7+

Двоє на селі

Олеся Семирга

Анастасія МЕЛЬНИЧЕНКО. Що знаходять в Хрулях. – Вінниця: Теза, 2019. – 224 с.
Уподобань: 4

Двоє звичайних хлопчиків – Сашко і Святослав – після розлучення батьків переїжджають із мамою жити в село Хрулі. Спершу мені видалося, що історія буде не дуже цікавою, адже починається вона з того, що хлопці нудяться в хаті вже кілька місяців – малюють якісь комікси, знімають ролики про свого кота, до школи не ходять, друзів не мають, навіть інтернет у їхній хаті погано ловить. Я навіть трохи налякалася, що такою буде вся книжка, але… Одного дня, щоб розвіяти нудьгу, хлопці вирішують навідатися до баби Надешки, яка живе на Хуторі неподалік від їхнього села. От із цього моменту вся нудьга зникає і починаються справжні цікаві пригоди:

«– То мамка ваша зовсім погано чується? – перепитала в кінці моєї оповіді баба Надешка.

– Та вона цілі дні сидить на ліжку і нікуди не виходить! – вихопилося обурено у брата.

– Шкода, що я сліпа стала. І ходити не можу. І що снігом усе замело. Аби могла, то пішла б у ліс і накопала б там у низині таке коріння помічне. Воно зцілює розбите серце і загоює рани.

– У мами нема рани! – рішуче заперечив Сашко. Він любив оглядати всілякі рани, укуси і порізи і знав на мамі їх усі.

– Е, ні, є ж бо рани такі, що ото на тілі, а є рани, які не видко. Це рани душі. Але болять вони, дітки, ще сильніше. І прості ліки їх не беруть.

– А які беруть? Чарівні? – мої очі загорілися…

…Мені рішуче запахло пригодою.

– Ну то скажіть нам, де шукати те коріння, і ми самі знайдемо що треба! – зайорзав на стільці я».

На цьому моменті мені виступили сльози. Мені було дуже шкода маму хлопців, яка погано почувалася, і я переживала за братиків, які в холодну зиму мають іти шукати чарівні ліки, щоб зцілити маму, її душевні рани. Я б хотіла, щоб ніколи нічиї мами не хворіли!

«У цьому нема геть ніякої краси і романтики, коли ти вже котрий місяць сидиш у глухому селі, без шансу вирватися у цивілізацію.»

Після довгих умовлянь Сашка і Святослава баба Надешка таки погоджується передати їм таємні знання, які допоможуть бачити приховане. Але ж усе чарівне не може ставатися просто так. Тому хлопців чекають безліч випробувань.

Завдань хлопцям треба виконати багато. Наприклад, знайти вужачу корону чи небесний камінь, пройти криваві ріки. Чи вдалося їм виконати все, я вам не розповім, – дізнаєтеся самі, коли прочитаєте. Тільки раджу не читати вночі, бо деякі пригоди дуже моторошні.

Найцікавішою мені видалася пригода про те, як хлопці вирішили врятувати хвору бабу Надешку. Звичайні ліки їй не допомагали, єдиним рятунком мав стати гриб веселка, який росте в дрімучому лісі, ще й невідомо де. Я б налякалася. Але хлопці та їхня нова подружка Ксеня не побоялися вирушити на пошуки вночі. Чи знайдуть хлопці потрібний гриб, чи встигнуть принести його вчасно?Мені подобається, як авторка описує приготування хлопців до їхніх завдань – як вони все планують, прокрадаються до дверей, щоб мама не почула, що беруть зі собою. Наче справжні детективи.

Найсмішнішою, на мою думку, є пригода з коровами. Ксеня почувалася справжньою визволителькою, а бідні дорослі ганялися за стадом.

Пригоди хлопців і Ксені так цікаво описані, що я наче була там із ними. Дуже хочу дізнатися, що було зі Сашком і Святославом далі, коли вони повернулися в місто…

Ця книжка не просто про життя двох братів, вона – про їхню справжню дружбу, про те, як вони підтримують один одного, допомагають іншим, переборюють свої страхи.

Print Form
Подiлитись:

Додати коментар