Зомбі мандрують у музей шкоди, а потім у буфет
Автор: БараБука
Наприкінці минулого року й на початку 2021-го улюблені дитячі поети потішили нас (і дітей, і дорослих) новими збірками. Тож в огляді БараБуки – нова велика збірка віршів Сашка Дерманського, є новенькі поезії від Григорія Фальковича, Лесі Мовчун, Олесі Мамчич і класика від Мар’яни Савки.
Тільки сідай, обкладися чудовими віршами й регочи: адже знайдеш купу дотепів для цитування удома, у школі й навіть у дитячому садочку. Не менше втішать вас і незвичні персонажі, як-от зомбі в катакомбах, чи єті, що перейшов на веганську їжу. І звісно ж, не забули наші поети про безмір словесної гри й приводи для розбору фраз на уроках української мови та літератури (вчителі й учительки, візьміть на замітку!).
Читайте також: Комашка і дмухавка, Дніпро і Кіліманджаро, або Дивний ліс дитячої поезії
«Знову Дерманський!*»
Ну ось і сталося те, чого ми так довго чекали: улюблений дитячий прозаїк Сашко Дерманський нарешті «звільнив» свою поетичну частину! А вдячні читачі в результаті мають четверту офіційну книжку віршів цього автора – «Прикольні вірші» (нагадаємо, що перші три удостоїлися відзнаки від Топу БараБуки – «Бигимоти не медмеді», «Лімерики», «Чудернацькі вірші»).
Це видання – найгрубше з-поміж чотирьох. Книжка зручно поділена за темами, тож її можна й варто брати для використання у школах (підказки, як це робити, ви знайдете в матеріалах акції #ЖивіПисьменники) і дитячих садках. Діти з задоволенням вчать те, що дотепне й веселе, навіть якщо воно трішечки абсурдне.
Отож, вірші й справді «прикольні», однак так само й «чудернацькі». Що нагадає вам про попередні збірки, то це гумор і знайомі персонажі (наприклад, Єті, який раніше їв котлети, а тепер їсть… букети!). Якщо раніше ми спостерігали за родиною мамонтів, то тепер автор розвертає тему в інший бік – і ми бачимо, як піклуються про свою репутацію знищувачів мамонтів первісні люди. Деякі улюблені вірші з найпершої поетичної збірки «Бигимоти не медмеді» зазвучали по-новому у свіжому оформленні Світлани Медведєвої.
Щоб ви не сумнівалися, що з гумором у Сашка Дерманського, як і раніше, все чудово, вчитайтеся в ці рядки:
Є музеї історичні,
Техніки чи моди…
А у нас музей незвичний –
Бешкетів і шкоди.
Експозиція чудова
Й дуже розмаїта:
Ось рогатка, хлопчик Вова
І вікно розбите.
* Витоки цього жарту шукайте у відео на каналі «БараБілка».
Улюблена класика від Фальковича
Ще одна збірка для пошановувачів дотепної поезії вийшла наприкінці 2020 року у видавництві «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». «Пароплави і кити» – це вірші неперевершеного класика сучасної дитячої літератури Григорія Фальковича. У чому ж він неперевершений? Та хоча би в умінні будувати свої вірші на парадоксі. Спершу поет пропонує читачу цілком серйозне й важливе твердження, яке потім легко і з гумором перетворює на абсурд:
По театрах ми бували,
Ми – завзяті театрали.
Ми ходили на балет – Там у них такий буфет:
Сік вишневий,
«Фанта», сир,
І цукерки, і пломбір,
Вафлі, тістечка, паштет…
Нам сподобався балет.
Зображені ситуації близькі і зрозумілі малим читакам. Ідеться не лише про балет і буфет, хоча і про це також 😉
Ми сьогодні – снігоходи –
Ті, хто вулицями йде.
У снігу – дахи і сходи.
Небо дзвінко молоде.
Славно Києвом гуляти –
Навпрошки і по стежках.
Ми сьогодні – снігокати –
На санках і ковзанах.
Можна, посмішки заради,
Збігти задом наперед.
Ми сьогодні – снігопади –
Всі, хто падає в замет!
Однак не лише кумедні вірші ввійшли до збірки «Пароплави і кити». Є тут і поезія про пори року, яку оцінять батьки та вихователі в садочку, і вірш про суфікси, який можна використовувати на уроках української мови, а вірш «Кулька і змій» пасуватиме до розмови про легендарних засновників Києва на уроці «Я і світ». Більше про те, як вивчати творчість Григорія Фальковича в молодшій школі можна дізнатися з відеоролика, який БараБука разом із ДУ «Український інститут книги» підготувала в рамках акції #ЖивіПисьменники.
Як усіх переревіти? Спитайте Олесю Мамчич
Свіжа поетична збірка Олесі Мамчич «Як правильно ревіти?» з ілюстраціями Марічки Трушковської демонструє відразу кілька ознак доброї дитячої поезії: 1) гумор, 2) активне словотворення, 3) наближеність до дитячого досвіду. Ось, наприклад, перші рядки відразу включають емпатію в дорослих, які читатимуть ці вірші своїм дітям:
Знають усі діти,
Як правильно ревіти.
А тепер порахуйте, скількома новими словами можна називати продавців: продавчині, продавуни, продавабри, продавачки, продавадла (спробуйте здогадатися, що саме продають означені професіонали?). Гадаємо, разом із дітьми ви зможете продовжити цей синонімічний ряд чи то вдома, чи то на уроці.
Безперечний хіт цієї збірки – вірш про зомбі, який робить страшне – смішним, а знайоме – ближчим:
Ходить зомбі
по катакомбі.
Туп! Туп!
Гуп! Гуп!
Блискає його зуб.
Зомбі той геть не злий,
не бійся його, малий.
У зомбі є справжня хатка,
в ній лежить шоколадка,
а хто шоколад вживає,
той злим не буває.
Забігаючи наперед, зазначимо: попри плакучу й ревучу назву, дитяча поезія Олесі Мамчич дотепна, місцями абсурдна і геть не нудна. Такі вірші – безмежний простір для вільної гри й джерело хорошого настрою.
Більше про цю книжку читайте в рецензії.
Лічилка Мар’яни Савки, де двоє спочатку б’ються, а потім усі бенкетують
Цей кумедний вірш-лічилка Мар’яни Савки – вже давно дитяча класика найвищого кшталту. Окремі рядки з цієї книжечки можна рознести на цитати:
Пригощаєтесь, одначе,
Чим вгощають, що дають?
Хай варення докладуть!
Перевидання з ілюстраціями Ольги Ребдело – знову в картонному форматі, який зручно читати наймолодшим діткам. Окрім веселої історії з багатьма знайомими персонажами (кури, свині та інші мешканці ферми), зі знайомою ситуацією дружньої бійки між котом і собакою та прийняттям гостей, що слідує за ним, маємо й цікаве завдання – полічити всім хвости.
А щоб ви не сумнівалися, що про вірші Мар’яни Савки також можна говорити на уроках, ось вам відеоролик.
Мовні ігри від мандрівної панди Лесі Мовчун
Батьки, вихователі в садочках та викладачі молодшої школи мають ще один привід для радості, адже у «Видавництві Старого Лева» вийшла збірка поезій Лесі Мовчун. Чим же вона така добра для читачів 3–8 років? По-перше, як поетка розповіла в інтерв’ю БараБуці, основною функцією рими в дитячій літературі є мнемотична. Вивчення віршів допомагає розвинути пам’ять та словниковий запас малюків, а чітка ритмічна структура надзвичайно допомагає в цьому процесі. Поезії збірки «Панда любить мандрувати» належать до тих, які справді дуже легко запам’ятовуються завдяки своїм римі та ритму:
Чи люблять мед
Ведмеді
Білі?
Вони б його,
Звичайно,
Їли.
Та де ж на Півночі
Ведмедю
Узяти
Хоч би вулик
Меду?
Вітри кусають,
Як і бджоли,
Та меду
Не дають
Ніколи!
По-друге, короткі та дотепні вірші цієї збірки можна використовувати як скоромовки для тренування певних груп приголосних: «Лизь у ліжку не лежав, / Хитрий Лизь лимон лизав…», «Чоловічки в черевичках / Чапчалапають до річки…». Далі серед поезій є загадка та кілька безконечників, що також дуже розважає малят.
Не менше зрадіють і батьки тих спостережливих книгодрузяк, які часто помічають найменші розбіжності між текстом та ілюстраціями: на зображеннях Наталії Олійник усе саме так, як написала Леся Мовчун. Якщо в тексті є равлик із мушлею і равлик із грушею, то й на картинках ми їх побачимо. Якщо у вірші «краплисте намисто», то воно саме так і виглядатиме.
На додачу БараБука має відзначити яскраві, актуальні та часом несподівані образи цієї дитячої лірики. Наприклад, під палітуркою поєднуються фантастична мрійлива корова, яка катається на бджолах, та юний підкорювач роликів із рукою в гіпсі, як це часом трапляється в активних діток.
