0+

Книжковий «ранок» малюка

Анна Третяк

Є. НОВИЦЬКИЙ. Єнот: літературно-художнє видання для дітей дошкільного віку. – Харків: ТОВ Видавництво «Ранок», 2010. – 10 с. Ірина СОНЕЧКО. Мамин помічник: літературно-художнє видання для дітей дошкільного віку. – Харків: ТОВ Видавництво «Ранок», 2010. – 12 с. Ірина СОНЕЧКО. У гостях: літературно-художнє видання для дітей дошкільного віку. – Харків: ТОВ Видавництво «Ранок», 2011. – 16 с. Ірина СОНЕЧКО. Чистунчики: літературно-художнє видання для дітей дошкільного віку. – Харків: ТОВ Видавництво «Ранок», 2010. – 18 с. С. ЗАЙЦЕВА. Трамвайчик: літературно-художнє видання для дітей дошкільного віку. – Харків: ТОВ Видавництво «Ранок», 2011. – 12 с. Солом’яний бичок: літературно-художнє видання для дітей дошкільного віку. – Харків: ТОВ Видавництво «Ранок», 2011. – 12 с.
Уподобань: 12

Сталося так, що з народженням дитини в моєму домі вмить з’явилося чимало книжок для наймолодших. Читаючи доні ці книжки, я подумки мимоволі накопичувала зауваження. Поділюся з матусями думками про картонні видання для наймолодших від видавництва «Ранок». Їх у мене зібралося найбільше, адже харків’яни дбають про оригінальність своїх видань: тут вам і ігрова форма (наприклад, «Машинки» із серії «Відгадай-но», і книжки-пазли із серії «Пухнасті історії»), і виховний підхід («Чистунчики» із серії «Я слухаюсь маму»; «Мамин помічник» із серії «Вчимося разом»; «У гостях» – серія «Секрети етикету»). Тож їх часто обирають на подарунок батькам маленьких дітей. Саме так у мене й опинилося зо десять книжечок, про які йтиметься.

1Спочатку – про ті, що мені справді сподобалися. Насамперед це книга «На прогулянці» (серія «Фотоенциклопедія для маляток»), в якій зовсім мало тексту. Тут – фотографії буденних предметів, які викликають у півторарічної дитини захват саме тому, що вона їх упізнає і намагається сама назвати чи розповісти про них (нехай навіть поки своєю мовою). До цього видання маю єдину претензію, але вона стосуватиметься чи не всіх книжок «Ранку»: це наявність русизмів в українських текстах. Скажімо, іграшковий візочок тут названо просторічним словом «коляска».

Далі до нашого з донею хіт-параду потрапили «Трамвайчик» і «Вантажівка» (серія «Кумедні машинки»). Відзначу гарні ілюстрації Н. Бекшаєвої. Тексти, на мою думку, також цілком симпатичні та грамотні. Зокрема, «Трамвайчик» легко й ненав’язливо переконує, як добре бути чемним. Ця коротка історія має повноцінні елементи казки – початок, кульмінацію та щасливе закінчення. Мораль, на щастя, автор не ословлює, тож дитина має шанс дійти висновків самотужки чи після обговорення з дорослим. Окремо хочеться звернути увагу на мову видання: вона не спрощено-дитяча, а використовує ширший діапазон словника (лунко дзеленчить дзвінок, рушає вагон, мерщій, зніяковів) що також, на мою думку, є позитивною властивістю дитячої книги.

3Далі наші з дочкою погляди на літературу розійшлися. Як на мене, прекрасним є видання «Солом’яного бичка» (серія «Улюблені казки») з ілюстраціями Г. Бродської. Так, шрифт міг би бути більший, ну, але ж то батькам читати, не дітям… Малюнки, як на мене, там справді якісні. Доні ж більше до вподоби «Мамин помічник», бо там намальовано песика і машинки, а це її особисті фаворити. Цікаво, що ілюстрації до «Помічника» виконала та ж Г. Бродська, хоча виглядають вони простіше, ніж у «Бичку».

Що ж до тексту про песика Гавчика, то мої враження неоднозначні. З одного боку, справді, корисно змалечку привчати дитину до порядку, але «правильні» персонажі часто викликають у дітей внутрішній протест і небажання їх наслідувати. Окрім того, римування типу «а-а-б-б» упродовж усієї книжечки стомлює. Ці ж зауваження стосуються книги «У гостях». Жвавий і веселий зайчик, який не переймається нормами етикету, все ж викликає у мене більшу симпатію, ніж його лісові друзі, які постійно дорікають і повчають. Також саме у цьому виданні мені особливо різав слух переклад із російської, де трапляються фрази на кшталт «Суп на скатерть перелив»… Начебто не заперечує норм української мови, але ж якось недобре звучить.

«Жвавий і веселий зайчик, який не переймається нормами етикету, все ж викликає у мене більшу симпатію, ніж його лісові друзі, які постійно дорікають і повчають»

4Іще одне повчальне видання – «Чистунчики» (серія «Я слухаюсь маму»). Дітям дошкільного віку пропонують віршики, невибагливі за змістом і римою: «Кран відкриємо – / Раз, два! / Носик вмиємо – / Раз, два!» або «У коритці куп-куп, / А водичка хлюп-хлюп». Через це не виникає бажання читати цю поезію вдруге: не впевнена, що вона сприятиме розвитку словникового запасу дитини. Певні зауваження виникають і до художнього оформлення. Загалом ілюстрації цілком відповідають дитячій книзі – барвисті, діти на сторінках книги усміхнені, щасливі та чемні. Та все ж склалося враження, що авторка малюнків (Г. Цуканова) заздалегідь створила певну кількість предметів та персонажів, якими згодом заповнювала сторінки. Через це ілюстрації виглядають дещо недбало: скрізь можна побачити однакові свічки, недогризки від яблук, обгортки від цукерок чи одну й ту ж ляльку на декількох сторінках. Найбільше здивувала ванна, в якій ростуть гриби. Усе це разом узяте псує враження від книги, яка мала б допомогти батькам виховати охайну дитину.

Тож, коли шукатимете книжечку на подарунок дошкільняті, замість «Чистунчиків» краще принесіть «Хто де живе» (серія «Маленькому пізнайкові»). Грамотні та легкі для запам’ятовування вірші Г. Новикової разом із симпатичними ілюстраціями П. Репринцева роблять це видання гідним уваги. У книжці йдеться про те, в яких хатках живуть дрізд, білка, ведмідь, мурахи. Завдяки формі сторінки легко перегортати навіть наймолодшим читачам.

Коротко ще відзначу ігрові книжки. Нам із малою сподобалися «Машинки» (серія «Відгадай-но»). Плюс цього видання в тому, що його сторінки тримаються на шнурівці, тобто можна розв’язати і погратися окремими машинками, а потім запропонувати дитині зібрати книжку й потренувати дрібну моторику. Іще одна цікава ідея – книжки-пазли (зокрема, «Єнот» із серії «Пухнасті історії»). Дитина не лише слухає віршики, але й може з окремих сторінок зібрати більшу картинку із портретом головного персонажа, що також сприяє розвиткові уваги, просторового мислення й уяви.

Підсумовуючи спостереження, скажу, що видавництво «Ранок» докладає чимало зусиль, щоб у дошкільнят було багато різних, зокрема, україномовних книжок. Ці видання характеризує якісний друк на твердому картоні з яскравими ілюстраціями і незвичним підходом до форми книги. Втім, через посилену увагу до зовнішнього оформлення подекуди страждає зміст, тож можна побажати видавництву ретельніше ставитися до текстів.

Print Form
Подiлитись: