Нумо баламутити!

Автор: Iрина Гищук


«Боброго Вам дня!» – так щоразу вітається до мене трирічна подруга Таєчка, відколи познайомилася із сімейством бобрів Романа Скиби. І одразу ж змовницьки глипає своїми чорними оченятами: «Ну що, побаламутимо?». Це може означати гру в зоопарк, ляльки, чарівний ліс або ж просто биття подушками – неважливо. Суть в іншому. Відколи цілком «дорослий» поет Роман Скиба «впав у дитинство», українські дітлахи отримали цілий ворох власних – дитячих та українських водночас – історій, героїв, образів, урешті, просто цікавезних фраз та словечок, які легко засідають у маленькій голові, аби за першої ж нагоди злітати з навіть іще не дуже вправного язичка. Ну, а українські батьки, більшість яких таки виросла на віршиках і пісеньках російською, мають можливість спілкуватися з дітьми рідним, доступним для малят, а головне – якісним, віршованим словом без пафосного «шароварного» патріотизму чи меланхолійного замилування природою, натомість із чудовою пісенною ритмомелодикою, яскравими образами, влучними метафорами, веселими сюжетами та несподіваними й смішними розв’язками.

2Дитячі віршики Романа Скиби від 2006 року виходили у різних форматах – від непримітних книжечок економ-класу до унікальних видань із несподіваною технікою оформлення. Візуальний колорит для двох збірок поета створила художниця Ганна Осадко. «Рибне місце» вона виліпила з пластиліну, а «Перевіршики» розписала на склі та «приправила» ґудзиками. До слова, обидві книжки здобули друге місце на конкурсі «Книжковий дивосвіт України» у номінації «Краща дитяча книжка».

Люди та предмети у головній ролі у Скибиних віршах з’являються геть нечасто. Його амплуа – проекція людського світу на тваринний. Така собі невимушена лісова школа для наймолодших. Адже це віршики на щодень, які легко пригадати у коловороті буденщини. І саме за їх допомогою рутинні побутові справи можна перетворити на захопливу гру: куди смачніше обідати у компанії кролика Петрика або ж запросити до столу ворон, аби поїли «як люди»; чалапати по калюжах до садочка, рахуючи «дощинки», разом із зайчиком; малювати разом із Танею «неслухняними» олівцями; навіть хворіти веселіше разом із родиною їжачків.

3

Від книжки до книжки дитячий Скиба стає все ціліснішим та «дитячішим». Для прикладу, у збірці «Кожному по скибці» трапляються вірші, які за своїми абстрактними образами здаються дещо складними для малечі. Та й назва змушує лише стенути плечима. Що це: обігрування власного прізвища чи завуальоване «кожному своє»? Навряд чи малечі буде зрозуміла ця загадкова «хитромудрість». Трошки грішать цим і «Кольоровинки». Тим паче, що ідею провіршувати кольори таки не вдалося втілити вповні, бо ж деякі вірші до кольору, як то кажуть, за вуха притягнуто. А вже подальші збірки – шал дитячої безпосередності.

7

А в найновішій книжці для малят баламут Роман Скиба просто таки перевернув світ із ніг на голову: переселив білих ведмедів до Африки, а слонів – до Антарктиди, Землю перевісив на орбіту Місяця, у пустелі поналивав калюж, а до степу запустив стадо прудконогих черепах. Одне слово, створив справжнісінький творчий безлад, саме той, у якому малечі так легко й цікаво досліджувати світи: «Сьогодні уранці з подякою мишка / Зізналась, що їй до смаку була книжка. / Лише обкладинка якась твердувата – / Об неї недовго і зуба зламати…».Друзями малюків одразу стають і поросята, які «вмиваються завзято / …тільки ж роблять це в калюжі», і миша, яка «пише хвостиком листа», і пухнаста жабка, що «дмухнула на кульбабку», і миша-книголюбка, і багато-багато інших звірят. «Перевіршики» ж змусять усміхнутися навіть вічно заклопотаних батьків. Ну ось, для прикладу: «У ведмедика мого Михася / Дуже скрушною доля вдалася». – Упізнаєте? Збірка містить чудові переспіви віршиків та пісеньок, відомих нам змалечку, щоправда – у російському варіанті.

«Ось і я – правдивий баламут, / Що наплів вам побрехеньок тут…»

«Передусім я орієнтуюся на дитяче в собі…» – сказав Роман Скиба в одному з інтерв’ю. А насамкінець – побажання: після віршиків про бобрів та бобрий день, чаювання чайок, сплячих сомів, чемного песика, який весело пояснює різницю між літерами Г та Ґ, хочеться продовження абетки від Романа Скиби. Із його хистом та ква-ква-ліфікацією можна набаламутити й не таке!

Print Form
Подiлитись:


Читайте також: