, і там зникають кроти. Страшно, правда? Дітей таке заворожує. Гордій Сліпко не хотів у цьому розбиратися і просто заборонив проводити у тій штольні роботи, повісивши попереджувальну стрічку. Але чого не зробиш заради улюбленої онучки? Навіть у прокляту штольню полізеш, хоча не дуже то й хочеться: «А тут ніби дух проклятої штольні щось у Гордієві поміняв».
Бачимо тут натяк на містичний детектив — є легенда про прокляту штольню, в якій зникають кроти. Але чи це справді так?
Все-таки ця історія більше схожа на шпигунський детектив, який теж зосереджений на певній таємниці, яка інтригує і рухає сюжет, і шпигунській грі. І тут недарма головні герої кроти — це такий собі прозорий натяк на «кротів» у шпигунському детективі. Також тут є миша-шпигунка Клема, яка теж випадково бачить щура і допомагає у розслідуванні, ще й має найновіші технології для цього. Гордій Сліпко нарешті долає свою природну лінькуватість, проявляє метикуватість і з таким неймовірним завзяттям до цього береться. Що ж було б без його допитливої Неллі?
На відміну від попередніх дитячих детективів з цієї серії Андрія Кокотюхи («Таємниця зниклих зайців», «Горобці проти опудала» і «Печера Чорного Кальмара»), тут слідство веде професійний слідчий, але його до цього мотивує онучка Неллі, яка теж допитлива і випадково бачить щура у проклятій штольні. Але все-таки помітно і деяку схожість — наявність певної містичної складової, яка виявляється зовсім не такою. Загалом у детективах часто люблять заманювати чимось паранормальним чи містичним, і згодом виявляється, що містична бульбашка дуже швидко може луснути через факти і логіку — кому ж все-таки ця містика вигідна?
Думаю, дітям буде дуже цікаво спостерігати за інтелектуальним розкриттям злочину від Гордія Сліпка, який добре аналізує факти, виявляє спостережливість, поступово розуміє мотиви злочину і зрештою виводить злодія на чисту воду. Хочете дізнатися, хто ж накапостив у цьому підземному світі? Хутчіш гортайте новий дитячий детектив від Андрія Кокотюхи «Загадка проклятої штольні» — автор вміє заінтригувати!
