Чи врятує фея-косметолог юну художницю?
Підлітковий вік є непростим періодом у житті людини. У короткий термін змінюється буквально все – тіло, самосприйняття, очікування суспільства від людини (та й вимоги людини до суспільства також), внаслідок чого змін зазнають і стосунки з близькими людьми. І от коли юна особа постає перед усіма цими викликами, мов вишенька на тортику часто виникає ще один, вкрай дошкульний виклик – прищі. Погодьтеся, важко бути в гармонії з собою, коли кожен випадковий погляд у дзеркальну поверхню спричиняє вир негативних емоцій і бажання сховатися кудись подалі, щоб ніхто не бачив. Саме в такій ситуації перед читачами постає Кіра – героїня книжки Ольги Тітової «Місія Кіото, або Аріка проти прищів».
«А про що говорити? Прищава, негарна, незграбна. Ще й пласка! – Кіру наче прорвало. – Про що говорити?! – дівчина схрестила руки на грудях із наміром закрити тему, але за мить передумала, підвела очі й ледь чутно запитала: – Що зі мною не так, Харумі?»
Кірі от-от виповниться 15 років. Кілька років тому після загибелі мами Кіра з батьком переїхали з Києва до Мелітополя, щоб розпочати тут нову сторінку їхнього життя. Загалом дівчинці ведеться непогано: у неї теплі стосунки з батьком, також є сестра-студентка, яка, хоч і залишилася в Києві, завжди знаходить час на спілкування з Кірою. У дівчинки є захоплення – Кіра обожнює Японію та особливо мистецтво аніме, і готується намалювати власну чарівну історію. Підготовчі малюнки дівчина викладає в інстаграм, де її творчість уже знайшла понад шість тисяч прихильників. Утім, як і багато хто з підлітків, Кіра має великі проблеми зі сприйняттям свого дорослішання. Вона соромиться свого тіла («Плоска, як дошка» – не раз чула вона від однокласників), через що ховається у безрозмірних худі і невиразних штанах. Та якщо тіло ще можна прикрити одягом, то що робити з обличчям, на якому розквітають червоні запалені прищі?
На допомогу героїні зненацька приходить вигадана нею персонажка – фея Харумі. У снах фея починає розповідати захопленій Японією Кірі про секрети чистої шкіри японок. Дівчина прислухається до порад Харумі, і поступово бачить перші позитивні результати. У Кіри є потужна мотивація – адже батько до дня народження дівчинки підготував для неї поїздку до омріяної східної країни, і дівчинка аж ніяк не хоче ходити там із запаленнями на шкірі. Утім, на цьому шляху на неї чекатимуть злети і падіння, піднесення – але й розчарування, з якими Кірі також доведеться розбиратися.
Ольга Тітова створила цікаву книжку, у якій гармонійно поєднуються художній сюжет та пізнавальна складова. Історія має всі шанси здобути популярність серед читачів, адже в ній досить реалістично змальовано світ переживань юної дівчини, і також є відповіді на питання догляду за шкірою, які насправді турбують багатьох підлітків. До сильних сторін книги можна зарахувати також приклад чудової взаємодії всередині родини: попри жахливу трагедію, що спіткала сім’ю, дівчата змогли оговтатися й реалізувати себе, бо зростають у просторі любові, розуміння та підтримки, який для них створив батько. А супроводжують текст стилізовані під аніме монохромні ілюстрації, які створила Софія Литвинчук.
