Для чого читати з дітьми поезію

Автор: Зоя Жук


«Чи варто читати з дітьми поезію? А навіщо?» – одне з тих питань, які час від часу зринають у родинах, де є діти.

Віршолюби, звісно, обуряться на таке запитання, мовляв: та як можна не читати поезію? ще й із дітьми?! Але для значної частини покупців при виборі книжки для дитини настає хвилина вагання: казка, збірник оповідань, енциклопедія… чи збірка поезій? І саме поезія часто стає найбільш упослідженим різновидом книжок для дітей – там так мало тексту, самі малюнки, та що ж там читати…

Читайте також: Скільки китів у дитячій поезії, або Кухня дитліту

Дорослий читач зазвичай має вже сформований літературний смак і ритм читання.

Хтось стежить за новинками. Ще хтось обирає розмаїту палітру читва – перемежовує класику сучасною літературою, має добірки для певних сезонів і настроїв. Є люди, які читають лише твори конкретних жанрів, наприклад, шанувальники детективів, фентезі чи фантастики – такі читачі часто творять власну, особливу субкультуру. І є група дорослих читачів, які надають перевагу винятково нонфікшину. Є читачі, які не можуть заснути без книжки – і читання виконує роль релаксанта й снодійного. Є ті, хто читає в дорозі. А ще є група шанувальників літератури, які вибирають аудіокниги – хтось через проблеми з зором, а хтось, щоб зайняти голову під час марудної нудної роботи. Усі ці читацькі вибори мають право на існування. Зазвичай, доросла людина читає для відпочинку, розваги, особистісного розвитку, а також шукаючи в художньому творі психологічної розрядки або підтримки. Читання приносить вдоволення, якщо книжка виправдовує горизонт сподівань, а ще краще – розширює його. Якщо ж текст не виправдав покладених на нього очікувань – настає читацьке розчарування.

Ілюстрація: Григорій Фалькович. Пароплави і кити / Ілюстрації: Яна Гранковська, Ростислав Попський. – Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2020. – 32 с.

Дитина ж сприймає будь-який художній твір інакше, ніж дорослий – ефект новизни для неї значно більш виразний, аніж для дорослого читача. По суті, для дитини кожен прочитаний або прослуханий текст формує і відчутно змінює горизонт сподівань. Дитина-читач є, так би мовити, наївним або недосвідченим читачем, чия компетенція росте з кожним новим текстом. Читаючи, і навіть просто гортаючи книжку, дитина вчиться ЗАВЖДИ – незалежно від того, що перед нею: інформаційно насичене нехудожнє видання (наприклад, енциклопедія, добірка анекдотів, кулінарна книга), «Кобзар» чи жовтувата газета з рекламою.

Отож для початку ми маємо з’ясувати відповіді на такі запитання:

1) чого саме навчає поезія?

2) що вона дає для розвитку особистості?

3) і чому обов’язково має бути присутня на певних етапах розвитку дитини-читача?

Перш ніж відповісти на ці питання, слід зауважити, що з точки зору рецепції дитина-читач не є однорідним поняттям, бо кожна вікова авдиторія має інакші читацькі потреби, зважаючи на вікові особливості розвитку. І насамперед це стосується поезії.


0–2 роки


Ілюстрація: Мар’яна САВКА. Колисанки і дрімливі вірші / Художниця Олена ЛЕВСЬКА.. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2017. – 36 с.

У цьому віці дитина ще не є читачем – лише слухачем. І це той вік, коли у виборі поетичних творів для читання з дитиною найголовнішими критеріями є два: ритм і читацьке задоволення батьків.

Ритм є невід’ємною частиною життя. Ряд ритмів діють на організм заспокійливо – наприклад, котяче муркотання, сюрчання коників, плюскіт морських хвиль, стукіт дощу тощо. Зокрема, дуже важливий для немовляти звук – серцебиття матері.

Ритмічна мова має подібну дію – короткі молитвослів’я, замовляння, мантри тощо знімають чи полегшують біль, заспокоюють, присипляють, гамують нудоту при захитуванні, допомагають зосередитися. Це стосується, як дорослих, так і дітей.

Саме тому ритмізований текст простого змісту лежить в основі материнського фольклору більшості культур: колискові пісні, колисанки (колисанка – промовляється речитативом, а не співається), потішки, забавлянки, гойдалки, примовляння для купання чи масажу.

Поетичні твори для слухачів раннього віку найперше допомагають дитині заспокоїтися, розпружитися, зняти тривогу, збільшують її довіру та прив’язаність до дорослого. Крім того, декламування або наспівування віршів є одним зі способів спілкування з немовлям. Зміст текстів при цьому великого значення не має, головним є ритм і настрій дорослого, що читає вірш.

Що варто читати:

  • народні й авторські потішки, забавлянки, колисанки тощо;
  • «дорослу» поезію, яка приносить вдоволення, естетичну насолоду, психологічну розрядку дорослому, який читає або декламує це дитині;
  • релігійні архаїчні тексти, наприклад, псалми.

2–5 років


Ілюстрація: Олеся МамчичЯк правильно ревіти? / Ілюстрації: Марічка Трушковська. – Харків: Ранок + ЛА «БараБука», 2020. – 56 с.

У цей період дитина активно освоює рідну мову – і віршовані тексти допомагають опанувати фонетику та засвоїти синтаксичні конструкції. Часом вірші виконують роль мнематичних вправ – допомагають завчити дні тижня, місяці, кольори тощо. А також освоїти певні жанри спілкування: прийом гостей, похід до зоопарку чи театру, поїздка новим видом транспорту, знайомство і прощання, навик колективної гри.

Що варто читати:

  • скоромовки та язиколамалки;
  • твори, побудовані на асонансі чи алітерації;
  • лічилки;
  • вірші, побудовані за комулятивним принципом;
  • твори, де обігруються правила ввічливості та принципи етикету;
  • твори про тварин, про рослини та явища природи;
  • твори про дні тижня, місяці, пори року, кольори тощо;
  • твори про буденний і побутовий досвід дитини;
  • віршовані молитви (якщо родина релігійна);
  • прості математичні вірші про рахунок, додавання і віднімання;
  • вірші до свят.

Особливе місце в лектурі цієї вікової авдиторії займають віршовані казки.

Також поступово можна опановувати абетку – для цього помічними є вірші, побудовані на асонансі чи алітерації.


5–8 років


Ілюстрація: Сашко ДЕРМАНСЬКИЙ. Бигимоти не медмеді: вірші для дітей. – Київ: Фонтан казок, 2015. – 56 с.

У цей період дитина зазвичай учиться читати самостійно – і з нечитача-слухача стає власне читачем. Крім того, період «зміни зубів» (вік 5+) збігається з часом, коли дитина опановує фразеологію і лексичну багатозначність. Саме в цей час формується почуття гумору, навики фантазування (креативність), здатність розуміти абстракцію, а також закладається лексичний і фразеологічний запас, формується мовне чуття.

Що варто читати:

  • нісенітниці;
  • безкінечники;
  • паліндроми;
  • каламбури;
  • шаради;
  • дражнилки;
  • мирилки;
  • лічилки;
  • тексти, побудовані на мовній грі (тобто такі, де обігруються паронімія, омонімія, антонімія, використовується прийом метаграми чи анаграми тощо);
  • графічна поезія;
  • акровірші;
  • верлібри для дітей;
  • білі вірші;
  • вірші з ламаним рядком;
  • твори зі складною системою римування (наприклад, лімерики, сонети тощо).

Усе ще лишаються актуальними твори зі складним фонетичним малюнком: скоромовки, швидкомовки, язиколамалки, тексти, побудовані на асонансі й алітерації, віршовані абетки.

Спільне читання, зокрема й поезії, з дітьми в цьому віці допомагає створити спільні позитивні спогади, а також зміцнити довірливі стосунки в родині.


8–12 років


Ілюстрація: Валентина ВЗДУЛЬСЬКА. Я – Кіліманджаро / Ілюстрації Лариси Чайки. – Харків: Крокус, 2019.

У віці 8–9 років дитина переходить від «повільного читання» (коли складання цілого слова з набору графем є трудомістким процесом – спочатку слово читається по складах і потребує промовляння вголос) до «швидкого читання» (коли читач сприймає слово чи кілька слів поруч як цілість, так зване «читання очима»). Саме в цьому віці дитина стає самостійним читачем, вона вчиться обирати книжки для читання.

У цей період важливими стають тренування пам’яті й розширення словникового запасу. Формується культурний код – набір упізнаваних цитат із творів класиків і сучасників. Літературний канон, що репрезентує спадковість поколінь, пропонує шкільна програма. Цитати з творів масової культури – маркують людей одного покоління. Родинний ідіолект (мовно-стилістична й ідіоматична палітра окремої родини) – формується з текстів, що читають і цитують батьки й інші значимі для дитини дорослі. Таким чином поволі відбувається перехід від читання поезії для дітей до сприйняття «дорослої» лірики.

Що варто читати:

  • ті тексти, які є важливими для батьків, які хотілося б лишити «у спадок»;
  • улюблені вірші батьків й інших значущих дорослих.

Це час, коли батьки та інші дорослі мають нагоду передати дитині свої культурні та світоглядні цінності – любов до рідної мови, переживання краси, смак, патріотизм тощо – через спільне читання.

Окремо варто наголосити, що неможливо допомогти дитині полюбити віршовані твори, якщо вони осоружні дорослому читачеві. Поезія не просто читається – вона проживається. Дорослий завжди може лише ділитися, але не нав’язувати. Повага неможлива через примус.


12+


Підлітковий вік – фізіологічно складний період у житті людини. Початок статевого дозрівання, коли зміни в організмі відбуваються надто швидко й стрімко, за складністю подібний до першого року життя людини. Ритм – музика, танці, гра на музичному інструменті, рукоділля, декламування віршів чи власні поетичні спроби, реп, речитатив – допомагають частково зняти це напруження, розвантажити нервову систему. Крім того, поезія, як сугестована мова, допомагає читачеві усвідомити й висловити свої почуття, і таким чином діє не лише на розвиток особистості, але як терапевтичний засіб. Саме тому в підлітковому віці багато хто пише вірші.

Що читати:

  • Палітра тем і жанрів – дуже широка й залежить від внутрішнього запиту дитини саме в цей момент. Обов’язково варто звернути увагу читачів-підлітків на любовну лірику, а також на громадянську, екзистенційну поезію, орієнтуючись на настрій і потреби саме цього дня чи періоду в житті дитини.
  • Також зважаючи на те, що це вік бунту і порушення канонів, усталених правил і звичаїв, варто запропонувати до уваги читачів-підлітків співану поезію й різні неординарні перепрочитання класики, слем, відео-поезію тощо.

Підсумки


Поезія в родинному читанні виконує кілька функцій:

1) заспокоєння через ритм – спершу в ранньому періоді, й потім знову в підлітковому віці;

2) освоєння мови – фонетики і синтаксису;

3) мнематичні вправи;

4) збагачення лексичного запасу;

5) розвиток креативності;

6) формування теплих спільних спогадів;

7) трансляція світоглядних переконань;

8) формування смаку;

9) долучення до досвіду естетичного переживання;

10) конструктивна експресія для екологічного проживання всієї палітри почуттів, що особливо цінне в підлітковому віці.


Від БараБуки:


Після прочитання цієї статті ви, мабуть, як і ми, отримали натхнення читати вірші з дітьми, але, можливо, ще не знаєте, що саме читати. Знайти дивовижні приклади української поезії для дітей ви зможете у нашій рубриці «Про книги», наприклад:

Огляд поетичних видань 2022 року

Огляд поетичних збірок від видавництва «Школа»

Огляд поетичних видань 2020-2021 року

Огляд поетичних видань 2019 року – перша і друга частини

Співати класику: музичний «адвент» до весни

А також чимало інших рецензій та оглядів за тегами «поезія», «вірші для дітей», «дитяча поезія».

Чільна ілюстрація з книжки «Весняні віршики» (ВСЛ, 2023)

Print Form
Подiлитись:

Додати коментар