Мар’яна САВКА. Казка про Старого Лева: вірші. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2011. – 40 с.
0+

Лев і тьотя Савка

Юрчик Чернишенко

Мар’яна САВКА. Казка про Старого Лева: вірші. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2011. – 40 с.
Уподобань: 18

 У нас у родині є такі великі книжки, які ми читаємо в ліжку, коли всі вже стомилися, але спати ще рано. Наприклад, «Казка про Старого Лева» Мар’яни Савки. Це велика червона книжка із Левом. Лев та інші герої тут дуже симпатичні. Вона у товстій палітурці з гострими кутиками, тому я сам її не читаю, тільки гортаю сторінки. Вони тут не дуже і на згинах із часом рвуться, але це неважливо, бо у мами є клей.

Це казка, яку написали віршами! Тому вона дуже довга, іноді я до кінця не дослуховую, зате малюнки дивлюся із задоволенням усі. Думаю, коли трохи підросту, ще дужче любитиму цю книгу. У ній розповідається про лева, який живе у мансарді і п’є чай. Іще він курить люльку, як один із моїх дідів, але мені це якось байдуже, хоча мама свариться на лева пальчиком, як на діда Сергія.

«Там у куточку намальована гарна тьотя, тато сказав, що це тьотя Савка, і я теж її щоразу впізнаю».

Мені подобаються великі малюнки на весь розгорт, і я розказую, де лев спить, де носить у корзинці батон, а де у нього в хаті дощик іде – кап-кап. Тоді він пише листи (я теж писав листи і на пошту ходив із мамою!) до своїх друзів, і вони всі з’їжджаються до Львова (це таке місто), щоб робити ремонт. Я люблю тьотю-жирафу, бо у неї довга шия і намисто, як у бабусі, а крокодила – ні. Хоча мені до душі, коли його везуть у зеленому фургончику. Це коли його міліціонер заарештував. А ось слона люблю розглядати, особливо там, де він застряг у брамі й назовні стирчить його дупа. Я кажу на неї: попа, і всі сміються. Там у куточку намальована гарна тьотя, тато сказав, що це тьотя Савка, і я теж її щоразу впізнаю.

Мені подобається, що всю казку написано однаковим розміром, так що починаєш вгадувати риму і легко запам’ятовуєш слова. І кожна строфа починається згадкою про місто, що «зветься по-княжому Львів». Тьотя Савка дуже старалася. Там, щоправда, є такі слова, які ми з мамою не знали, як-от «шпондерки», «креденс» і всіляке таке. Але тато все пояснив, і я швидко звик. Ці слова там для того, щоб передати «львівський королит», каже мама. Цікаво було б відвідати той Львів, тато обіцяв узяти мене туди, коли я підросту. Скоріше б!

Print Form
Подiлитись: