Якби мене запитали, про що загалом новий роман Юлії Ілюхи, я б відповіла, що він про Попелюшку. Увага: рецензія містить спойлери!
Якщо ще кілька років тому підліткова література здебільшого була перекладною, ситуація поступово змінюється, і на полицях книгарень з’являється все більше книжок українських авторів. І це вже не якісь далекі підлітки, які живуть у Нью-Йорку чи Вроцлаві, це наші рідні, з Києва чи Миколаєва.
Почнімо здалеку: якщо ви хочете якось лагідно назвати ваш бутерброд, ви скажете «бутік» чи «бутрик»?
Сюжетно третя повість про Ойку й Лишка продовжує попередні і не сильно вибивається від них за хронологією подій.
Книжка Ганни Владимирської справляє добре враження. Попри серйозність піднятих дитячих проблем, тут читаємо кумедні історії. Тут дотепна мова. У всіх сенсах яскравий образ головної героїні – типовий характер сучасної непосидючої, мислячої дитини – близький читачам-адресатам.
У садочок у групу чотирирічок двічі на місяць приходить бібліотекар.
Художниця Ганна Осадко експериментує з керамікою і створює ангелів перемоги, а невдовзі вийдуть її прозові книжки для дітей. Про це все – в розмові з БараБукою.
