Дослідження УІК: як читають українські діти у 2023 році
Автор: БараБука
Попри те, що для дітей читання як дозвілля значно поступається іграм і спілкуванню з друзями, частка української малечі, яка читає книжки, зросла в усіх сегментах – щоденних, тижневих і щомісячних читачів. Важливим показником дитячого читання є зменшення частки дітей, які ніколи не читають на дозвіллі: з 18% до 15%. Хлопчики читають менше за дівчат: хлопчики частіше від дівчат кажуть, що не читають ніколи, а дівчата частіше за хлопчиків читають щодня. Про це свідчать результати дослідження агенції Info Sapiens на замовлення Українського інституту книги, завдяки підтримці Міжнародного фонду «Відродження» і сприяння ГО «Форум видавців». Дослідження проводили у серпня-вересні 2023 року і в ньому взяли участь понад 2000 респондентів, які територіально представляли всю Україну, крім тимчасово окупованих.
Більше половини дітей – щоденних читачів своєю любов’ю до читання зобов’язані батькам і вчителям, які привчали їх до читання. Утім, приблизно кожна четверта дитина у цій групі каже, що полюбила читання самостійно. Частка таких дітей стрімко скорочується із зниженням частоти дозвіллєвого читання. Зауважимо, що майже 40% дітей у групі нечитачів (які ніколи не проводять дозвілля за книжкою), сказали, що їх не привчали до читання. Утім, 45% дітей в цій групі батьки і вчителі намагалися привчати до читання, але марно.
Діти, які хоча б інколи читають для задоволення, відповідали на відкрите запитання «Чому тобі подобається читати?». Серед причин лідером є емоційний чинник «це цікаво, весело» (25%). Більш раціональний чинник «Дізнаватися нове, цікаве, корисне» обрали 23% дітей. Ці чинники є лідерами в усіх групах дітей, незалежно від частоти дозвіллєвого читання.
Друге місце поділяють чинники «Читаю улюблені жанри або щось цікаве або популярне» та «Для саморозвитку» (18% і 17%) відповідно. Тут уже спостерігаються відмінності за частотою дозвіллєвого читання: прочитати книжку, яка стала популярною, може і та дитина, яка зазвичай не проводить своє дозвілля таким чином. А от усвідомлене читання для саморозвитку (збільшити словниковий запас, тренувати пам’ять і загалом «щоб бути розумними») більшою мірою притаманне дітям, які читають щодня.
Щодо причин нечитання, то діти більш щиро, ніж дорослі, кажуть про відсутність потреби або бажання читати (53% серед дітей проти 22% серед дорослих). Також діти більш відверто кажуть, що їм є чим зайнятися у вільний час, окрім читання (46% серед дітей проти 12% серед дорослих). Аргументи, які описують «зовнішні» причини нечитання, як‐от «книжки не продаються», «нема грошей для їх купівлі», «відсутні якісні книжки», «не можу вибрати книгу» згадуються на порядок рідше (2–5%).
Серед дітей, які читають на дозвіллі хоча б зрідка, переважна частина читає саме друковані книжки. Утім, тренд на поширення електронних форматів, який яскраво проявився на дорослій аудиторії, не оминув і дітей: зросла частка дітей, які читають електронні книги (з 16% у 2020 році до 27% у 2023 році), а частка дітей, які слухають аудіокнижки, зросла удвічі (з 7% у 2020 році до 14% у 2023 році).
Щодо джерел друкованих книжок, то основним джерелом є покупка книг. Зокрема, частка дітей, яким батьки купували книжки, зросла майже в півтора рази – з 41% у 2020 році до 63% у 2023 році. Також збільшилася частка дітей, яким книги дарують (з 19% до 31%), та частка дітей, які купують книги самостійно (з 9% до 15%).
Водночас є крапля дьогтю в цій бочці меду, адже читання скоріше належить до не дуже улюблених практик, до яких дітей радше змушують батьки. Заняття хобі або спортом значно переважають у рейтингу «улюблених», хоча і містяться приблизно на одному рівні за частотністю приділення їм часу. Натомість відвідування культурних заходів, як‐от театр, кіно, цирк, зоопарк, а також відвідування ТРЦ діти називають улюбленими частіше, ніж читання, і вочевидь були б раді приділяти їм більше часу.
Читання книжок на дозвіллі для дітей досить часто пов’язане з примусом. Так, серед усіх дітей частка тих, хто читає для задоволення, становить 39%. Утім, навіть серед щоденних читачів (нагадаємо, в питанні йшлося саме про дозвіллєві практики) частка тих, хто читає виключно для задоволення, складає лише 62%, а 36% дітей змушують читати щодня (хоча 27% все ж таки отримує задоволення від примусового читання).
Згідно з дослідженням, залученість до читацьких практик спадає з віком. Наприклад щоденно читають 18% дітей віком 6‐9 років і лише 15% дітей віком 14‐17 років. Показово, що частки дітей, які не читають на дозвіллі ніколи, становлять рівно протилежні значення: 18% серед дітей 14‐17 років і 15% серед дітей 6‐9 років.
Ознайомитися детальніше зі звітом можна за покликанням.
Джерело: БараБука
