Дівчачі теревені
Добре пам’ятаю свої перші «дівочі» книжки, щоденники, порадники й перепустки у світ дівчини-підлітка. Я їх не любила за одноманітність, бо в руки потрапляли тільки розповіді про перші прищі, залицяння й допомогу мамі із закрутками на зиму. Тож, ховаючись під покривалом, я поверталася до улюбленого Вінні-Пуха й поринала в цікавий світ, де все було не так нудно й сіро, як у перших «дорослих» книжках.
Якби в підлітковому віці мені трапилася книжка, подібна до «Балачок про все на світі», дорослішання не було б таким однобоким. Ці тексти яскраві й позитивні, добрі й чуйні, мудрі й наївні, вони допомагають побачити життя кольоровим і світлим, вирішити проблеми, які видаються велетенськими, а насправді мізерні, – і найголовніше, що книжка віддзеркалює дівчачі думки. У «Балачках про все на світі» є відповіді на всі питання, які можуть турбувати дівчат, а якнайбільше – про хлопців, різних, але ж однакових, про зовнішність, красу, комплекси, неуважність, захоплення, тварин, конфлікти з батьками й усе-все, що стосується сучасного урбаністичного підлітка.
«Якщо ти випадково загубила десь свою парасольку, не плач і не побивайся! Подумай про те, що ти врятувала когось від дощу. У світі стало на ще одну щасливу людину більше!»
На книжці нема позначки, що це дівчачо-жіноче читво, але обкладинка промовиста. Передмову написав Павло Коробчук. «Ви можете не читати цих оповідань, ви можете поставити її на поличку й милуватися, ви можете гортати її й розглядати малюнки – вона в будь-якому разі виконає свою функцію – спонукати до усмішки», – каже Коробчук. До речі, ілюстрації Олени Гаврищук справді чудесні й надзвичайно позитивні.
У збірці вміщено оповідання п’яти авторок, але «Балачки про все на світі» настільки цілісні, що неможливо розрізнити, де чий текст, бо здається, що написала їх одна людина – читач. Певна, що письменниці самі не уявляли, яку створили добру й важливу книжку для дівчат-підлітків. У всіх оповіданнях захована тонка й легка філософія, головні їдеї якої – що ні за чим не треба шкодувати, що життя повне витівок, але в усьому можна знайти позитив, що навіть найбільш самотня людина в одну мить може стати найщасливішою, а дівчача неуважність – зробити когось щасливим.
Дуже сподобалось оповідання-урок Оленки Некрасової про сову. Часто важко пояснити дитині, чому не всі тварини можуть жити вдома, а цей текст якраз стане в пригоді – замість нотацій і галасу. І справді, у книжці кожен може знайти і свою історію, бо всі вони взяті з життя. Юна леді знайде відповідь, чому їй не подобається хлопець, якому так сильно подобається вона, і, можливо, навчиться одразу пояснювати, щоб не витрачав часу на дівчину, чиє серце зовсім до нього не лежить… Щоб потім не зробити гірше й собі, і товаришу.
Єдина проблема книжки – чи розгледять мами серед інших видань «Балачки про все на світі», щоб купити їх своїм донечкам, які ще не дорослі, але вже не діти.