11+

Письмобус вирушає в дорогу

Марія Семенченко

Таня СТУС. Письмонавтика. Курс літературної творчості для дітей . – Київ: Пабулум, 2017. – 144 с.
Уподобань: 7

Якби така книжка існувала в часи мого дитинства, то я би вже точно була всесвітньовідомою письменницею і мешкала б у власному замку, наприклад. Або літала б у магазин по шоколадки на гвинтокрилі, придбаному за гроші з продажів моїх книжок. Або, принаймні, могла би писати чудові, божевільні (в доброму значенні цього слова) твори у школі. Але її не було. Втім, я не засмучуюся, тому що «Письмонавтика» є тепер і я її вже прочитала й чесно виконала всі практичні завдання. Тож тепер маю кілька ідей для оповідань (а, може, й книжок), десяток дивовижних перших речень, синопсис, анотацію, а також знання, як правильно написати лист-пропозицію до видавництва. А це, погодьтеся, дуже навіть вагомі надбання.

«Письмонавтика» відразу викликає довіру і налаштовує на креативність, хоча б тому, що її авторка – Таня Стус. Якщо коротко – вигадниця, дитяча письменниця, літературознавець, авторка програм-інтенсивів із літературної освіти для дітей та підлітків, засновниця і керівниця «БараБуки». І взагалі, Таня вже апробувала цю книжку на реальних дітях і стверджує, що ніхто не постраждав. Тож, беручи до рук «Письмонавтику», можна не хвилюватися: навіть якщо письменника чи письменниці з тебе не вийде, добре писати й довіряти своїй фантазії ти точно навчишся.

«Потрібно зрозуміти, якого результату Тобі хотілося б досягнути: стати знаменитістю, заробляти гроші, вміти добре формулювати свої думки, створювати власні світи й заселяти їх образами зі своєї фантазії?»

В анотації зазначено, що книжку розраховано на дітей молодшого та середнього шкільного віку, а базова теорія і практичні завдання з «креативного письма» синхронізовані зі шкільною програмою. Крім того, у книжці вміщено адаптований словник літературознавчих термінів. «…“Письмонавтика” допоможе школярам самостійно чи за допомогою дорослого засвоїти навички літературної творчості та письмової фіксації думок, глибше зрозуміти літературу», – йдеться все в тій же анотації. Але насправді все набагато простіше, «Письмонавтика» допоможе тобі стати письменником або навчить цікаво писати, якщо ти цього захочеш. А якщо не захочеш, то – будь ласка! – можеш навіть не розгортати книжку. Власне, Таня Стус у своїй передмові про всяк випадок прощається з тими читачами, яким цю книжку в руки навіщось всунули дорослі і які не мають бажання її читати. «Па-па, друзячику!» – пише Таня, й одразу хочеться гортати далі. Усе добровільно, і в цьому плюс книжки і її відмінність від підручника (хоча в певних моментах вона трошки намагається бути схожою на нього). Крім того, на самому початку книжки Таня дає варіанти, навіщо взагалі її читати. «Потрібно зрозуміти, якого результату Тобі хотілося б досягнути: стати знаменитістю, заробляти гроші, вміти добре формулювати свої думки, створювати власні світи й заселяти їх образами зі своєї фантазії?», – запитує Таня в читача. На мою думку, всі запропоновані варіанти – цілком ок, я би не вибирала.

«Письмонавтика» – одночасно і посібник із креативного письма, і підручник із адаптованого літературознавства ій літературної творчості, й особистий творчий щоденник, у якому тобі дозволено все, аби лише розвивати фантазію, творчу уяву та набивати руку в письмовій фіксації думок. Ця книжка хоч і паперова, але максимально інтерактивна: тут можна писати, малювати, навіть дещо вирізати. Настільки інтерактивна, що в одному завданні Таня Стус пропонує від руки написати текст на 1000 знаків, і хоч це, напевне, незапланований «ляп», але він дотепний.

Варто сказати й про ілюстрації, створені Анною Іваненко. Лаконічні і стильні, виконані у трьох кольорах – синьому, помаранчевому і чорному, – вони не ілюструють текст, а створюють разом із ним єдиний цікавий воркбук. Наприклад, кілька розворотів із намальованими коліщатками, об’єднаними в різні комбінації, так звані «рушійні механізмі письмобуса». Читач може вписувати в коліщатка події, що рухатимуть сюжет історії. Загалом, творчих завдань у книжці багато, вони структуровані й підкріплені теоретичною базою. А ще продумані так, що, виконавши їх, ти отримаєш наприкінці готовий сюжет, ідею, синопсис своєї історії, оповідання, книжки. Усе націлено на результат.

Таня Стус лаконічно і зрозуміло розповідає, що таке сюжет, як створити справді цікавого персонажа, як написати перше речення, що зачепить читача, як рухати сюжет, але тримати інтригу, які є оповіді, як можна змішувати різні епохи в одному оповіданні, як вигадати вдалі діалоги, навіщо бути спостережливим, навіщо персонажам біографії і розкриває багато інших цікавих і дієвих «рецептів» творчого письма. А ще Таня розпитала сучасних українських письменників і письменниць про їхні секрети творчості й розкидала їхні історію по всій книжці.

Загалом мені імпонує, що авторка намагається говорити з дітьми й підлітками їхньою мовою, не обирає для себе менторський «голос за кадром», але й не занадто спрощує текст. Пробує говорити на рівних. Звідси, очевидно й розмови про писання книжок, роялті й листи до видавців, бо, погодьтеся, без цього «Письмонавтика» була б неповною і не достатньо чесною. Звідси – і літературознавчий словничок, який не перевантажує і не відволікає від писання, а ненав’язливо дає нові знання.

А ще «Письмонавтика» – стильна, і мені подобається її квадратний формат, якщо поставити книжку десь між підручниками, то вона визиратиме своєю синьою обкладинкою і заокругленими кутами. Взагалі, вона схожа на вікно, що символічно. Або навіть на ілюмінатор. Недарма ж Таня назвала книжку «Письмонавтикою» (від «письмо» та грецькою «навтика» – навігація, плавання).

До речі, хоч і написано, що «Письмонавтика» для школярів, виконувати завдання буде не нудно й дорослим читачам (перевірено на собі, далі можна придивитися вже й до інших книжок «для письменників» видавництва «Pabulum», наприклад, до воркбуку «Пиши сильно» чи книжки Ростислава Семківа «Як писали класики»). Тож цілком реально, що після спільного читання «Письмонавтики» батьки з дітьми об’єднаються у творчі тандеми і створять щось цікаве. А чому б і ні? От свого часу всесвітньовідомий фізик Стівен Гокінґ разом із донькою Люсі разом написали цілу серію дитячих книжок.

Звичайно, «Письмонавтика» не зробить із тебе одразу письменника, але надихне на писання і творчу сміливість. Навчить не обмежувати уяву, а тренувати її й розширювати. А вміння зрозуміло й цікаво викладати думки ще нікому не нашкодило. Кажуть, навіть допомогло.

Print Form
Подiлитись:

Додати коментар