Воронько Платон | Письменники


Письменник (1913–1988). Найвідоміший його вірш – про хлопчика Помагая, що десятки років не залишає шкільної програми. Тепер про нього можна й співати. Також вся українська малеча знає рядочки віршів «Падав сніг на поріг», «Хвалився кіт, що він убрід Дніпро перебреде…», «Засмутилось кошеня: треба в школу йти щодня».

Платон Воронько народився 1 грудня 1913 року в селі Чернеччина поблизу Охтирки на Сумщині. Виховувався в охтирському дитячому містечку-інтернаті, потім навчався в Харківському автошляховому інституті, після закінчення якого поїхав до Таджикистану на «почесні» для молоді будівельні роботи, якими «славився» радянський час. Почав писати вірші «в шухляду». Після служби в армії повернувся на Сумщину, певний час працював учителем української мови та літератури, а 1937 року вступив до Літературного інституту ім. О. М. Горького, де здобували літературну освіту більшість радянських письменників. 1939 року Платона Воронька довго не відпускала війна – спершу на фінському фронті, потім на фронтах Другої світової (зокрема в партизанському з’єднанні Сидора Ковпака, де він був командиром підрозділу підривників). Після війни займався вже винятково літературною творчістю, а також двічі був депутатом Верховної Ради Радянської України.

Платона Воронька знають як «поета-пісняра» (за словами М. Рильського), багато його віршів покладено на музику.

За твори для дітей 1976 року його було нагороджено премією імені Лесі Українки.

Print Form
Подiлитись: